У місцевих виборах 25 жовтня взяли участь 10 556 621 українців. Явка становила 36,88% — найнижча в історії незалежної країни. Найактивнішими були виборці у Тернопільській області — 44,68%. Найпасивніші — у Донецькій, 31,67%. У столиці голосувати пішли 34,42% киян.
Офіційні результати підраховують. Вибори мерів у низці міст можуть завершитися першим туром. Понад 50% голосів має шанси набирати чинний мер Києва Віталій Кличко, за результатами екзитполів. У першому турі перемагають мери: Вінниці — Сергій Моргунов, Харкова — Геннадій Кернес, Івано-Франківська — Руслан Марцінків, Запоріжжя — Володимир Буряк, Тернополя — Сергій Надал, Хмельницького — Олександр Симчишин, Чернігова — Владислав Атрошенко.
До другого туру готуються мери: Одеси — Геннадій Труханов, Дніпра — Борис Філатов, Миколаєва — Олександр Сенкевич, Житомира — Сергій Сухомлин, Черкас — Анатолій Бондаренко, Львова — Андрій Садовий. Другий тур проводять, якщо жоден із кандидатів у першому не набирає понад 50% голосів.
— Значна частина людей, які голосували за Володимира Зеленського та його партію 2019 року, не прийшли на вибори. Особливо — молодь, — каже політолог Володимир Фесенко, 61 рік. Говоримо про підсумки місцевих виборів.
Явка виборців на нинішніх виборах — близько 37 відсотків. 2015-го на місцевих виборах була 46. Про що це свідчить?
— Головна причина різкого зниження — епідемія коронавірусу. Це підтверджують соціологи, які заміряли настрої 25 жовтня. Хтось боявся йти на дільниці, хтось страхувався, хтось захворів. Ще одна причина — розгубленість. Люди не знали, за кого голосувати. Суспільство розчароване, має депресивні настрої.
На місцевих виборах в Україні явка традиційно нижча, ніж на парламентських. Найвища вона — на президентських.
Виходить, місцеву владу обрала невелика кількість українців. Їй довірятимуть?
— Це не зменшує її легітимність. Люди самі вирішували, чи йти голосувати. Хто не прийшов — віддали свій голос активнішим. І відмовилися впливати на владу.
"Слуги народу" нема серед лідерів перегонів. У великих містах ніхто з їхніх кандидатів у мери не проходить, за попередніми оцінками. Що завадило президентській партії перемогти?
— В обласних центрах не переміг жоден кандидат від парламентських партій. Не тільки від "Слуги народу". Виняток — керівник Сум, який представляє "Батьківщину". У решті міст лідирують мери та їхні партії.
Причини пов'язані з розчаруванням. Бо торік були завищені очікування від влади Зеленського.
На попередніх місцевих виборах 2015 року серед переможців також були представники місцевих еліт. Зараз — вони лідери, стали ще сильніші. На це вплинула реформа децентралізації. Низька явка також зіграла на користь місцевих мерів і партій — їхні виборці більш згуртовані, підтримали своїх.
З другого боку, це сприяло ідеологічним партіям — з одного боку, "Опозиційній платформі — За життя", з другого — "Європейській солідарності". Їхній виборець теж виявився активним. Мотивація зіграла велику роль.
"Слуга народу" за рік не запустила роботу місцевих осередків. Пізно почала виборчу кампанію. Чи могло це теж стати причиною їхнього низького результату?
— Помилки в кампанії були. Партійне керівництво має їх проаналізувати.
Але щодо пізнього початку виборчої кампанії — не все так просто. Хто почав рекламуватися зарано — програв. Зокрема, Андрій Пальчевський зі своєю політичною силою та партія "За майбутнє". Передчасний старт — традиційна помилка. Якщо кампанія хороша, двох місяців вистачить.
Партія "Слуга народу" мала протиріччя на місцях, не було єдності. Їм не вдалося мобілізувати своїх виборців. Торік за них голосували, бо привабив ефект Володимира Зеленського. Він допоміг перемогти і на президентських виборах, і на парламентських. А зараз уже не працює, бо Зеленський — президент, його оцінюють не з точки зору очікувань, а за результатами. Хоча прихильники залишилися.
"Слуга народу" зробила ставку на рекламну кампанію й опитування президента. Ні те ні друге людей не зачепило.
Як будуть використовувати результати цього опитування?
— Зеленський — прихильний прямої демократії. Цю ідею обговорювали ще у вересні. І за два тижні до виборів в Офісі президента вирішили таки провести. Це був експеримент.
У когось із політтехнологів виникла ідея так вплинути на вибори. Використати президента як головну ударну силу. Щоб зацікавити людей прийти на дільниці.
Та це не дало ефекту.
В обласних центрах здебільшого перемагають чинні мери. Чому?
— Мери великих міст стали серйозними фігурами. Зросла політична й економічна вага місцевого самоврядування. В об'єднаних територіальних громадах і великих містах збільшилися бюджети і повноваження. А статус обласних і районних рад зменшився або є невизначеним. Скажімо, кілька народних депутатів виграли вибори у громадах і підуть туди — відмовляються від депутатського мандату. Ніби дивно, що депутат парламенту іде керувати громадою. Але це вигідніше. Там вплив більший. Рядовий депутат у Верховній Раді ні на що не впливає. А в ОТГ розпоряджається земельними і бюджетними ресурсами.
Під час карантину були випадки, коли керівники місцевої влади не хотіли підкорятися центральній. Чи не створює висока підтримка місцевих партій загрози федералізації?
— Перед виборами справді виникла напруга між центром і регіонами. Місцевій владі було вигідно воювати з центром. Але це до 25 жовтня. Наступні два місяці буде сплеск епідемії. Зараз треба не воювати, а спільно протидіяти. Більшість мерів готові до співпраці.
Говорять, що федералізація вже розпочалася. Але це не так. При федерації регіон має певний суверенітет, свою конституцію, парламент. У нас регіональна влада таких повноважень не має. Але є ризик стихійної і надмірної децентралізації. Зараз деякі ОТГ своєму апарату встановлюють вищі зарплати, ніж у Києві. І виборці поки що не достатньо це контролюють, є зловживання.
Що можна сказати про результати "Європейської солідарності", "Голосу", "Батьківщини", "Опозиційної платформи — За життя"?
— Для ОПЗЖ і "Європейської солідарності" ці вибори вдалі. В окремих регіонах ці партії будуть на перших місцях, але далеко не на всіх. На цих виборах отримаємо строкаті місцеві ради. Не буде так, що одна партія контролює цілі регіони. Виняток — у Вінниці буде монобільшість партії Гройсмана.
"Батьківщина" взяла своє. По Києву непогано виступили. Кандидат у мери Олексій Кучеренко пройшов у п'ятірку. Партія зберігає позиції, залишається впливовим гравцем.
Для "Голосу" головний позитивний результат полягає в тому, що партія може досягати успіху і без Вакарчука. Їм вдалося провести фракцію у Київраду, у західних і деяких центральних регіонах. У Черкасах їхній кандидат у мери Віктор Євпак вийшов у другий тур.
"Слуга народу" отримав пристойний результат. Хоча для них це холодний душ у порівнянні з минулорічними виборами.
Партія "За майбутнє" провалилася в більшості міст. Чому?
Зарано стартували. І багато було реклами. Тільки бігборди вже не працюють. Вони не знайшли свою нішу, не зрозуміло — хто їхній виборець?
Не достатньо використали ресурс, який мали. Це вплив місцевих еліт. У них є потужні депутати-мажоритарники у різних регіонах. Ставку треба було робити на них.
Все ж "За майбутнє" пройде у місцеві ради. Якщо Ігор Палиця претендує на роль загальнонаціонального лідера, то мало з'являтися на каналі "1+1". Треба попрацювати над розвитком партійної інфраструктури.
Чому в Україні досі висока підтримка проросійських сил?
— Бо частина населення має проросійські погляди. За даними соціологів, більше як 10 відсотків українців пропутінськи налаштовані. Ще 15–20 процентів — помірковані, але теж налаштовані проросійськи. Підтримують переважно ОПЗЖ. Ці люди не прийняли змін, які відбулися в 2014 році. Це колишні виборці Партії регіонів, Компартії. Переважно — люди поважного віку з радянською ментальністю. Зв'язки з Росією і ностальгія за Радянським Союзом впливають.
Багато хто питає, як так, що на тій частині Донбасу, яку звільнили від терористів, досі голосують за проросійських політиків? Там залишилися ті самі люди. 2014-го вони не чинили спротиву сепаратистам, багато хто підтримував. Погано, що за шість років влада нічого не зробила для посилення там впливу проукраїнських сил.
Чи можна вважати, що місцеві вибори — крок уперед для держави?
— Невеликий крок. Ці вибори показали вплив реформи децентралізації. Країна не стоїть на місці. Добре, що ми рухаємося.
3 
1
Коментарі