— Основний закон не забороняє люстрації, але він не передбачає дискримінації за колективною ознакою, — говорить колишній народний депутат 52-річний Тарас Чорновіл.
10 червня Конституційний суд переніс закрите засідання з розгляду подання про визнання неконституційними окремих положень закону про очищення влади. Торік у березні його оскаржив Верховний суд, а в січні 2016-го — 47 народних депутатів, зокрема з "Опозиційного блоку". Вказували на неконституційність автоматичного звільнення люстрованих чиновників.
— Якби Конституційний суд прийняв позитивне рішення, велика кількість звільнених чиновників часів Януковича повернулися б на посади, — каже Чорновіл. — Напевно, із 95 відсотками з них вчинили справедливо. Але така норма — не конституційна. Проти неї заперечувала Венеціанська комісія. Кожне звинувачення має бути індивідуальне.
"Якщо Конституційний суд скасує закон, то люстрацію не вдасться повернути новим, — написав у "Фейсбуку" депутат Верховної Ради з "Народного фронту" 36-річний Леонід Ємець. — Це стосується не лише закону загалом, а навіть окремих його положень. Про це Конституційний суд висловився однозначно: визнані неконституційними закони або їх окремі положення не можуть бути прийняті в аналогічній редакції".
— Потрібно, щоб парламент — до рішення Конституційного суду — вніс зміни до чинного закону про люстрацію, — каже міністр юстиції Павло Петренко, 36 років. — Тоді підстави для його скасування відпадуть.
Закон про очищення влади почав діяти з жовтня 2014-го. Він заборонив чиновникам режиму екс-президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади від п'яти до десяти років.
1 
1
Коментарі