"Талановиті можуть потрапити до парламенту майже без грошей"

 

До нової Верховної Ради за мажоритаркою пройдуть 109  "регіоналів", говорить політтехнолог 37-річний Тарас Березовець.

— У більшості східних областей кандидати від Партії регіонів перемогли у всіх без винятку округах. Цей бренд давав там їм фору мінімум у 20 відсотків. Другий принцип, за яким обирали східняки, — прямий підкуп, часто у вигляді подарунків, знижок на певні товари й послуги. Адміністративний ресурс безпосередньо не впливав на волевиявлення навіть у Донецькій області, хіба що у віддалених селах. Він ефективний на рівні доступу до медіа, сприяння правоохоронних структур.

Якими були методи впливу на виборців Західної України?

— "Західняки" частково втратили ідеологічні орієнтири. Кандидати, часто самовисуванці, використовували прямий і непрямий підкуп. Виняток — Олесь Доній (нардеп-"нунсівець". — "ГПУ"). Він пройшов в Івано-Франківській області як палкий ідейний опозиціонер.

Проте на першому місці серед західняків — ідеологічний мотив. Належність до "Батьківщини" чи "Свободи" була причиною голосувати саме за цього кандидата. Якщо у Рівненській області переміг "регіонал" Микола Сорока, це означає помилку опозиції — "ударівець" і кандидат від "Батьківщини" відібрали голоси один в одного.

Які методи використовували у Центральній Україні?

— У Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській і навіть Київській областях перемогли чимало "регіоналів". На першому місці були підкуп і "конкретні справи". Людина робила щось значне для певного населеного пункту: будувала футбольне поле чи ремонтувала водогін. Технологія "добрих справ", і меншою мірою прямого підкупу, спрацювала, наприклад, на Хмельниччині, де перемогли самовисуванці Сергій Буряк, Віктор Бондар, Олександр Герега, Володимир Мельниченко. На Полтавщині кандидати від влади, очевидно, запропонували недостатньо матеріальних благ, тому пройшли кілька опозиціонерів.

У Києві всі округи "взяла" опозиція.

— Основний чинник, яким керувалися кияни, — не ідеологія, а несприйняття теперішньої влади і президента Януковича. Потрібно було лише поставити себе поряд із Юлею Тимошенко, щоб за тебе проголосували. У столиці практично відбувся електоральний Майдан. Найрадикальнішу до влади позицію мають "Батьківщина" й"Свобода", тому представник УДАРу переміг тільки в одному окрузі.

Як можна підсумувати мажоритарну кампанію?

— Найефективніша технологія — пряме спілкування із виборцями. Вона ще й найдешевша. Ті кандидати, які провели за кампанію понад 200 зустрічей, гарантували собі перемогу на 80 відсотків. Зустрічатися з людьми слід було протягом хоча би п'яти місяців. Другий дієвий метод — "добрі справи". У містах-мільйонниках, де чимало заможніших людей, гречка вже не допомагає. Так програла вся команда колишнього столичного мера Черновецького — Олесь Довгий, Олександр Супруненко, Галина Герега.

Які плюси мажоритарки?

— У партійних списках переважають "грошові мішки" або ті, хто близький до тіла лідера. А от в округах можуть принести результат дешеві, зате цікаві кампанії. Талановиті люди здатні потрапити до парламенту майже без грошей. У 95-му окрузі на Київщині  кандидат від УДАРу Руслан Сольвар переміг Михайла Поплавського, який мав страшенно дорогу агітацію — привозив зірок, обдаровував. Сольвар спілкувався з виборцями.

На досить нудному тлі були і яскраві кампанії. Зокрема — Олега Ляшка на Чернігівщині. Він усю її побудував на спілкуванні. Приїхав у населений пункт і набив пику своєму опоненту Михайлові Голиці. Це було дуже ризиковано, таке спрацює лише в одному випадку з тисячі. У Ляшка — спрацювало. Сьогодні стан людей такий, що вони хочуть мордобою серед депутатів. І Ляшко дав їм це. Він випередив конкурента вдвічі.

Які висновки мають зробити із мажоритарних виборів влада та опозиція?

— "Регіонали" виграли майже половину округів за рахунок бюджетних коштів та їх правильного розподілу. Окрім цього, проводили постійні соцопитування аж до початку виборчої кампанії. Були три-чотири кандидати в окрузі від влади, а поставили на того, хто мав найвищий рейтинг. Опозиція ж працювала абияк.

×