Народного депутата від Партії регіонів Олександра Лавриновича, 51 рік, називають одним із кандидатів на посаду першого заступника голови Верховної Ради. "ГПУ" домовляється з ним про зустріч у його кабінеті в комітетах парламенту на вул. Садовій — через дорогу від Кабміну.
Нардеп сидить за столом біля вікна. Надворі накрапає дощ. Небо захмарене, але видно золоті бані Софійського та Михайлівського соборів. Запитуємо Лавриновича про те, чи справді він є кандидатом на першого віце-спікера.
— На це запитання відповіді не дам, — повільно каже колишній міністр юстиції. Старанно добирає слова.
Навіщо Партія регіонів висуває свого кандидата на посаду міського голови Києва, якщо шанси на перемогу примарні?
— Хто півтора року тому міг стверджувати, що наступним мером Києва стане Леонід Михайлович Черновецький? Якби хтось таке сказав, йому відповіли б — мабуть, у тебе був тяжкий день і в голові не все ясно. Ви пам"ятаєте, який був рейтинг Черновецького? До лідера йому було дуже далеко. Тому і зараз ще не все відомо. Це буде особлива кампанія. Результат надто залежатиме від лідерів виборчого списку і претендента на посаду міського голови. Представники Партії регіонів матимуть абсолютно реальні шанси бути переможцями чи призерами.
Як оцінюєте те, що прем"єр Юлія Тимошенко очолить список свого блоку на виборах у Київраду?
— Це вписується у логіку її поведінки. Існує політичний рейтинг Юлії Володимирівни Тимошенко, який вона собі завоювала. Його немає у політичної партії "Батьківщина" та у її блоку. Для результату потрібно, щоб звучало її прізвище і було її обличчя.
А Віктор Янукович міг би очолити на київських виборах список Партії регіонів?
— Оскільки Віктор Федорович мислить дещо іншими категоріями, така думка йому в голову не приходила.
Навіщо Юлії Тимошенко київські вибори?
— Основний мотив: не зупиняти піар-кампанію, щоб максимально зберігати рейтинг. По можливості піднімати його перед наступним, вирішальним для неї етапом політичної боротьби за лідерство в країні.
Чи можливі ще одні дострокові вибори до парламенту?
— Цілком. Ви ж бачите, наскільки сьогодні міцна й надійна коаліція, — іронізує Лавринович. — Як узгоджено вона працює. Прогнозувати, що вибори відбудуться цього року, досить легко.
Які можуть бути підстави?
— Цього разу будуть уже конституційні підстави, — усміхається депутат. — Така міцна коаліція може припинити своє існування у будь-який день.
Але це ще не підстава для розпуску. Постане питання переформатування коаліції.
— А якщо вона не переформатовується? У Конституції написано, що коаліція має бути переформатована за 30 днів.
Ви пам"ятаєте, який був рейтинг Черновецького?
Мобільний телефон "самсунґ" Лавриновича час від часу голосно дзвонить. Нардеп уваги на нього не звертає — говорить далі. У руках постійно крутить товсту ручку "Монтеграппа". Такі випускають із 1912 року в Італії. Лавриновичу її подарував "нашоукраїнець" Микола Катеринчук. Називається вона "Анімаліа" — поверх білого жовтим золотом на ручці зображені кобра, птах, дельфін і кінь. Коштує така 20 тис. грн. Щороку їх випускають 100 штук.
Чи є сенс балотуватися на президентських виборах Вікторові Януковичу?
— Дивне запитання. Якщо взяти всі опитування, то він перший або один із перших за рейтингом.
Але об"єднаний електорат Ющенка й Тимошенко все одно більший за кількість прихильників Януковича...
— Стверджувати, що понад 50 відсотків виборців є прихильниками "помаранчевих" — абсолютно неадекватне уявлення про Україну.
Частина людей, які 2004 року проголосували за Ющенка, нині готові проголосувати за Януковича?
— Думаю, таких багато.
А багато людей, які раніше голосували за Януковича, зараз готові проголосувати за Тимошенко?
— Лише виборча кампанія зможе дати точну відповідь на це запитання.
Крім Януковича, Тимошенко та Ющенка, ви бачите ще серйозних кандидатів?
— Останній навряд чи серйозно буде розглядатися.
Ви вважаєте, що Ющенко не є реальним кандидатом?
— Я так не говорив би. Але станом на сьогоднішній день реальних кандидатів на перемогу двоє.
Віктор Ющенко намагається змінити Конституцію, щоб посилити повноваження президента. То він розраховує на другий термін президентства?
— Може, й розраховує. Можливо, для цього проектуються якісь підходи, які можуть суттєво вплинути на наступні вибори. Якщо кампанія буде.
Чому ви кажете "якщо буде"? Можливе обрання президента парламентом?
— Теоретично так. Якщо буде така ініціатива відповідно до Конституції сформульована, вона може знайти понад 300 прихильників у сесійній залі.
Партія регіонів може це підтримати?
— Партія регіонів визначатиметься, коли це буде на порядку денному.
Що обговорюватимуть 19 квітня на з"їзді Партії регіонів?
— Обрання нового складу керівних органів, ухвалення змін до статуту і програми партії, підбиття підсумків попередніх років політичної роботи і проектування завдань на наступний період.
Раніше говорили, що ставитиметься питання щодо Раїси Богатирьової, яка нині працює у команді президента.
— Такого питання взагалі не існує. Не розумію, чому воно час від часу у когось виникає. Богатирьова була важливою людиною у партії. Багато працювала і зробила вагомий внесок для її розвитку, становлення, популяризації. Але вона вирішила зробити крок, який виявив для неї іншу перспективу. Це її право. Чому партія має реагувати на це спеціальним якимось рішенням?
Чому ви були проти участі Партії регіонів у створеній президентом конституційній раді?
— Я взагалі проти використання серйозних речей, серйозних політичних сил або людей у якості декорацій. Не розумію, чому найбільша політична партія України з найбільшою фракцією у парламенті має брати участь в обговоренні вже готового продукту.
Віктор Ющенко хоче повернутися до повноважень, які були у Леоніда Кучми?
— Зайти набагато далі. За проектом Ющенка, глава держави керує всім. Призначає суддів, керівників судів. Він керує Вищою радою юстиції, усіма, хто носить зброю. Сам має окремі підрозділи. Сам визначає, коли йому розпустити Верховну Раду, не пояснюючи причин. Це добре було б минулого року. Навіщо видавати п"ять указів, кожного разу шукаючи якийсь новий привід? Розпустив і все.
Можливо, Україні потрібна така президентська влада?
— Якби я думав, то це підтримував би.
Ви були серед лідерів Народного руху, а потім опинилися в Партії регіонів...
— Я був серед творців Народного руху від зародження ідеї і до створення перших структурних організацій. Але життя така річ... — зітхає Лавринович. — Я не шкодую за жоден зроблений крок.
Олександр Лавринович запевняє, що програми Народного руху й "Регіонів" дуже близькі. Критикує нав"язування української мови російськомовному населенню. Мовляв, мали б це робити делікатно. Розповідає, що його україномовна дружина нещодавно подивилася старий улюблений радянський фільм, невміло озвучений українською, і була дуже обурена.
1956, 28 червня — Олександр Лавринович народився в Овручі на Житомирщині
1978 — закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка
1990 — заступник голови Народного руху
1991 — заступник голови Центральної виборчої комісії
1993 — виконувач обов"язків голови ЦВК
1998 — звільнений із посади заступника голови НРУ
1998 — закінчив Національну юридичну академію ім. Я. Мудрого
2001 — держсекретар Міністерства юстиції
2002, 2006 — міністр юстиції
2005 — заступник голови правління "Укрнафти"
1994, 1998, 2007 — обирався народним депутатом
Одружений, має двох синів
3 
1
Коментарі