– Не вдасться встановити усіх, хто вчиняв злочини проти активістів Революції гідності. Викривальних показів з боку "беркутівців" майже немає. У них діє корпоративна солідарність. Не здають своїх. "Беркут" на Майдані був у шоломах і без будь-яких розпізнавальних знаків. Встановити їх без допомоги спецпідрозділу важко, – каже адвокат родин Небесної сотні 54-річний Павло Дикань.
20 лютого Україна вшановує пам'ять загиблих під час Революції гідності. У зіткненнях на Майдані постраждали понад 2 тис. протестувальників, 109 з них загинули.
Досудове розслідування вбивств на Майдані завершене, заявив днями генеральний прокурор Юрій Луценко. Найближчим часом справу направлять до суду.
– Генпрокурор під час передвиборчої кампанії хоче показати, як ефективно працює. Але своїми заявами випереджає час. Його прагнення якнайшвидше передати матеріали до суду невиправдане, – вважає Павло Дикань. – У певних епізодах слідство дійсно можна назвати завершеним. Ідеться про встановлення виконавців. Наприклад, щодо подій 20 лютого 2014-го. Майже всі обставини визначені. А події 18 лютого недостатньо розслідувані (була мирна хода активістів до Верховної Ради, яка переросла в сутички, штурм Майдану та підпал Будинку профспілок. Загинуло 20 людей. – ГПУ). Вбивства Сергія Нігояна та Михайла Жизневського (загинули 22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського. – ГПУ) теж погано опрацьовані. Побиття активістів, перевищення службових повноважень правоохоронцями також треба розслідувати ретельніше.
Луценко сказав, що у справі про розстріли на Майдані на лаві підсудних перебуває 150 силовиків. Планує "заочно додати ще півтора десятка осіб на чолі з Януковичем та керівниками силових структур".
– Він перебільшив кількість звинувачених. Крім того, деякі продовжують працювати в Міністерстві внутрішніх справ, перебуваючи фактично на лаві підсудних.
Особи, які фальсифікували матеріали слідства проти затриманих майданівців, мають понести покарання. Ті, хто стріляв та бив людей, – також. Тож у підсумку має вийти в рази більша цифра за названу Луценком.
Хто на сьогодні покараний за злочини проти активістів? Раніше повідомляли про 51 вирок.
– Зараз тільки двоє людей засуджені. І це обурює. Обвинувальний вирок – це далеко не завжди тюрма. Хтось отримав штраф або умовний термін. Реальне покарання – тільки двоє "тітушок": громадянин Азербайджану Азіз Тагіров (у 2015-му за хуліганські дії та викрадення людини в Києві 21 січня 2014 року його посадили на 4 роки. – ГПУ) та Юрій Крисін (торік суд визнав причетним до вбивства журналіста В'ячеслава Веремія, дав йому 5 років тюрми. – ГПУ). Жоден із тодішніх правоохоронців не сидить у тюрмі.
Хтось перешкоджав слідству?
– Не обов'язково, що був злий задум саботувати розслідування. Наше "чудове" процесуальне законодавство дозволяє затягувати справи до безкінечності. Вони можуть роками лежати в судах. Питання не лише в ефективності органів досудового розслідування. Погано працює система в цілому.
Чи є політична воля розслідувати справу?
– Її бракує і владі, і рядовим виконавцям. Були випадки, коли не могли оголосити підозру людині, яка займає серйозну посаду, бо її не погоджував прокурор. Замовники всі втекли з України.
Які слідчі дії можна проводити зараз, коли вже минуло п'ять років?
– Нові обставини злочинів встановлюють по сьогодні. З'являються відео й фото. Їх досліджують, проводяться експертизи. Свідки дають покази. Є епізоди, які неправильно розслідували. Потім вони потрапили у департамент, який спеціалізується на злочинах проти Майдану, і роботу довелося починати спочатку.
Скільки "беркутівців" залишилися працювати в МВС?
– Фактично всі представники "Беркуту", які перейшли у реорганізований підрозділ "Корд", дотичні до злочинів. Були свідками або безпосередніми учасниками.
Треба створювати нові спецпідрозділи. Мають працювати молоді, мотивовані, навчені хлопці. За п'ять років можна було паралельно побудувати таку структуру та з часом передати їй повноваження. Правоохоронну систему треба перебудовувати знизу. Раніше люди йшли туди, чітко розуміючи, що будуть брати хабарі. Отже потрібно підвищувати соціальний статус працівників МВС, дати гідну зарплатню. Та посилювати відповідальність за корупцію.
Як оцінюєте реформу і люстрацію в поліції?
– Не можна сказати, що нічого не змінилося. Є позитивні моменти. Але система лишилася старою й неефективною. Розслідування затягуються, слідчі мають по двісті справ. Прокурори – ще більше. Наявного прогресу від реформи недостатньо.
Що треба зробити?
– Оновити кримінально-процесуальний кодекс, щоб можна було швидше та ефективніше розглядати справи. Дати більше повноважень суддям. Вони мають бути головними та керувати процесом. Треба перейти до суду присяжних. Сформувати законодавство про заочне розслідування. Такий принцип діє, та алгоритм не прописаний. Справа Януковича дуже яскраво це показала.
Як рідні загиблих на Майдані сприймають розслідування, зміни в країні?
– Бачать, що спеціально створений для цього підрозділ Генпрокуратури дає плоди. Вірять, що винуватців покарають. Утім час іде й деякі родичі загиблих вже не з нами. Вони так і не дочекалися справедливого покарання для тих, хто вбив їхню дитину.
Що вважаєте головним досягненням Майдану на сьогодні?
– Ми вільна країна. Наша держава помітна у світі. Але внутрішня ситуація змушує бажати кращого. Ще маємо багато роботи. Демократична країна в першу чергу спирається на засади законності.
8 
35413
Коментарі