— Один лікар розповів, що електронною чергою найбільше задоволені медики. Пацієнт, маючи можливість прийти на певний час, заходить у кабінет до лікаря не озлоблений. А раніше — стояв у черзі в реєстратуру, сидів у живій черзі, і вкрай роздратований ішов до медика, — розповідає заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, 34 роки.
У межах медреформи п'ять місяців в Україні працює електронний запис на прийом. Цю систему поступово запроваджують заклади по всій країні. Вона дає змогу уникнути черг, записатися до лікаря на певний час.
Коли в Україні запрацюють електронні картки та рецепти?
— Поступово. Почнемо з того, без чого не можна — з базових реєстрів. Запроваджуємо чотири реєстри: закладів, лікарів, пацієнтів і договорів. Уже цьогоріч діятимуть електронні рецепти й направлення. Далі будуть ліки та електронно-медична картка.
Люди переживають, що лікуватися після впровадження реформи буде дуже дорого.
— Вони хвилюються, бо це питання життя і смерті. Та потрібно прийняти той факт, що зміни починаються і триватимуть довго. Їх треба потерпіти. Але під час цього терпіння будуть зрушення вперед, щось робитиметься краще. Тому що медична реформа лікує хронічну 27-річну проблему. А задавнені хвороби не можна подолати однією таблеткою. Та коли ми потім оглянемося на п'ять років назад, скажемо — тепер усе по-іншому.
Система договорів між лікарем і пацієнтом запрацює з 1 квітня. Але вже можна підписувати декларації? Чи варто це робити якнайшвидше?
— Зараз система діє в пілотному режимі. Нам треба її протестувати, аби з 1 квітня це запрацювало повноцінно. Тому спішити не варто.
Щоб отримувати гроші, медичні заклади до 1 липня мають стати комунальними некомерційними підприємствами й укласти угоди з Національною службою здоров'я. Що означають ці зміни?
— Часто думають: якщо лікарня стане підприємством — держава нічого не платитиме. Це не так. Новий статус дає змогу закладу бути не частиною планової економіки, а незалежною структурою. Він може бути комунальний, тобто залишатися у власності громади. Але некомерційний — не отримуватиме прибутку, на який можна купити дороге авто головному лікарю. Те, що заклад заробив, має інвестувати в себе. Придбати обладнання, виплатити премії. Але в нього є повна незалежність у щоденній роботі.
Зараз у них є начальник — міністерство — який пише, як їм жити. А вони лише виконують. Я говорю головному лікарю Охматдиту (столична дитяча лікарня, найбільша в Україні. — ГПУ), скільки в нього має бути малярів. Чесно скажу, один раз був в Охматдиті.
Більшість головних лікарів нині — слабкі менеджери. Не тому, що погані люди. Від них система не вимагає бути керівниками. Тепер стане інакше. Cам відповідаєш: скільки треба людей, чи тече стріха, чи є всі ліки, чи вистачає грошей? А держава — фінансує.
Як лікарня платитиме за комуналку, енергоносії?
— Держава платить за результат. У ресторані в меню стоїть ціна за страву. Це сума за все, зокрема — і за світло, тепло, сервіс, продукти, роботу кухаря, керівника, інформаційні послуги. Всі видатки входять у ціну. На таку систему переходимо й ми.
Усі витрати входять у 370 гривень (2018 року держава платитиме 370 грн на одного пацієнта на рік сімейному лікарю. — ГПУ)?
— Так. А керівник розносить цю суму по статтях. Якщо забагато віддає за комунальні послуги — буде мотивований до енергоефективності. Якщо роздутий штат — муситиме зменшити кількість людей. Мало працівників — набере. Ми даємо свободу. Не буде нормативу, стільки прибиральниць потрібно лікарні.
А хто контролюватиме медичні заклади, аби не було зловживань?
— Ми платимо за послугу і контролюємо її. Є стандарти. Медик повинен лікувати за протоколом.
Не всі медичні працівники добре сприймають реформу.
— Це не ідеологічний супротив, а інерція. Є така фраза: "Не робили ми реформу при попередніх 20 міністрах і при 21-му не робитимемо". Уявіть, що кожні 11 місяців змінюються міністри. І кожен приходить із реформами. Медики втомлені.
Я до цього нормально ставлюся, розумію. До ідей у них вже шкіра товста. Але коли дійде до діла, я вас запевняю, що більшість це зробить.
Важливо, щоб до липня кілька десятків, а краще — сотні громад зробили автономними свої медичні заклади. Інакше не зможемо укласти договір між Національною службою здоров'я і лікарнею.
Медична допомога дітям буде безкоштовна?
— Реформа передбачає програму медичних гарантій із кошиком безоплатних послуг. Він буде всім відомий. Перелік знатимемо до 2020 року. Там будуть послуги і для дітей, і для дорослих. Принцип такий: пріоритетніші — безоплатні. Я думаю, більшість послуг для дітей будуть безкоштовні.
Розкажіть про підтримку сільської медицини — зведення амбулаторій (президентський законопроект "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості" Верховна Рада ухвалила в листопаді 2017 року. — ГПУ). На це виділено 5 мільярдів гривень.
— Це хороша ініціатива, що доповнює нашу реформу. В селі живе 30 відсотків населення. А там немає ні лікарень, ні лікарів, ні обладнання. Цей закон спрямований на те, аби підняти село до рівня міста. Щоб була нормальна інфраструктура й туди їхали фахівці.
Реформу сільської медицини роблять два міністерства: охорони здоров'я та регіонального розвитку. Наше завдання — надати медичні вимоги до амбулаторій. Вони мають бути розташовані в зручному місці. У них буде зв'язок, транспорт і необхідне обладнання.
Коли?
— Цьогоріч почнемо будувати амбулаторії. Гроші вже пішли в області, там чекають на медичні критерії, аби не витратити їх на невідомо що.
Не хочемо ремонтувати фельдшерсько-акушерські пункти. Вони не пристосовані до сучасних вимог. Мінрегіон зібрав дані про будівлі, в яких працюють заклади первинної допомоги. 99 відсотків із них не мають холу, тобто місця, де пацієнт може зачекати на прийом.
Скоріше за все, зводитимуть нові приміщення. Будуватимуть за типовим планом.
Ви оптиміст у баченні майбутнього України?
— Я оптиміст, але розумію, що реформа не буде швидка. Румунія чи Болгарія 20 років вигризають ці зміни по міліметру. Не можна побудувати "социализм в отдельно взятой стране". Або реформується країна, або ніхто.
89 відсотків українців вважають, що системі охорони здоров'я потрібні кардинальні зміни. 9% — навпаки, що медицина не потребує змін. Ще 2% — не визначилися або відмовилися відповідати на питання. Такі результати соціологічного опитування компанії "Соціс" у жовтні 2017 року.
Розробляв медичну реформу
Павло Ковтонюк народився 26 грудня 1983 року в родині вчителів. Виріс у місті Житомир.
Закінчив Школу охорони здоров'я Національного університету "Києво-Могилянська академія". Зараз там викладає. Працював консультантом з управління у сфері охорони здоров'я.
31 серпня 2016 року призначений заступником міністра охорони здоров'я. Брав участь у розробці медичної реформи в Україні, займається її впровадженням.
Володіє англійською.
Одружений. Виховує доньку.
Лікар матиме окремий бюджет на аналізи
30 січня 2018 року набрав чинності закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Дав старт медичній реформі. Пацієнт обиратиме лікаря, незалежно від місця проживання. Підписує з ним декларацію — контракт на обслуговування.
Держава виділятиме гроші не на заклад, а на людину. Лікар має право обслуговувати до 2 тис. осіб. За пацієнта держава платитиме 370 грн на рік. Також медики матимуть окремий бюджет на аналізи.
До 2020 року Кабінет міністрів розрахує вартість медичних послуг.
У рамках медреформи створена Національна служба здоров'я. Цей орган почне працювати з липня. Він розпоряджатиметься коштами — укладатиме угоди з лікарнями й платитиме гроші за обслуговування пацієнтів.
8 
35413
Коментарі