— Сьогодні Україна поховає комунізм. Путінські посіпаки хочуть позбавити людей права заробляти на власній землі. Щоб були у жебрацтві. Тому що тільки жебраками вони вміють маніпулювати. Але ні! Ми повернемо людям гідність і власність, — каже з трибуни Верховної Ради народний депутат від "Слуги народу" 49-річий Микита Потураєв. Показує пальцем на представників "Опозиційної платформи — "За життя", які зібралися біля президії.
13 листопада Верховна Рада розглядає проект змін до законів про обіг земель сільськогосподарського призначення.
Документ передбачає скасування заборони на її продаж із 1 жовтня 2020 року. Власники паїв отримають право їх продавати. Купувати землю зможуть українські громадяни, компанії, територіальні громади й держава.
До 1 січня 2024-го цього не зможуть робити компанії з власниками-іноземцями, інші держави. Та ця норма не поширюється на агрофірми, що орендують землю і зареєстровані в Україні понад три роки. Також не зможуть претендувати люди, фірми й держави, на які накладені санкції. Сукупна площа земель у власності не має перевищувати 35% земель громади, 8% області, 0,5% в межах України.
Законопроект подали нардепи від "Слуги народу".
О 10:00 біля трибуни збираються зо два десятки депутатів від "Слуги народу". Члени фракції "ОПЗЖ" вмикають звукові сигнали.
Спікер Дмитро Разумков відкриває ранкове засідання. Реєструються 266 нардепів.
— Законопроект виписаний так, що передбачає продаж землі іноземцям. В одні руки можна отримати по 210 тисяч гектарів. Це як три Києва, — каже голова фракції "Батьківщина" 58-річна Юлія Тимошенко.
Під парламентом стоять близько 50 людей, переважно пенсійного віку. Тримають плакат "Ні розпродажу української землі". "Всеукраїнська аграрна рада" принесли труну з мертвою свинею і похоронними вінками. Поруч — з півсотні активістів від об'єднання "Свобода".
— Наймудріше буде відкласти розгляд цього питання. Cпробувати знайти точки дотику, домовитися — і вийти зі зваженим рішенням, — каже голова фракції "Голос" 50-річний Сергій Рахманін.
— Хіба в такій ситуації можна приймати ключову реформу? У законі не передбачено кадастру землі, створення земельного банку, — говорить співголова фракції "Європейська солідарність" 48-річна Ірина Геращенко.
Беруть перерву, голови фракцій ідуть на консультації зі спікером. За півтори години Разумков продовжує засідання. Депутати з "Батьківщини" й "ОПЗЖ" блокують президію і трибуну.
— Звільніть президію. Юлія Володимирівна, це не парламентська демократія. Я не приходжу до вашого кабінету і не займаю його, — каже Разумков. Пропонує продовжити засідання. "За" — 234 голоси.
Оплески в залі.
Переходять до розгляду. Разумков каже про 11 земельних законопроектів. Серед них — від уряду.
— Маргарет Тетчер (прем'єр-міністр Великої Британії в 1979–1990 роках. — ГПУ) вірила в демократію, основану на власності, — каже з трибуни міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 44-річний Тимофій Милованов. — Я теж вірю. 27 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель перебувають у приватній власності. 8,2 мільйона, які належать державі, маємо передати в руки ефективних фермерів.
Депутати виступають майже 3 год.
Разумков ставить на голосування законопроект від "Слуги народу". Його рекомендував комітет із питань аграрної та земельної політики.
"За" голосують 240 депутатів. Підтримують "Слуга народу" та позафракційні. Нуль голосів від "ОПЗЖ", "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Голосу" та групи "За майбутнє".
Прем'єр-міністр 35-річний Олексій Гончарук, який прийшов до сесійної зали, аплодує. Законопроект має пройти ще друге читання.
Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє з 2002 року.
— Факт ухвалення закону є позитивним для економіки, — каже професор Київської школи економіки Олег Нів'євський, 40 років.
— Прописали мінімальний набір запобіжників. Максимальну концентрацію земель на рівні громад, областей. Позитив для виробників — теперішні орендарі мають переважне право на купівлю. Ще один плюс, що державну землю передаватимуть у власність громад, а це — можливості для їхнього розвитку. Мінус — тимчасова заборона для іноземців. Їх треба було допускати одразу, не боятися.
Законопроект — тільки частина земельної реформи. Кадастр мають перетворити на сервісний центр, який буде лише адмініструвати базу даних. Спрощується процедура реєстрації ділянок. Земельні відносини стануть більш прозорими.
У держбюджеті на наступний рік передбачили підтримку малим фермерам — здешевлення кредитів на купівлю сільськогосподарської землі, створення фонду гарантування. Це покращуватиме їхнє становище, порівняно з великими підприємствами, і збільшуватиме інвестиції в агросектор загалом.
Партії-популісти на цій темі зароблять бали, бо люди не хочуть розбиратися, що таке мораторій чи право розпоряджатися паєм. А тим більше, коли це "не мій пай, то чого я маю переживати". Також мораторію противляться ті, хто на корупційних схемах користуються державною землею.
— Намагався пошукати аргументи розумних людей, хто проти продажу землі. Їх виявилося мало, — говорить журналіст 52-річний Олекса Шалайський.
— Один із таких — землю треба продавати лише тоді, коли будуть вирішені всі проблеми з кадастром. Деякі ділянки не мають меж. Та якщо чекатимемо, коли кадастр стане ідеальним, мине ще років 50. Якщо ринок землі запуститься, то під час продажу вирішуватимуться і кадастрові проблеми. Інакше взагалі цього не зробимо.
Найменше зацікавлені в законі агрохолдинги. Вони не мають грошей, щоб скупити велику кількість паїв. Їм легше недорого їх орендувати у селян.
Найбільшою проблемою є не економічна сторона питання. Політичні сили розхитуватимуть соціальну стабільність. Так довго говорили, що земля — "матінка, а матір не можна продавати", що багато людей у це вірять. Треба, щоб не тільки влада, а й еліта розповідала, що означає земельна реформа.
— Добре, що процес розпочався. Мораторій порушував права власників і гальмував розвиток країни. За цей час сформувалася потужна група впливових людей, які не шкодували грошей, щоб не змінювати ситуацію, — каже економіст Володимир Дубровський, 57 років.
— Відкривається поле, щоб в економіці запрацювали гроші, земля стане предметом застави. Власникам буде легше отримувати дешеві кредити. Для пожвавлення економіки це потужний крок.
Ризик, що зі слабкими судами, поганим захистом прав власності можуть виникнути зловживання. Це викликатиме суспільне невдоволення. Та якщо фермери, власники паїв масово долучаться до руху за встановлення верховенства права, тоді реформа спрацює.
Була надія, що приватизація приведе до такого руху. На жаль, так не сталося. Люди не відчули себе власниками, ваучери скупили директори або олігархи. Але люди нічого не зробили, щоб не бути ошуканими. Минуло понад 20 років, суспільство вже інше. Є сподівання, що громадяни боротимуться за свої права.
Процес купівлі-продажу треба розбити на дві стадії. Щоб не було такого, що приїхали хлопці на джипах зі зброєю до діда — підписуєш і до побачення. Договір треба виставляти на загальнодержавний сайт — електронну біржу. Щоб він набував чинності за півроку після підписання. Покупці змагатимуться, хто дасть більшу ціну. Такий механізм може запобігти зловживанням. Бо сьогодні головна небезпека — тиск із боку місцевих князьків, які в непоганих стосунках із місцевими аграріями.
Не можна допустити, щоб реформа була скомпрометована. Не треба діяти поспіхом. Краще зробити на пару місяців пізніше, але належним чином.
3 
1
Коментарі