Український політв'язень Станіслав Клих, 43 роки, написав листа журналістові російського опозиційного видання "Новая газета" Павлу Канигіну. Розповів про свій моральний стан та умови утримання. Згадав, як був арештований 2014 року в російському місті Орел.
"На відміну від Миколи Карпюка (члена партії УНА-УНСО арештували у березні 2014-го під час перетину українсько-російського кордону на Чернігівщині. Їхав у Москву нібито на переговори з оточенням президента РФ Володимира Путіна. — ГПУ), мене не виманювали на переговори. Кордон я проїхав без пригод і був заарештований в Орлі. Туди прибув на запрошення Симонової-Скобелєвої Вікторії Геннадіївни. Ще до Майдану познайомився з нею в Криму. Тому прошу вас писати про мене надалі так: "Станіслав Клих, секс-турист із Києва", — йдеться у листі.
Станіслав Клих пише, що до арешту лояльно ставився до керівництва Росії. А в 2004–2014 роках був членом Партії регіонів. Розвивав партійну структуру в Дніпровському та Оболонському районах Києва, організовував виборчі комісії й роботу партійних штабів.
Написав про важкі умови перебування в колонії міста Верхньоуральськ Челябінської області. Вимагає переведення в іншу тюрму. На знак протесту відмовляється від сніданків і обідів.
"Відчуття від перебування в ув'язненні дуже непрості. Найскладніше подолати біль в очах — це від замкнутого простору, браку кисню, нервового перенапруження. В таких умовах деякі ув'язнені втрачають зір. Час у в'язниці вдень іде набагато довше, ніж уночі. Хочеться заснути й не прокинутися, смерть стає бажаною", — написав Клих.
Його і Миколу Карпюка засудили в Росії до 22,5 та 20 років тюрми відповідно. Звинуватили в участі у першій Чеченській війні 1994 року проти федеральних сил РФ.
Коментарі