— Градус напруги серед городян високий. Люди готові до акцій протесту. Згодні дотримуватися протиепідемічних вимог. Але просять дати можливість працювати, — каже міський голова Тернополя 45-річний Сергій Надал.
Тернопіль тиждень ігнорував вказівку з Києва посилити карантинні обмеження. Вважали, що місто безпідставно потрапило до червоної зони, мав зупинити роботу транспорту й закладів громадської сфери. За тиждень, коли уряд оновив інформацію про захворюваність у регіонах, обласний центр опинився у жовтій зоні.
Із Сергієм Надалом говоримо по скайпу. Він — у своєму кабінеті в міській раді.
Яка ситуація у місті із захворюваністю?
— Не зрозуміло, чому ми потрапили у червону зону. Бо ми реально — в зеленій. Показник МОЗ за кількістю тестувань на 100 тисяч населення — 24. А в Тернополі — 92. Ми вчетверо більше обстежуємо городян. Коефіцієнт виявлення випадків коронавірусу в міністерства — 11, у Тернополі — шість. Лікарняні ліжка завантажені на 38,2 відсотка. Це означає, що лікарі працюють швидко й ефективно.
Якщо хворого виявляють на підприємстві, обстежуємо всіх працівників. Вони йдуть на карантин на два тижні. Припиняли роботу дитячого садка, комунального підприємства. 10 днів за ними спостерігають сімейні лікарі, роблять тести на початку і в кінці. Потім відновлюють роботу.
Потрібно вже думати, що робити восени. Прогнозують другу хвилю вірусу. Уряд із міськими головами має планувати, як захистити людей, забезпечити роботу лікарень, що робити з підприємствами.
Ситуація в Тернополі з червоною зоною підняла глибші проблеми. Люди не розуміють, що відбувається в країні, як діє влада.
— Згодний. На Тернополі вистрілило.
Люди з розумінням поставилися до двох місяців жорсткого карантину. Витримали. Потім на центральних каналах головний санітарний лікар каже: ми хотіли налякати людей, насправді цього можна було не робити. Як пояснити українцям, що вони знову мають засісти по домівках? У нас працюючі і так постраждали найбільше.
Бачимо протести проти карантину у США, Німеччині, Ізраїлі. В Україні є така загроза?
— З кожним днем більше таких настроїв. Маски носять хіба на ринку, в громадському транспорті, магазині. На вулицях уже ніхто так ходити не хоче.
Ви братимете участь у виборах. "Слуга народу" може взяти більшість у Тернопільській міській раді?
— Станом на зараз — це нереально.
Як оцінюєте рік роботи президента Володимира Зеленського?
— Правильно, щоб оцінку давали громадяни на наступних виборах.
Верховній Раді вдалося за 12 місяців показати результат?
— Бачимо масу незрозумілих законів, що часто суперечать один одному. Й оцінку людей. Хотіли більшого і кращого. Довіра до парламенту низька.
Чого чекаєте від уряду?
— Насамперед — комунікації. Міські голови розуміють стан справ у країні. Кожен зацікавлений, щоб розвивалося його місто і відповідно — країна. Ми готові приїжджати в Київ. Не треба, щоб члени Кабінету міністрів кидали роботу і їхали в регіони. Хоча це теж іноді корисно.
Коли нас почують, у країні багато питань вирішуватимуться. Спілкуюся з колегами, знаю ситуацію в інших містах — без місцевого самоврядування ситуація була б значно гірша. Держава навіть зарплату повною мірою лікарям не виплачує, не кажучи про доплати.
Яка економічна підтримка треба Тернополю і в цілому місцевому самоврядуванню?
— Держава продовжує вилучати у нас кошти. У бюджеті заклали поняття "реверсна дотація" (її перераховують з місцевих бюджетів до державного, перерозподіляють біднішим громадам. — ГПУ). Зробили розрахунок — місто за рік має поділитися з державою 60 мільйонами гривень. А наш бюджет недоотримав 90 мільйонів за перше півріччя, ще стільки ж, у кращому випадку, треба відмінусувати до кінця року. Але в нас продовжують забирати гроші.
Ми 60 мільйонів спрямували на медицину — забравши їх з інших статей, що мали йти на придбання транспорту, ремонт доріг.
Де берете кошти на інфраструктурні проєкти?
— Уперше за багато років працюємо в такому режимі — зранку дивимося, скільки надійшло до міської казни і як їх поділити. Більшість робіт підрядники виконують у борг, який поступово погашаємо. Гроші передовсім витрачаємо на захищені статті — зарплата, оплата енергоносіїв і фінансування всіх потреб медицини.
Що лишається — йде на ремонти. Цього року зможемо зробити набагато менше, ніж планували.
Дехто з мерів каже, що останній рік іде наступ на повноваження місцевого самоврядування. Ви це відчуваєте?
— Це видно по кількох речах. Іде згортання децентралізації. Створення районів — нікому незрозуміле, як і бажання передати їм частину функцій, що є у міст і громад.
Є низка видатків, які за Конституцією має фінансувати держава. Та з кожним роком місто все більше змушене виділяти на них. Це не тільки освіта й медицина. А й армія, правоохоронні органи. Більшості відомств рекомендують — ідіть до міської ради, хай приймають програми підтримки й дофінансовують. Ми це можемо робити, але в певних межах.
Готові чути пропозиції керівництва держави, але й просимо — почуйте наші проблеми, допоможіть вирішити.
Яку з реформ вважаєте вдалою?
— Ідеї всіх реформ були правильні. Інше питання, як їх реалізовують.
На децентралізацію покладали багато надій. Та після перших двох років із реформою почало відбуватися щось дивне.
Чому загальмувалася?
— Її суть полягала в тому, щоб дати можливість органам місцевого самоврядування вирішувати проблеми. Люди на місцях знають краще, що треба. Ніж це бачать із Києва. Але коли там зрозуміли, що регіони отримують усе більше повноважень, самоврядування стає сильнішим, почали думати — а чого не використовувати це.
Та з новими повноваженнями місто отримало і втричі більше видатків. Ми розуміли, це хвороба росту — треба пройти, бо ж реформа за рік не відбувається. Але, на жаль, почалися зміни в гірший бік.
Очікуємо подорожчання газу. Уже маємо проблему — є сформовані тарифи, за якими теплокомуненерго продає людям тепло й гарячу воду. Туди закладена ціна газу. А постачальники зараз виставили додаткову, за транспортування. Вона не закладена у тариф. Тобто я за 10 гривень продаю послугу, яка обходиться мені у 12. Де взяти ще дві?
Який найбільший мінус цієї реформи?
— Чітко не розділені сфери відповідальності. У Конституції написано, що за заробітну плату медиків, утримання закладів медичної сфери несе відповідальність держава. Не може бути такого — ми прорахували формулу, щось не вистачає. Тому 20–30 відсотків дофінансуйте з місцевого бюджету. Це десятки мільйонів гривень щороку. Така ж ситуація в інших сферах. Треба визначити — за що відповідає уряд, а за що місто.
Яке головне завдання місцевого самоврядування сьогодні?
— Людина має почуватися комфортно у своєму місті.
Чому кожен українець має приїхати в Тернопіль?
— Тому що міст багато, а файне одне. 28 серпня відзначатимемо День міста. З радістю запрошую.
90 мільйонів гривень недоотримав бюджет Тернополя через карантин за першу половину 2020-го. З них 63,5 млн — податки на доходи фізичних осіб. До кінця року збитки бюджету можуть сягнути 200 млн грн, прогнозують у мерії.
Ходить у гори
Сергій Надал народився в Тернополі в родині лікарів. Закінчив місцевий комерційний інститут та академію народного господарства. Має дипломи економічних спеціальностей.
У 14 років пішов працювати на бавовняний комбінат. Шість років був на різних посадах у Податковій інспекції. 2009-го прийшов у політику. Був депутатом Тернопільської обласної ради. Очолював обласний осередок Всеукраїнського об'єднання "Свобода".
Із 2010-го — міський голова Тернополя.
Із дружиною Оленою мають доньку Анастасію.
Почесний президент футбольного клубу "Тернопіль". Займається спортом, моржуванням.
— Коли є хоч трохи вільного часу, проводжу його із сім'єю. Люблю ходити в гори. Разом їздимо в Карпати.
4 
35413
Коментарі