Уряд таки спромігся зробити новорічний подарунок українцям – ухвалив у парламенті державний бюджет на 2008 рік. Хоча й "проживе" він лише квартал.
Проект бюджету викликав критику з боку опозиції. Як заявив тіньовий міністр фінансів Микола Азаров, ним Україна відмовляється від політики розвитку і спрямовує гроші на невідомо які цілі. При цьому бюджет одночасно критикують і за надмірну соціальну спрямованість, і за низькі соціальні стандарти.
Високий рівень популізму — ознака будь-якого бюджету всіх українських урядів останніх років. Багато номінальних підвищень і у цьогорічному. Так, на 17,6–21% збільшили прожитковий мінімум, мінімальну зарплату — на 27,5%. Також зросли розміри пенсії: мінімальний, що залежить від прожиткового мінімуму, та середній. Запроваджено в повному обсязі єдину тарифну сітку оплати праці працівників бюджетної сфери.
Ці зміни майже повністю походять із бюджету, розробленого попереднім урядом. До честі уряду Тимошенко варто зауважити: він визнає, що користується проектом уряду Януковича з певними змінами. Тоді як деякі екс-міністри кажуть, що соціальні видатки замалі — але чомусь два тижні тому не подавали жодних змін до тих самих "соціальних" статей.
У бюджеті можна виділити три великі "дірки".
Критикують і за надмірну соціальну спрямованість, і за низькі соціальні стандарти
По-перше, щодо повернення вкладів Ощадбанку СРСР, 60% із запланованих на цей рік 20 млрд грн хочуть отримати з понадпланових надходжень від приватизації. Тобто спочатку Фонд держмайна має виконати планові 8,6 млрд грн, а потім ще й перевиконати план на 12 млрд грн. Є надія, що цю норму змінять у березні, коли переглядатимуть бюджет. До того моменту навіть план ще не буде виконано.
По-друге, збільшення середнього розміру пенсій без збільшення відрахувань у Пенсійний фонд призводить до зростання дефіциту останнього. Починаючи з кінця 2004-го, залишків коштів на рахунку ПФ недостатньо для виплати пенсій. Тому з держбюджету йому завжди надають позики для того, щоб своєчасно це зробити. Зі зростанням пенсій обсяг таких позичок також збільшуватиметься.
По-третє, задля недопущення підвищення тарифів на комунальні послуги уряд планує покривати "Нафтогазу" різницю між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб"єктам господарювання на виробництво теплової енергії, що споживається населенням за рахунок збільшення тарифів для промисловості. Цей крок має допомогти зменшити темпи зростання цін, проте є лише відтягуванням неминучого зростання комунальних тарифів. Справа у тому, що у структурі витрат українців витрати на утримання житла, воду, електроенергію, газ та інші види палива складають менше 11%. Тоді як у Європі, до якої ми прагнемо, — 25–40%. А зростання тарифів для промисловості може призвести не лише до активного енергозбереження, а й до зменшення випуску продукції і, відповідно, обсягу податкових платежів.
Коментарі
2