21 квітня виповнюється рік, як Володимир Зеленський став президентом. За нього в другому турі проголосували 73,22% виборців.
Після перемоги він розпустив парламент. На дочасних виборах 2019-го перемогла президентська партія "Слуга народу". У Верховній Раді отримала більшість із 248 депутатів. Призначили уряд Олексія Гончарука. Адміністрацію перейменували в Офіс президента. Зняли контрольно-пропускні пункти біля її будівлі на вул. Банковій.
— Зеленський виявився невезучим. Збирався зупинити війну, закінчити епоху бідності, посадити негідників, реформувати систему. А прийшов у ситуацію, де все це нереалістичне. Додалася епідемія коронавірусу. Це показало неспроможність української влади, — розповідає політконсультант 50-річний Олексій Ковжун.
Рейтинг Зеленського поволі знижується. Зараз його підтримка на рівні 40–46 відсотків. Але президенту довіряє більш, як половина українців. Що йому вдалося за рік?
— Подарувати українцям надію і розтринькати її. Президента переслідували невдачі й прорахунки.
Зазвичай високим рейтингом політик розраховується за непопулярні заходи. Це валюта. Він інвестує цю монету — народну довіру — у "ви ж мені повірили, тож це потрібно зробити". У Зеленського не вийшло. Рейтинг інвестували в його ж збереження. Це було розчарування для виборців. Але це теж важливо для української державності та демократії. Розчарування — це момент дорослішання нації. У цьому позитив.
Які обіцянки виконав президент?
— Виборці голосували не за обіцянки, а за надію. Цинічні люди кажуть — за картинку в телевізорі. Професійніші — що Зеленський зміг побудувати віртуальне дзеркало. У нього були умовно два виборці. Один — за вступ до НАТО, другий — категорично проти. Таке буває, коли оминаєш гострі кути, кажеш те, що всі хочуть почути. У кожного був свій Зеленський.
Чому люди досі йому довіряють?
— Я мав відчуття, що його рейтинг не кришитиметься. А розвалиться водночас, як склянка від падіння. Та цього не сталося. Зусиллями команди Зеленський виявився захищений від негативу. Якщо відбувається щось позитивне — це йому. Якщо погане — комусь іншому. Ця майстерна маніпуляція інформаційними потоками зберегла його рейтинг і рівень довіри.
Де найбільше схибив президент?
— У кадровій політиці. Вона викликає у людей жах. Коли під час епідемії міняють міністра охорони здоров'я — це свідчить про помилки. Змінили Кабінет міністрів із молодих, не дуже професійних, але нових і чесних, на незрозумілу публіку.
За рік навколо команди президента сталося кілька скандалів. Таємна поїздка Зеленського в Оман, мету якої влада не могла чітко пояснити. Відеозаписи із братом керівника Офіса президента Денисом Єрмаком, який нібито торгує посадами у владі. Як ці ситуації характеризують владу й українців?
— Вони показують, що ми добрі люди й готові прощати. А також — подрібненість і безсилля громадянського суспільства.
Історія з братами Єрмаками дотягнулася до карантину, коли всі почали думати, де купити маску. Її "заграли". Та цей факт обов'язково вистрілить у майбутньому, такі речі не зникають безслідно.
Із чим влада вийде після кризи?
— Люди запам'ятають, що в Україні померло менше, ніж в Італії — Зеленський молодець. Але з катастрофічною економікою — гад. Що обміняють полонених — дай Боже здоров'я. А нещодавно українського військового вбили — капітулянт.
Сьогодні суспільство не просто розділене, воно сидить по домівках. Спостерігаємо за картиною, яка посилює міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Він видається міністром усього. Правління Зеленського запам'ятається посиленням ментівської вертикалі або й переворотом. Є таке побоювання.
За рік президентства Зеленського в нас другий уряд, другий керівник його Офіса і другий генпрокурор. Що означають такі швидкі зміни кадрів?
— Схильність до зачарування, що призводить до розчарування.
Виявилося, що Руслан Рябошапка, якого Володимир Зеленський вважав "на 100 процентів своєю людиною", назвав справу про вбивство Павла Шеремета юридичним трешем і не передав до суду. Не передав назад до поліції справу одеського активіста Сергія Стерненка (24 травня торік на нього напали поблизу його будинку двоє. У сутичці нападник Іван Кузнецов отримав смертельне поранення в живіт ножем. Це був третій замах на активіста. Слідство веде Служба безпеки України. — ГПУ), бо є докази причетності поліції до замахів на нього. А потрібен результат. Хто може його дати? Тут Ірина Венедіктова (нинішній генеральний прокурор, призначена 17 березня. — ГПУ) каже: "Я".
Ці зачарування-розчарування — персональна риса президента, заручниками якої є ми всі й держава.
У суспільства був страх, що Зеленський хитне країну в бік Росії. Нормандська зустріч однак показала, що він не перетнув "червоні лінії". При цьому від його соратників звучать пропозиції то про платформу примирення, то про консультаційну раду із сепаратистами. Як охарактеризувати політику президента щодо Донбасу?
— Чи є Зеленський зрадником? Безперечно, ні. Він відчуває себе українським президентом і готовий боротися за національні інтереси, як їх розуміє. Та короля грає свита. Президент є верхівкою айсберга. Внизу — його команда. Люди там різні. Бажання давати прості відповіді на складні питання йде від того, що ніхто з них політикою не займався.
У Зеленського була ідея "просто перестати стріляти". Вона не спрацювала. Чи є в нього інші?
— Маємо спиратися на західних партнерів, слухати їхні поради. Інакше лишимося один на один із ворогом. Але опиратися повинні на міцну армію, згуртованих громадян, глибоку лінію оборони й розуміння стратегії перемоги. Потрібно усвідомлювати, що Анґела Меркель чи Емануель Макрон наші союзники настільки, наскільки це відповідає їхнім інтересам та уявленню їхніх виборців про добре й погане. Треба показати свою необхідність і корисність європейській системі безпеки та суспільній архітектурі.
За рік президент практично повністю перебрав на себе керування урядом і Верховною Радою. Які це матиме наслідки в перспективі чотирьох років?
— Ситуація неприродна. Є одна точка ухвалення рішень — Офіс президента. Зібралися там очільники гілок влади, перетерли й розійшлися по своїх центрах доводити волю гаранта. Це привіт із шоу-бізнесу. Коли є продюсер, режисер, сценарист, підтанцьовка. Всі працюють на зірку. У державі ця схема не діє.
Як влада показала себе в час пандемії та кризи?
— Влада має давати відчуття ясності. Це мінімум — не може допомогти, повинна сказати, що відбувається. Ми маємо на це право.
Як цей рік почувалися люди, які не голосували за Зеленського?
— Жахливо. І поводилися так — "не треба йому допомагати, хай обісруться". Я за Зеленського теж не голосував. Але він — президент моєї країни. Давайте разом думати, що робити з тим гарантом, якого маємо. Україна в нас одна, маємо працювати.
7 областей жодного разу не відвідав президент Володимир Зеленський за рік. Це Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Сумська, Чернівецька й Чернігівська. За цей час президент здійснив 18 поїздок за кордон і мав 26 відряджень по країні.
Посади отримали "кварталівці"
Володимир Зеленський призначив на ключові посади в Офісі президента людей із найближчого оточення. Сергій Шефір — товариш і бізнес-партнер Зеленського — став першим помічником. Сергій Трофімов — перший заступник керівника ОП. Доти працював виконавчим продюсером студії "Квартал 95". Юрій Костюк був там сценаристом. Нині — заступник керівника Офіса. Ірина Побєдоносцева у "Кварталі" була директором з розвитку. Стала главою департаменту інформаційної політики ОП. Іван Баканов — друг дитинства Зеленського, керівник та юрист студії "Квартал 95". Очолив Службу безпеки. У Раду нацбезпеки й оборони радниками призначили шоумена й креативного продюсера "Кварталу" Сергія Сівоху та Максима Ткаченка, який був продюсером і гендиректором компанії "Квартал-Концерт". Сівоху після скандалу звільнили. Друг президента Андрій Єрмак став помічником глави держави з міжнародних питань. З лютого керує Офісом президента.
За рік без посади лишилися люди, які були в команді президента з самого початку — керівник ОП Андрій Богдан, секретар РНБО Олександр Данилюк, генпрокурор Руслан Рябошапка.
1 
1
Коментарі
1