Російський політолог Станіслав Бєлковський, 34 роки, говорить про амбіції Тимошенко, називає великим благом для України "велику коаліцію" і наголошує на різниці політичних еліт Росії та України.
На вашу думку, як довго Тимошенко розраховує керувати урядом у разі обрання її прем"єром?
— Розраховує керувати, поки не стане президентом з кучмівськими повноваженнями. Після цього усунути Тимошенко можна буде лише за її власним бажанням. Бо за перші півроку свого прем"єрства ця жінка заарештує всіх своїх опонентів. У тому числі Віктора Пінчука та Петра Порошенка. Її вороги зможуть уникнути в"язниці, тільки якщо встигнуть утекти за кордон.
Посада прем"єра в парламентській республіці — це, звісно, велика влада. Проте не безмежна. Тимошенко хоче контролювати всю країну, весь бізнес і фінансові потоки. І вона зробить все, щоб цього досягти.
Чи не ризикує Тимошенко поставити свою політичну кар"єру під загрозу через чергове невдале прем"єрство — навряд чи вона зможе покращити економічну ситуацію в країні?
— Вона на це й не сподівається. Тимошенко — найкращий демагог і популіст не тільки в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Її політика на посаді прем"єра призведе до погіршення економічного стану української держави. Але в Тимошенко вистачить майстерності переконати народ у протилежному. В тому, що ціна 110 доларів за тисячу кубометрів газу є нижчою за 95 доларів. У своїх прорахунках вона звинуватить кого завгодно — своїх опонентів, олігархів, Росію, США.
Перебуваючи на посаді прем"єра, через рік-півтора Тимошенко створить власну фінансово-промислову групу. Отримає владу над чотирма національними каналами українського телебачення. Вона все підготує для скасування політичної реформи та проведення дострокових президентських виборів.
Не чекатиме 2009 року?
— Ні, бо має одну психологічну проблему. Тимошенко не бачить себе в ролі Маргарет Тетчер чи Індіри Ганді. Вона не може бути політиком старшого покоління. Боїться втратити свою популярність, яку вона здобула також і завдяки власній сексуальності. Вона все це розуміє. Тому дуже поспішає. Якщо ж Тимошенко не стане прем"єром, то спробує оголосити імпічмент президенту, знову вивести народ на вулиці.
Чи може "Наша Україна" допустити Тимошенко на короткий час до прем"єрства, сподіваючись, що вона не впорається?
Тимошенко — людина з абсолютним тоталітарним мисленням. Вона — не Ющенко і навіть не Кучма. Для Кучми все ж таки існував певний психологічний бар"єр. Для неї його немає. І тому ключові фігури "Нашої України" розуміють, що Тимошенко дискредитувати не вдасться. По-перше, через півроку не буде кому це робити. По-друге, в Україні немає рівного їй демагога та популіста. Ймовірність відправлення Тимошенко у відставку — просто ілюзія.
Коли ви прогнозуєте завершення епопеї зі створенням коаліції демократичних сил?
— Мені смішно, коли говорять про коаліцію демократичних сил. Більш недемократичного політика, ніж Тимошенко, не існує. Самі ж переговори щодо створення помаранчевої коаліції триватимуть не більше місяця. Віктор Ющенко зараз чудово розуміє, що він просто не може допустити Тимошенко на посаду прем"єр-міністра. І що більше минає часу, то більше в неї не витримують нерви.
Партію регіонів у Кремлі вважають зрадницею
Наприкінці травня стане остаточно зрозуміло, що створення помаранчевої коаліції неможливе. Тоді політичні сили змушені будуть повернутися до "великої" коаліції. Саме вона є для України великим благом.
Партія регіонів останнім часом демонструє чітке небажання іти в опозицію. Чи може вона піти на кадрові поступки?
— Партія регіонів зараз чудово розуміє, що президент не може поставити прем"єром Віктора Януковича. Та для них це не принципово. Принциповими є інші три моменти. Перший — отримати ключові посади в економічному блоці. Другий — бути при владі, а не в опозиції. Третій — отримати контроль над тими регіонами, де вони користуються великою підтримкою. Всього цього вони зможуть досягти за умови створення "великої" коаліції. Тоді прем"єром буде Єхануров, а спікером — Мороз.
Але Тимошенко також чітко заявила про підтримку кандидатури Олександра Мороза на посаду спікера.
— Юлії Тимошенко зараз украй важливо утримати біля себе соціалістів. Бо без СПУ вірогідність створення "великої" коаліції значно знижується. Раніше Тимошенко сподівалася спокусити посадами таких слабких фігур, як Роман Безсмертний чи Роман Зварич. Але потім зрозуміла, що Безсмертний не контролює ситуації всередині "Нашої України". А після відкликання "нашоукраїнцями" свого підпису під пунктом 6 протоколу меморандуму про створення помаранчевої коаліції Тимошенко остаточно зрозуміла, що купувати цих людей немає сенсу. Тому всю енергію вона спрямувала на Олександра Мороза. Зараз Тимошенко готова обіцяти що завгодно кому завгодно.
Ви казали, що після парламентських виборів стали неможливими будь-які геополітичні проекти Росії та України. Але ж на цих виборах перемогла Партія регіонів.
— Ну то й що? Я не перебільшував би ролі Росії в політичній долі Партії регіонів. Виборці цієї партії голосували за російську мову. Але це не означає, що вони психологічно залежать від Росії. У програмі Партії регіонів ідеться і про вступ до СОТ, і про євроатлантичну інтеграцію.
Ця партія вже не є проросійською в тому сенсі, в якому був Віктор Янукович на президентських виборах 2004 року. Сам він був розчарований роботою з Кремлем і звинуватив Росію в своїй поразці на виборах президента. Втім, це несправедливо. Росія зіпсувала йому гру тільки відсотків на тридцять. В усьому іншому винен сам Янукович разом з Медведчуком та Кучмою.
Партію регіонів у Кремлі вважають зрадницею. Сама ж Росія більше не впливає на внутрішні процеси в Україні. Зараз Путін готовий домовлятися з будь-яким урядом про захист російського бізнесу в Україні. Він також сподівається, що Тимошенко спричинить розкол у державі. Це сприяло б появі тут нової проросійської сили.
Недавно Путін заявив, що підписання Україною лише частини документів щодо ЄЕП означатиме її неучасть у ньому. Чи не є це ультиматумом?
— Проект ЄЕП може бути корисний або для Росії, або для всіх інших учасників. Тільки так. Росія не зацікавлена в тому, щоб ЄЕП існував лише у вигляді зони вільної торгівлі. Тоді на російський ринок потраплятимуть товари з країн третього світу, в тому числі й через Україну.
Україна ж просто блефує. Українська влада сама не говорить про вихід з ЄЕП. Проте створює всі умови, щоб Росія наполягла на неучасті України в цьому проекті. ЄЕП уже мертвий. Це знають і Олександр Лукашенко, і Нурсултан Назарбаєв. Просто вони не хочуть говорити про це Путіну першими.
Росія відверто говорить про підвищення ціни на газ для України з другого півріччя. Чи впливатиме формат коаліції на позицію Росії з цього питання?
— Ціни залежать не від коаліції, а від схеми торгівлі. Навіть якби в подальшому уряд сформували Олег Тягнибок на пару із Степаном Хмарою. Росія не може підвищити ціну до більш ніж 100–150 доларів за тисячу кубометрів газу. Бо вона великою мірою залежить від України в питанні його транспортування.
Українці ставляться до влади критичніше, ніж та заслуговує
Росія не може припинити видобуток газу. Вона має постачати його або на експорт, або у сховище. Якщо сховище заповнено, Росія мусить експортувати газ незалежно від ціни та умов оплати. Бо інакше ця галузь буде зруйнована. З іншого боку, ціна 95 доларів є справедливою для української промисловості. Українські олігархи спокійно можуть платити цю ціну.
Чи переглядатиме Тимошенко газові домовленості в разі затвердження її прем"єром?
— Тимошенко хотіла стати партнером Путіна в газовій сфері. Бо російський президент володіє половиною таємних акцій "РосУкренерго". Тимошенко хотіла вмовити Путіна змінити "РосУкренерго" на "Ітеру". Мовляв, тоді вона врятує Україну, а потім вони разом знищать Ющенка. Путін Ющенка ненавидить. Він прагне помститися йому за власну поразку 2004 року. Проте він не пішов на крок, запропонований Юлією Тимошенко.
Якщо Тимошенко стане прем"єром, то вона шантажуватиме Путіна. Лідерка БЮТу є кращим фахівцем з газової торгівлі, аніж Ющенко. До того ж вона має з Путіним спільні життєві цінності. Коли вона сидить у своєму кабінеті, а не стоїть на Майдані, вона чудово розуміє прийнятність ціни в 95 доларів.
Чи можливий візит Путіна при прем"єрі-Тимошенко?
— Звичайно. Ще восени минулого року вони мали кілька таємних зустрічей: обговорювали умови боротьби проти Ющенка та підтримку Тимошенко Кремлем. Путін недарма припинив проти Тимошенко кримінальні справи. Це був чіткий політичний сигнал, що Кремль розглядає Тимошенко як потенційного партнера. Для Росії краще, коли прем"єром буде Тимошенко, а не Єхануров. Якщо уряд очолить Тимошенко, буде бізнес-візит Путіна. У випадку з іншим прем"єром — лише формальна дипломатична подорож.
Чи відрізняється взагалі українська політична еліта від російської?
— Принципово. В Україні інша сама природа державності. В Росії є позиція царя. Для України ж влада не є чимось сакральним. Для українців президент і прем"єр — це лише один із них. Не більше. Тут народ часто ставиться до влади критичніше, ніж вона того заслуговує. Тому й роль політичних еліт в Україні та Росії є принципово різною. В Росії влада створює еліту, тобто політична еліта групується навколо царя. В Україні — навпаки. Еліта створює владу.
Коментарі