55-річний президент Віктор Ющенко у середу побував на Сорочинському ярмарку на Полтавщині. Прибув опівдні. На головній сцені відкриває ярмарок і вітає присутніх зі святом Спаса.
— Сорочинський ярмарок — одна з площадок, яка демонструє наші сільськогосподарські можливості, — каже. — Але ще не менш важливо, що практично кожен другий прийшов сюди у вишиванці, говорить українською мовою.
Президент дарує організаторам дійства срібну монету до 200-річчя з дня народження письменника Миколи Гоголя і прямує оглядати виставкові експозиції. Підходить до намету Миколи Дикуна із села Горошине Семенівського району Полтавщини. Цікавиться вирощуванням елітної суниці.
— Ось ця 20 днів назад посаджена, — показує розсаду господар. — Називається фріорозсада. Була в замороженому виді в холодильнику. Ми її висадили.
— Весною викопуєте і заморожуєте? — уточнює президент.
— Ні, у листопаді, коли вона перестає біологічно розвиватися, коли замерзне.
Ющенко бере у підприємця візитівку.
— Вам подзвонять і я запрошу вас посадити мені таку суницю, — каже на прощання.
Завертає до намету посольства Узбекистану. Приглядається до зеленого чаю.
— Это знаменитый чай номер 95, — показує продавець. — Вырощен и собран высоко в горах. Хорошо тонизирует и очищает организм.
100 г чаю коштує 30 грн. Президентові дарують кілька пакетиків. Представник узбецької діаспори Ориф Ахатов ще вручає також тюбетейку і синій, розшитий золотом національний халат — чапан. Тюбетейку Ющенко віддає помічникові, а халат накидає на плечі і йде купувати східні спеції. Придивляється, бере пальцями пучку спецій:
— Це шафран?
— Зафаран, — відказує російською продавець Кодиржон Рахматиллаєв. — Близький до шафрану, одного сімейства. Його можна в супчик додавати, імунітет відновлює.
Першопочаткова ціна була 750 гривень, а я виторгував за 620
— А це кріп? — Ющенко тре пучку приправи в долонях, нюхає. — Фантастично.
— Ні, це зра, — заперечує продавець. — Без неї плов ніколи не виходить. Зру збирають рано-вранці, коли роса сяде. Тому вона така запашна.
Гроші узбеки брати не хочуть, але охоронець президента віддає 200 грн.
Обідає Віктор Ющенко у павільйоні грузинської кухні. Його пригощають вином і шашликом.
Після трапези йде у містечко майстрів народних промислів. Обіймає 66-річного Віктора Комаревцева з Опішні Полтавської області, розпитує про життя.
— Ми з Віктором Андрійовичем знайомі ще з тих часів, коли він не був президентом, — каже чоловік. — Я робив йому козацьку баклагу з гербом України. Вона така одна. А ще одну з російським гербом подарував Путіну. Сьогодні президент купив у мене унікальну колекцію з 20 баранців і коників-свистунців. Коштувала 2 тисячі гривень. Віктор Андрійович заплатив трішки більше — тисячу гривень і 200 доларів.
Ющенко зупиняється біля опішнянської кераміки. Цікавиться підлоговою вазою. Мацає її, розглядає.
— А миску для вареників не хочете? — запитує 35-річна Алла Коритченко, хапає по черзі миски і показує президентові. — Така ще й менша є. А ось супниця із шістьма тарілками.
— Я візьму дві великі вази і тарілку, — каже Ющенко після роздумів. — Я ж у вас, виходить, оптовий покупець. Давайте поторгуємося: вази по 350 гривень, а я плачу по 300, а за миску даю 200 гривень.
— Ну добре, — після вагання погоджується жінка.
— Першопочаткова ціна була 750 гривень, а я виторгував за 620, — звертається президент до журналістів.
Люди товпляться, щоб сфотографувати його. Ледь не перевертають стіл із горщиками.
— Не побийте! — вигукує господиня намету.
— Президент заплатить, — жартує хтось.
Насамкінець Ющенко йде до картин.
— Юлька нужна, Виктор Андреевич? — запитує Геннадій Хаведжієв із Донецька і показує картину "Юля-сонечко". Вона вирізьблена на матеріалі, подібному на пінопласт. Голова жінки з косою — у променях сонця.
— Ні, одна Юля вже є, — говорить президент і йде до виходу.
9 
35413
Коментарі
10