Після того як у Львові розгромили райвідділи міліції, місцеві жителі взялися самостійно охороняти вулиці. Щоночі на патрулювання виходять понад 2 тис. осіб.
— До Львова звезли 700 тітушок, — телефонує товариш у четвер близько 22.00. — Кілька ховаються в особняку "регіонала" на вулиці Чупринки. Ми взяли їх в облогу. Щойно під'їхала якась машина і туди занесли чотири величезні сумки. Терміново під'їжджай.
Через усе місто їду на таксі. На вулицях людно — ходять групи молодих людей. Деякі у яскраво-жовтих жилетах. Такі видають тим, хто записався в організовану при міській раді народну самооборону. У багатьох в руках палиці. Патрульні їздять велосипедами.
— Тітушки так і не вийшли, — знову телефонує знайомий. — Ми лишили двох наших, щоб стежили. Зараз я біля Головпошти, їдь туди.
Наш загін — десяток молодих людей. У кількох телефони налаштовані на програму, що діє в режимі рації. Так представники самооборони спілкуються між собою. З перервами у кілька секунд надходять повідомлення з різних кінців Львова: "Біля податкової все спокійно", "Проїхав усю Пекарську, тітушок немає".
— Учора люди хотіли розгромити гіпермаркет "Епіцентр", бо належить "регіоналам", — каже Юрій Рихлик, 26 років. — З товаришами погнали туди. З нашої сторони було чоловік 500–700. Тих, що хотіли громити — десь так само. Депутати взялися кричати, що нічого руйнувати не можна. Натовп їх не слухав. Я працюю ведучим, маю досвід спілкування з людьми, взяв ініціативу в свої руки. Півгодини пояснював, що це територія міста, і якщо його руйнувати, нічого хорошого не буде. Горітиме довго, можуть бути вибухи. Обійшлося тим, що вхід до "Епіцентру" заблокували візками.
— Записалися в народну самооборону в облраді, — розповідає дизайнер Андрій Сербін, 28 років. — Нам сказали, що будемо працювати з координатором по Личаківському району, дали її телефон. Але додзвонитися їй так і не змогли. За годину передали — їхати на Винники (місто на межі зі Львовом. — "ГПУ"), тудою мають намір потрапити до Львова тітушки. Ми швидко поїхали туди. Зібралися кілька машин. Місцевий депутат дав вказівку чекати: "Зараз мають приїхати даїшники, вони свої". Через якийсь час приїхали у формі два амбала новенькою "Шкодою". Кажуть: "Вибачте за затримку, керівництво не хотіло видавати табельної зброї. Що робити?" Наказали їм спиняти всі машини й дивитися, чи немає тітушок.
Тим часом по рації передають: "На перехресті вулиць Стрийської і Наукової підозрілі люди в байкерському одязі". Розбігаємося по машинах. Сідаю в білий мікроавтобус разом з шістьма людьми, майже нікого з них не знаю. Водій — кремезний лисий хлопчина, російськомовний. Розповідає, що півгодини тому спіймав хулігана.
— Паркуюсь возле магазина, вдруг слышу — звон стекла. Сразу хапнул одного, второй побежал. Бросил ему вслед палкой — промахнулся. Прохожие задержали. Спрашиваю: ты что творишь, быдло? А он: "А що, продавщиці немає, міліції — теж, то я сам себе обслужу".
За кілька кварталів, передають: "На Стрийській усе спокійно, це наші байкери". І одразу новий сигнал: "Від клубу "Мілленіум" в напрямку центру рухаються 50 молодиків із битами". Розвертаємо машину. Ще за хвилину — нове повідомлення: "Біля "Мілленіуму" наші хлопці — "Правий сектор".
— Вы свои? — водій висовується з вікна, зупинившись біля групи хлопців у спортивних костюмах.
— Свої, свої, — відказують ті.
— Саша, коли до людей звертаєшся, хоч українською говори, — сміється хтось із машини. — А краще зразу кажи — Слава Україні. Ти й так на тітушку схожий, ще й по-руськи говориш.
На пл. Соборній бачимо, як зо три десятки людей оточили автомобіль. Поряд стоїть чоловік, на вигляд років 35. Хитається. Патрульні помітили, що він хотів сісти за кермо п'яний.
— Я ж нічого не зробив, — виправдовується.
— Ти п'яний за кермо сідав! — обурюються люди. — Скільки біди міг наробити. Спускай колеса.
Той пручається. Його силою нагинають до коліс. Той спускає повітря. Присутні хором скандують: "Молодець!"
— А тепер давайте скинемося по гривні на таксі чоловікові, — жартує хтось.
— Краще заберіть у нього ключі. Лишіть свій номер телефону. Завтра протрезвіє, подзвонить, забере, — пропонує інший.
З водія беруть слово, що за кермо не сяде, й відпускають.
Місту їздимо до 5.00. Тітушок тієї ночі у Львові так і не спіймали.
2 
1
Коментарі