В Україні діє 367 об'єднаних громад. Їх почали створювати 2015-го. Тоді парламент ухвалив закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад". 2017 року мають організувати ще 550. Запитуємо в жителів новостворених громад, що вони отримали від об'єднання?
Володимир СЛИЧУК, 63 роки, село Росоша Липовецького району Вінницької області:
— Після об'єднання розраховували на збільшення бюджету. Треба ремонтувати садочки, школи, лікарні. Спочатку виділяли гроші з фонду регіонального розвитку, але то мізер. Громадам мали дати додаткові джерела фінансування. Щоб покрити витрати на освіту, медицину, адмінпослуги, нам треба 7 мільйонів гривень. Маємо тільки чотири.
Людмила ФІСУН, 67 років, село Парпурівці Вінницького району:
— Чекали на об'єднання із сусіднім селом Лука Мелешківська. Багато односельців мають там роботу. У тамтешній школі вчаться 42 наших дітей. Є лікарня. А нас з'єднали із Сокиринцями. В об'єднаних селах немає лікарні, тільки фельдшерські пункти. У сільраді відмовилися оплачувати автобус для перевезення дітей у Мелешківську школу. Хочуть, щоб перевелися в Хижинці, які входять до громади. Туди треба добиратися маршрутним автобусом.
Микола КРИЩУК, 29 років, село Гостинне Немирівського району на Вінниччині:
— Нас приєднали до Немирова. Мер пообіцяв у всіх селах громади зробити скважини й провести водогони. У нас тепер спільний бюджет. Із нього виділятимуть гроші. Говорять про будівництво доріг.
Василь ЧАПЛИНЕЦЬ, 35 років, село Грабовець Стрийського району Львівської області:
— Усі села об'єднаної громади отримали генплани розвитку. За рік освітлили центральні вулиці, утеплили школи, частину доріг капітально відремонтували.
Юрій ШИПОВ, 37 років, місто Миколаїв на Львівщині:
— Держава виділила на розвиток 6 мільйонів гривень. Їх вистачило тільки на освіту. Все робимо за гроші з місцевого бюджету. У сусідньому селі є кар'єри цементного заводу. Прибутки від підприємства мають ділити на громаду. А місцеві вимагають, щоб у них залишалося 70 відсотків коштів.
Сергій ПЛЕСКАЧ, 61 рік, село Новаки Лубенського району Полтавської області:
— Торік закрили амбулаторію. Тепер медики рідко приїздять на прийоми. Поставити крапельницю чи отримати елементарні процедури можна тільки в райцентрі. Стоматолог приймав у сільській амбулаторії тричі на тиждень, тепер — раз на місяць. Не пустили нові автобусні рейси.
Анатолій ПАЩЕНКО, 33 роки, селище Решетилівка Полтавської області:
— Побудували нову автостанцію. Зробили ремонт у школі. Раніше була центральна районна лікарня. Зараз закривають відділення, персонал звільняють або переводять в область. Народжувати жінкам треба їхати в Полтаву, що за 40 кілометрів.
Із райцентру роблять село — закривають відділення пенсійного фонду, поштове і податкову.
Григорій ЩЕРБАК, 53 роки, село Рокитне Кременчуцького району на Полтавщині:
— За рік зробили водогін, побудували сучасний спорткомплекс. Школу й дитсадок відновили, купили шкільний автобус. Засідання сесії сільської ради можемо дивитись он-лайн. Створили центр адмінпослуг. Раніше за кожною довідкою їздили в Кременчук. Тепер все можемо отримати на місці — від паспорта до квитанції про оплату комунальних послуг.
Коментарі