Голова Вінницької облдержадміністрації 63-річний Микола Джига балотується в нардепи в окрузі №15. До нього належать п'ять районів — Шаргородський, Мурованокуриловецький, Томашпільський, Тульчинський та Чернівецький. У губернатора 11 суперників.
Джига — родом із села Ярове Шаргородського району. Двічі був нардепом. Працював першим заступником міністра внутрішніх справ. На посаді губернатора з червня 2010 року. Член Партії регіонів. Кажуть, президент Віктор Янукович хрестив його молодшого сина Миколу.
Минулої п'ятниці близько 9.00 в'їжджаю автобусом у Шаргород. На околиці перший білборд із губернатором. На тлі національного прапора та калинового пучка напис "Співдружність національних культур об'єднує народи". Минаємо нову двоповерхову гімназію з червоної облицювальної цегли. Напроти — другий щит із Джигою. Він у сірому піджаку на блакитному тлі: "Влада працює для Вінниччини". Біля автовокзалу третій білборд із головою облдержадміністрації — у блакитних кольорах. Підхожу до двох жінок, що купують квитки до Жмеринки.
— За кого голосувати, ще не вирішили, — каже 51-річна Тетяна Степанівна, прізвища не називає. — Джига дуже перегинає палку зі своєю агітацією. 15 серпня була з дочкою в Йосафатовій долині (місце паломництва у селі Голинченці. — "ГПУ"). Владика Симеон 20 хвилин агітував за Джигу. Люди обурені. Одна жінка сказала: "Ну все, вибори вже виграли. Може, почнемо молитися?".
Від автовокзалу йду через продуктові ряди до райдержадміністрації. Реклами інших кандидатів не видно.
— Найбільше для людей зробив Микола Джига. Причому не в період перед виборами, а протягом усіх років, — каже голова Шаргородської райдержадміністрації Микола Слободянюк, 58 років. Розмовляємо в його кабінеті. Видно свіжий ремонт, дорогі подвійні двері та столи. — За сприяння Миколи Васильовича завершили два довгобуди, що стояли 20 років — районну гімназію та поліклініку. Зробив дорогу до Йосафатової долини. Виділив району 10 "швидких", у тому числі два реанімобілі. Відремонтував у Шаргороді стадіон. Завдяки йому у селі Клекотина ожив дитячий табір. На 4 мільйони гривень утеплив вікна й поміняв дахи на держустановах.
Запитую, що зробили інші кандидати.
— Нічого. Вони всі порядні люди. Але відчутної допомоги від них немає.
У районі не працює жоден цукровий завод, хоч було два. Діють маслозавод і один консервний — колись їх було три. Закрили єдиний машинобудівний.
Головним конкурентом губернатора вважають чинного генерал-майора юстиції, офіцера СБУ Василя Вовка.
Родом він із села Руданське Шаргородського району. Нардепом не був. Його штаб на околиці міста в офісі громадської організації "15 громада". Ззовні — жодної вивіски. Всередині дерев'яна підлога з облущеною фарбою та старі меблі. На стінах плакати з Василем Вовком. Надрукували 2 тис. екземплярів. Іде самовисуванцем.
— Виборчий фонд фінансую я та друзі й знайомі, які в мене вірять, — розповідає Василь Вовк, 53 роки. — Хочу навести лад у парламенті та країні. Бюджетні кошти розподіляти треба не зверху, а знизу, від потреб сільрад. Треба скасувати тендери, бо це пряма корупція. Купують у школу парти по 1500 гривень, коли насправді вона коштує 300.
Запитую, як оцінює свої шанси.
— Джига — не фаворит на окрузі, — каже Василь Васильович. — Якби йому дев'яте місце зайняти. Він використовує адмінресурс для політичної агітації. Ну, як він може казати, що побудував дорогу? Це зробив автодор за кошти обласного бюджету, точніше — за людські податки. Мене по селах часто бабушки запитують: а що ви для нас зробили? То пояснюю, що ніхто з кандидатів нічого не робить із власної кишені. Школи, садки та лікарні фінансуються з державного бюджету.
Вовк із помічниками сідають у білий мікроавтобус "мерседес". Збоку намальована його фотографія та логотип "15 громада". Гасла: "Василь Вовк — кандидат від людей", "Приєднуйтеся! Наша єдність — сила!". Їде у село Степанки Мурованокуриловецького району. Там живуть 462 людини.
Село Ярове за 48 км від Шаргорода. Автобуси ходять двічі на тиждень. Беру таксі.
— Тепер тут їхати одне удовольствіє, — каже таксист Леонід Кравченко, 45 років. — Торік Джига проклав 12 кілометрів дороги від свого села до траси Вінниця — Ямпіль.
У Яровому вулиці розбиті, газу нема, будинки переважно глиняні. Батьківська хата губернатора на вул. Миру обгороджена двометровим дерев'яним парканом. Підстрибую, щоб побачити двір. Там — декоративний віз, квітник, туї. Подвір'я викладене червоною плиткою.
— Микола Васильович приїжджає раз на два місяці, — каже сусідка Ніна Зін, 46 років. — Ми всі тут на нього молимося. Бабушки зразу вдягають на голову нові хустки і сідають на лавках, щоб побачити. Людина з нашого села й такого добилася.
Показую фотографії кандидатів. Запитую, чи впізнає кого. Жінка не знає нікого, крім Джиги.
— У нашому селі в перших по області з'явився комп'ютерний клас, супутникова антена, — розповідає сільський голова Валерій Ковальчук, 44 роки. — Микола Васильович збудував нам церкву. Трьом багатодітним сім'ям купив за власні гроші нові хати по 20 тисяч гривень. Позаминулого року допоміг трьом діткам поступити в медколедж. Відкрив нову амбулаторію.
На виїзді із села два білборди Партії регіонів із гаслом "Обіцяли — виконали".
Шаргородський штаб Партії регіонів розмістився напроти райдержадміністрації, у будинку культури. Штаб Миколи Джиги — у приміщенні казначейства.
— Микола Васильович не використовує адмінресурс. Це наклепи опонентів, — говорить керівник штабу 43-річний Віктор Максимчук.
На вокзалі знайомлюся з 45-річним Василем Петровичем із села Мурафа Шаргородського району. Говоримо про кандидатів.
— Маю відео, — виймає з кишені куртки чорний "айфон". — Мій кум спитав Миколу Джигу, чому він використовує адмінресурс.
На відео видно, що селяни зібралися в будинку культури. За трибуною стоїть губернатор. Із зали піднімається чоловік у білій сорочці:
— Миколо Васильовичу, як ви розцінюєте той факт, що голови райдержадміністрацій та райрад 15-го округу в робочий час у державних установах займаються агітацією за вас? Чи це ваша пряма вказівка чи їхня ініціатива?
— Мені невідомі такі факти взагалі, — відповідає Джига. — Мені допомагають спілкуватися з виборцями ті люди, які перебувають у відпустці.
— Ви не зрозуміли, — знову піднімається чоловік. — Можу сказати конкретно. Голова Мурованокуриловецької райдержадміністрації збирає на нараду сільських голів та сільськогосподарських виробників і прямим текстом каже: ми всі будемо голосувати за Миколу Васильовича. Як ви вважаєте, це правильно? Крім того, впевнений, що 90 відсотків людей у залі прийшли сюди під папірець.
— Не знаю, мені це невідомо, — відказує губернатор.
Найбагатший в окрузі — губернатор
У виборчому окрузі №15 балотуються 12 кандидатів. Серед них — учитель, підприємці, чиновник, фермери, пенсіонери. Найбіднішою, згідно з декларацією про доходи, є Катерина Коваль. Вона живе в Києві, працює заступником голови Союзу юристів України. Торік заробила 23 559 грн. Найбагатший — "регіонал" губернатор Вінниччини Микола Джига. Він отримав за рік 358 623 грн.
3 вересня у "Віснику державних закупівель" з'явилася інформація, що управління капітального будівництва Вінницької облдержадміністрації виділило 10,39 млн грн на добудову триповерхової школи у селі Зведенівка Шаргородського району. Близько 10 років стояла недобудована.
— Гроші з обласного бюджету прискореними темпами вливаються в округ №15, — каже 32-річна Наталія Величко, координатор громадянської мережі "Опора". — Наприкінці серпня Микола Джига урочисто передав шкільний автобус і 24 комп'ютери школі села Жолоби Томашпільського району. Ще 32 комп'ютери — школам Шаргородського району. Все це супроводжується фразами "подарунок голови облдержадміністрації", "Микола Джига подарував". Насправді шкільні автобуси область отримує в рамках урядової програми, а не з кишені Джиги. Персональні комп'ютери для шкіл надходять у рамках угоди урядів України та Китаю.
66
тисяч гривень витратив на передвиборну агітацію кандидат у народні депутати Василь Вовк. На всю кампанію планує виділити близько 100 тис. грн. Середній рекламний бюджет депутата-мажоритарника — близько 120 тис. грн, кажуть у виборчих штабах на Вінниччині.
Коментарі
12