Президент Росії Володимир Путін 6 серпня підписав указ про заборону імпорту продуктів харчування і сільгосптоварів із країн, що запровадили санкції проти РФ. Це поширюється на яловичину, свинину, овочі та фрукти, м'ясо птиці, сири, молоко і молочні продукти з Євросоюзу, США, Австралії, Канади та Норвегії. Імпортні свіжа й охолоджена яловичина в Росії становить 62% продажів, риба і морепродукти — 50%, сири — 48%, горіхи та фрукти — 45%.
— "Прості люди" ефект від заборони імпорту відчують не відразу, адже не звикли їсти французькі сири чи італійські ковбаси, — розповідає російський економіст Руслан Грінберг, 68 років, в ефірі радіо "Свобода". — Проте загалом РФ буде складно, бо більшість продуктів — імпортні. Їх нічим замінити. Проблеми виникнуть і зі Світовою організацією торгівлі, бо тут є серйозні порушення (при запровадженні Путіним продуктових санкцій. — "ГПУ"). Це удар по торгівлі, удар по споживачеві. Пропозиції товарів скоротяться у короткостроковій та середньостроковій перспективі. А будь-яке скорочення товарів, оскільки відразу не зможуть компенсувати того, що отримували із Заходу, автоматично веде до подорожчання всього. Це пряма дорога до девальвації рубля та краху економіки.
— Подальший розвиток Росії скоріш за все відбуватиметься за кризовим сценарієм: економічний спад — посилення репресій — інфляція та безробіття — ріст масового невдоволення — соціальний вибух — падіння режиму, — вважає мікробілог і колишній радянський дисидент Олександр Гольдфарб, 67 років. — Це дуже схоже на занепад царського самодержавства з 1914-го по 1917-й, коли режим, що здавався непорушним, рухнув, як картковий будиночок, у результаті бездарної політики царя Миколи II.
Коментарі