— По всій країні за безкоштовні ліки з людей брали гроші. Лікарні отримували медикаменти і, на жаль, продавали аптеці, аптека збувала пацієнтам, і вони несли в лікарню. Зараз вимагаємо, щоб для пацієнтів була доступна інформація про наявність безкоштовних медикаментів. Люди вже заплатили за них своїми податками, — розповідає виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я 54-річна Уляна Супрун.
Зустрічаємося 23 лютого о 13:45 в конференц-залі Міністерства охорони здоров'я на вул. Михайла Грушевського в Києві. Міністр запізнюється на 15 хв. Приходить із прес-секретарем.
— Руки холодні. У вас теплі, — вітається Уляна Супрун.
Кладе на стіл мобільний телефон із тризубом на червоно-чорному тлі. Розмовляємо годину.
За розпочатою в медицині реформою державні "гроші ходитимуть за пацієнтом". Як ця система працюватиме?
— Нова концепція фінансування системи охорони здоров'я — лише частина реформи. Але зараз усі говорять саме про це.
Наша мета, щоб усі українці мали доступ до якісних медичних послуг. Один із кроків на шляху до цього — зміна системи фінансування. У свого сімейного лікаря люди зможуть безкоштовно отримати послуги.
У цьому й наступному році переходимо на другий рівень — лікарні й спеціалізовану допомогу. 2019-го запустимо систему з первинною, вторинною і третинною високоспеціалізованою допомогою, яка стане фінансово доступна для пацієнтів.
З 1 липня українці вільно обиратимуть своїх сімейних лікарів — без прив'язки до місця реєстрації. Пацієнт і лікар підпишуть договір на рік. За кожного пацієнта медик отримуватиме гроші. Таким чином лікарі матимуть фінансування і зарплату залежно від того, скільки в них є пацієнтів і як вони їх супроводжують. Буде інший рівень відповідальності. Чому це називається "гроші йдуть за пацієнтом"? Бо державні кошти підуть до лікаря, з яким пацієнт підпише договір.
Ліки будуть безкоштовні?
— 2018 року мінятимемо систему на вторинній ланці. Гроші знову йтимуть за пацієнтом. Тобто, коли людина звертатиметься до лікарні, то послуги напряму оплачуватимуться з державної страховки. На високоспеціалізованому рівні це буде 2019-го.
Відшкодовувати вартість ліків на амбулаторному рівні почнуть із 1 квітня. Пацієнт отримує від сімейного лікаря рецепт на препарати від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми або діабету другого типу. І в аптеці зможе безкоштовно отримати найдешевші ліки. Якщо захоче дорожчий препарат, муситиме сплатити різницю у цінах.
Ще одне — державні закупівлі через міжнародні організації. Щороку закуповуємо вакцини для дітей, ліки для хворих на ВІЛ-СНІД, гепатит С, онкохворих дітей і дорослих, медичні засоби і ліки для екстреної допомоги, для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. На 2017 рік у бюджеті на це передбачено 5,9 мільярда гривень. Це на 2 мільярди більше, ніж торік.
Цих грошей достатньо?
— Ні.
Скільки потрібно?
— 20 мільярдів.
Отже, люди недоотримають певну кількість ліків. Як виходити із ситуації?
— За бюджетні гроші маємо забезпечити армію, інфраструктуру, освіту, екологію. Держава не має можливості на ліки дати 20 мільярдів гривень.
Що це означає на практиці?
— 5,9 мільярда мусимо розподілити на 37 програм.
В Україні близько трьох тисяч осіб із рідкісними захворюваннями. Вони мають цілком нормальне життя, коли забезпечені ліками. Коли не мають — помирають. Більшість із них — діти. Мусимо забезпечувати їм життя. На 100 відсотків покриваємо орфанні (рідкісні вроджені або набуті. — ГПУ) захворювання. Це величезні гроші. Майже ніякі держави не забезпечують цього.
16 тисяч українців з інфарктами потребують стентування (операція, під час якої в серцеву артерію вводять стент. Це — циліндрична конструкція із металевого сплаву чи пластику для підтримки стінки артерії. — ГПУ). Торік змогли закупити лише 7,5 тисячі стентів. 2017-го придбаємо майже удвічі більше.
Тільки на дорослих онкохворих потрібно 3 мільярди гривень.
Як працюватиме державна страхова медицина?
— З липня українці вибиратимуть свого сімейного лікаря. На перший візит він записує пацієнта у реєстр. Пацієнт не мусить нічого робити — лише піти до лікаря.
Цьогоріч має завершитися формування госпітальних округів?
— Зараз іде адміністративний розподіл. Лише на картах рисуємо — і все. Ніхто нічого не закриває. Тільки дивимося. Це роблять обласні ради. Вони вирішують, де будуть госпітальні округи, скільки їх буде і які. 14 областей надали свої проекти, 10 — працюють над ними.
Коли завершимо першу частину, будуть створені госпітальні комісії. До них увійдуть представники області і районів. Вони визначатимуть, які лікарні, які реабілітаційні та паліативні центри будуть в окрузі. Це друга фаза.
Третя — реорганізація. Можливо, треба буде переводити персонал з одного місця на інше. Ймовірно, доведеться відкрити більше амбулаторій, перепрофілювати якусь поліклініку на реабілітаційний центр. Вони готуватимуть інвестиційні проекти. Ми допоможемо фінансово. 2018-го закладаємо у бюджет гроші на це. Всі області мають пройти три фази. Зараз — на першій.
Щотижня у різних регіонах проходять мітинги проти госпітальних округів. Чому виникає спротив?
— Люди бояться змін. Часом їх агітують на це ті, хто заробляв гроші на системі охорони здоров'я. Після завершення реформи вони не матимуть з неї нічого.
Не пояснює суть змін людям і місцева влада.
Головне — визначити маршрут пацієнта до медичного закладу. Я живу в Києві. Повинна мати доступ у межах 60 хвилин до закладу інтенсивного лікування. Держава мусить гарантувати це кожному українцю. Треба зорганізувати мережу лікарень, амбулаторій, діагностичних і реабілітаційних центрів. Щоб люди могли за певний час дістатися до них. Адже охорона здоров'я — це не лише лікарня. Це — дороги, громадський транспорт, розташування підстанцій "швидких", аби могли доїхати вчасно. Місцева влада має думати про госпітальні округи як комплекс.
Також важливо говорити про якість медичних закладів. Є вимоги — скільки операцій хірург має робити щороку, щоб підтримувати свою кваліфікацію, скільки пологів повинен акушер провести. Багато лікарень і поліклінік не дотримуються цих норм.
У Верховній Раді прозвучала цифра — в країні не вистачає 21 тисячі лікарів. Тільки торік 4500 медиків виїхали за кордон. Для впровадження реформи їх достатньо?
— В Україні більше лікарів на 10 тисяч населення, ніж у будь-якій країні світу. Але чи це правильні спеціальності? Ні. Нам потрібно більше лікарів загальної практики — замість вузькоспеціалізованих. Більше сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів.
Продала будинок у Нью‑Йорку
Уляна Супрун очолює Міністерство охорони здоров'я з липня 2016-го. За рік до того з чоловіком Марком отримали українське громадянство. Подружжя переїхало в Київ з американського Нью-Йорка 2013-го. Продали там будинок.
Уляна народилася у США, Марко — в Канаді. Родини обох виїхали з України після Другої світової війни. Уляна — медик за фахом. Марко — політолог, філософ і сценарист.
Під час помаранчевої революції допомагали організовувати мітинги на підтримку України — у Вашингтоні та Нью-Йорку. Коли спалахнув Майдан, Уляна працювала в його медичній службі.
— З дому виходжу на роботу о сьомій і повертаюся десь об одинадцятій годині вечора. На вихідних майже так само, — каже Уляна.
Дітей не мають.
3 
1
Коментарі