Офіс Європейського інституту інтеграції розташований на горищі одного з будинків на Андріївському узвозі. Там же кабінет 44-річної народної депутатки-"нашоукраїнки" Ксенії Ляпіної. Стрімкими сходами піднімається її колега по партії Наталія Прокопович, 50 років.
— Подъем к вам показывает, как непросто интегрироваться в Европу, — жартує до Ляпіної та цілує її в щоку.
Ляпіна просить зробити гості каву. Розмовляємо про несподівану заяву її однопартійця Юрія Єханурова про можливий вихід із "Нашої України" у разі, якщо в коаліційній угоді не врахують його пропозиції щодо мораторію на продаж землі, деяких економічних законів, повернення протягом двох років вкладів Ощадбанку та реформування армії.
Чому свою заяву Єхануров зробив саме зараз і в такій ультимативній формі?
— Така емоційність — зовсім не його стиль. Давати поради такій потужній людині не варто. Та мені здається, що професійний стиль йому личить більше, ніж емоційні заяви. Щодо його пропозицій, — усі вони враховані й будуть розглянуті.
Чому Єханурова раніше не залучили до переговорів про підготовку коаліційної угоди між БЮТом та НУ-НС?
— До програмної групи міг приєднатися будь-хто. Але в цей час він був у Дніпропетровську і займався питаннями штабу. На жаль, Єхануров запізно висловив свої пропозиції. Але це все можна обговорити. Думаю, БЮТ не буде проти. Дев"яносто відсотків озвученого Єхануровим є в угоді. Наприклад, Закон про акціонерні товариства — це узгоджена позиція. Зміни до Закону про держзакупівлі передбачені в пакеті, який голосуватимемо в парламенті. Є в угоді й зняття мораторію на продаж землі. Просто там не поставлена дата.
А як повернути вклади населення Ощадбанку СРСР за два роки, про що теж сказав Єхануров?
— Я переконана, що БЮТ поверне їх без спричинення інфляції. Але треба чітко сказати, що це мають бути механізми так званого зв"язаного повернення — не грішми. Коли самі громадяни підказують, що вони хочуть. Наприклад, люди похилого віку хочуть страховку на лікування. А їхні діти потребують житла. І в тому, і в іншому вигляді — це зв"язане повернення.
Як бути з обіцянкою лідерки БЮТу щодо переведення армії за два місяці на контрактну службу?
— Це питання дуже дискусійне. Ми хочемо, щоб показали розрахунки. От Гриценко такі розрахунки зробив і поклав! Нехай так зробить і Тимошенко. Тоді й буде зрозуміло, чи можна виконати цю обіцянку БЮТу, чи ні. Якщо ні, то перехід відбудеться не з 2008 року, а з 2010-го.
Тобто досягнуті домовленості між вашими блоками можуть бути переглянуті?
— Напевно, якісь редакційні правки можливі. Але докорінних змін не буде.
Успіхи Тимошенко в економіці були значно скромнішими, та й не завжди були
Неузгодженості є не лише між блоками, а й усередині "Нашої України — Народної самооборони" — не всі погоджуються з імперативним мандатом.
— Ця дискусія дуже стара. Ми ж блок, і дрібні партії завжди хотіли більше свободи в ухваленні рішень. А імперативний мандат її обмежує. Я також не була його прихильницею. Але нині ми маємо виборчу систему, яка абсолютно не відповідає зрілості політичної системи. Минуле скликання Верховної Ради це довело. От Сергій Головатий завжди виступав проти імперативного мандату. Виходив на трибуну і кричав: цей уряд дерибанив, крав, але я проти імперативного мандату! Це чесна позиція. Тоді залишайся за межами парламенту. Але коли треба було йти на вибори, то пішов із крадіями. Це яскравий приклад — адже розмови про права та свободи прикривають фіговим листочком непристойне місце нашої політики. Тому імперативний мандат тимчасово можна запровадити, доки не поміняємо виборчу систему.
Що може завадити Тимошенко стати прем"єр-міністром?
— Тільки вона сама. Усі "нашоукраїнці" підтримують коаліцію з БЮТ. Юлія Володимирівна повинна докласти зусиль, щоб ця коаліція не розпалася. Це полегшить їй шлях. Тут треба займати мудру й зважену позицію.
Якщо цього не станеться?
— Тоді це буде політичний крах, розвал нашої коаліції. Ми не вступимо в коаліцію з Партією регіонів і з комуністами. Тому це буде цвях в уряд і громадянське порозуміння. І це буде на совісті того, хто це зробив.
Хто був би ефективнішим прем"єром — Тимошенко чи Єхануров?
— Юрій Іванович був одним з найкращих прем"єрів за всю історію. Але ж громадяни не оцінили його економічних зусиль. Найбільшим його провалом була не економічна, а інформаційна політика. Він не зміг донести до людей інформацію про свої успіхи. Краще це зробила Тимошенко, хоча її успіхи в економіці були значно скромнішими, та й не завжди були. Але вона блискуче побудувала інформаційну політику. Розповідала людям про свої наміри. І вони це оцінили.
3 
1
Коментарі
1