Уперше за президенства Ющенка двоє з найвищих керівників держави публічно посварилися.
Олександр Зінченко пішов із команди Віктора Ющенка. Витримавши інтригу упродовж вихідних днів, він зібрав журналістів, щоби пояснити свій крок.
— Секретар Ради національної безпеки і оборони Петро Порошенко, перший помічник президента Третьяков, кілька їхніх партнерів, таких як Мартиненко, цинічно і системно реалізують свій сценарій використання влади у власних цілях.
Написану на трьох аркушах промову колишній держсекретар читав дещо монотонним голосом, лише зрідка відриваючись від паперу.
Були названі всі посадові гріхи соратників президента. Порошенко перетворює правоохоронні органи на НКВД, підпорядковує собі судову владу країни, впроваджує телефонне право часів Кучми.
Так і напишіть. Усього три слова: "Я залишаюся працювати"
— Сьогодні Третьяков активно працює на ниві перерозподілу сфер впливу в засобах масової інформації, — перевів свої звинувачення Зінченко на першого помічника Ющенка. — Саме він відрізав президента від адекватного потоку інформації. Це не складно зробити, відповідно організувавши, точніше, дезорганізувавши робочий графік президента, доступ до нього. Ті, хто має власну думку, живу і нестандартну, по 3-5 місяців чекають на волю першого помічника.
У цей час в коридорі до кореспондента "ГПУ" підійшов чоловік років 40 і назвався прес-секретарем інвестора Сєвєродонецького об'єднання "Азот" Євгеном Степановим:
— Можеш задати питання Зінченку по Сєвєродонецьку, — навпошепки звернувся він. — Спитай, чи знає президент про озброєне захоплення "Азоту". Зробиш, заплачу 200 баксів.
А в залі Зінченко продовжував:
— Порошенко, Третьяков і компанія, посилаючись на президента, призначають своїх всюди, де тільки можна...
На цих словах у залі здійнялася хвиля шепоту: "Порошенко". У дверях справді матеріалізувався секретар РНБО. Уже потім він пояснив, що почав дивитися прес-конференцію по телевізору. Почувши, що Зінченко його лає, сів у машину і за 7 хв доїхав до місця подій.
— Я хочу подивитись в очі цій людині, — упівголоса сказав Порошенко, щойно з'явившись у конференц-залі. За якусь мить він протиснувся до столу, з-за якого Зінченко продовжував читати свої звинувачення. Хтось із журналістів запропонував Порошенкові вільне місце. Той відмовився. Тоді організатори прес-конференції спеціально для секретаря РНБО принесли стільця. Він не зреагував, а ближче підійшов до столу й поклав руку на його край.
Зінченко якраз став говорити про вимогу Майдану — відокремлення бізнесу від влади:
— Це саме вас стосується, Петро Олексійович, — промовив він, ніби присутність Порошенка передбачалася сама по собі.
Усю прес-конференцію Порошенко простояв блідий, час від часу схрещуючи руки. Він напружено вдивлявся в очі колишнього партнера. Лише кілька разів відвертався, щоб витерти із обличчя піт: було душно навіть у коридорі. Маркіян Лубківський, заступник Зінченка, нервово пересувався за спинами журналістів, які не помістились у конференц-залі. На всі запитання він тихо відповідав:
— Так і напишіть. Усього три слова: "Я залишаюся працювати".
Після останніх слів Зінченка журналісти — у кого були вільні руки — почали аплодувати. Посипались запитання. Когось зацікавило, чому він разом із Ющенком і Порошенком не обговорили проблему втрьох, по-чоловічому. Тільки тоді Зінченко вперше повернув голову в бік Порошенка. Той навіть трохи присів, щоб упіймати погляд колишнього держсекретаря, і перепитав:
— Так була така розмова чи ні?
— З Петром Олексійовичем ми про це не говорили, — відповів у зал Зінченко.
— Які ваші подальші плани? — як у кінозірки, запитали Зінченка.
— Зараз піду пообідаю, а там буде видно.
Щойно Зінченко попрощався, Порошенко повернувся обличчям до залу, підняв руки вгору і голосно сказав:
— Друзі, я прошу всіх залишитись.
Якби ми жили у ХVIII столітті, я б викликав його на дуель
Порошенко за мить опинився за спиною у Зінченка.
— Мне жаль тебя, Саша, — тихо крізь зуби сказав секретар РНБО і сів за стіл, з-за якого тільки-но встав колишній держсекретар.
— Я був одним із тих, хто прийшов до Олександра Олексійовича (Зінченка. — Авт.) з пропозицією приєднатись до команди (Ющенка. — Авт.), — не без хвилювання промовив Порошенко.
Головне, на чому він наполягав, — відсутність доказів усього, про що тільки-но сказав його колишній революційний соратник. Зінченко, мовляв, мав би звернутись у першу чергу до прокуратури, а не до журналістів.
— Мені було надзвичайно приємно, що за весь час свого виступу він жодного разу не спромігся подивитися мені в очі.
Здалося, що після цих слів знервованість Порошенка зникла, — останнє слово було за ним.
Уже в коридорі секретар РНБО звернувся до прес-секретаря Зінченка:
— Я погодився з ним вийти у прямий ефір, а він відмовився. Поінформуйте його, будь ласка.
За хвилину, вже сідаючи в машину, Порошенко озвучив цю думку трохи різкіше:
— Якби ми жили у ХVIII столітті, я б викликав його на дуель.
У президента має бути комп'ютер
— У кабінеті президента має бути комп'ютер, причому мережевий, щоб він міг сам у будь-який момент подивитись дані будь-якої галузі. Зараз президент не встигає орієнтуватись, бо він знає тільки те, що йому підносить на папері його перший помічник, — сказав Олександр Зінченко минулої середи, уже після своєї відставки.
Він запропонував, як треба змінювати роботу донедавна очолюваного ним відомства. План змін Зінченко розробив разом із лідером партії "Пора", радником Ющенка Владиславом Каськівим.
Президент, за цим планом, має отримувати кілька варіантів рішення щодо певного питання. Розробляти їх аналітики повинні так, щоб не було видно, хто з політиків стоїть за тією чи іншою пропозицією.
В'ячеслав СІРМАН
1 
1
Коментарі