Із 2 грудня у "Віденській кав'ярні" в центрі Львова працює пункт психологічної допомоги при штабі львівського євромайдану. Там цілодобово надають допомогу психологи, психотерапевти та психіатри. 16 год. позмінно чергує практикуючий психолог та психотерапевт Вілена Кіт, 45 років. З нею говоримо про психологічний бік майдану.
З якими проблемами звертаються до вас учасники Майдану?
— Найчастіше — з емоційним виснаженням. Якщо людина знає мету й кінцевий результат поставленого завдання, її організм рівномірно розподіляє енергію та емоції. А тут люди стоять котрий тиждень і не знають, коли і як усе скінчиться. Таке вигорання проявляється в апатії, втомі, депресії та загальному виснаженні. Вони зациклилися на майдані, забули про родину, роботу, навчання, особисті справи. Людям із такими симптомами радимо їхати додому відпочити. Після закінчення майдану знадобиться дуже багато часу, аби людина знову ввійшла у звичний ритм життя.
Які наслідки у свідомості українців залишать Майдан та революція?
– До нас прийшла жінка років 45. Вона подивилася телесюжет, коли "беркутівці" били студентів ногами по обличчю. Каже, цей кадр не може викинути з голови. Відчуває страх, ненависть та огиду. У психології це називається психотравма. Якщо спогади свіжі, фахівці допоможуть, щоб ця травма не вплинула на подальше життя. А коли вона відкладеться у підсвідомість — наслідки непередбачувані. Людина може вклякнути, запанікувати в разі небезпеки, перелякатися. А тепер уявіть, що ці кадри бачив кожен другий. Українці отримали масову психотравму. І вилікувати людей може лише показове покарання винних. Тоді у свідомості закарбується: винен — покараний.
Скільки люди ще готові стояти на Майдані?
— Важко сказати. Зараз вони незадоволені, злі. Перш за все — самі на себе. Через те, що нічого не можуть зробити, нічого не відбувається. Львів'яни повертаються з київського Євромайдану агресивні. Вони поїхали, аби віддати сили, час і енергію, а це не мало жодного результату. І цю агресію вони виллють у сімейному, побутовому житті. Зараз народ — у психологічному напруженні.
На кого найбільше впливають ці події?
— Під час загострення соціальної ситуації найбільше страждають ті, хто схильний до психічних хвороб. Їх тягне у вир енергії, дійства, у натовп. У Львові добре вдягнений чоловік збирав охочих їхати його авто до Києва, складав списки. Ми впізнали в ньому клієнта психіатричної лікарні, викликали "швидку".
Що буде по закінченню?
— Залежно від того, який буде фінал. Якщо перемога — це компенсує всі психотравми, додасть впевненості й оптимізму. Якщо ж поразка, її відчує вся країна. Люди будуть розчаровані, стомлені й виснажені. Це проявиться і в особистому житті, якості роботи, навчання. А в нас побільшає клієнтів.
1 
1
Коментарі