Фото: ФОТО: Ольга Камєнєва

Схід України охоплений сепаратистськими виступами. Тривають збройні заворушення. 6 квітня проросійські активісти захопили адмінбудівлі в Донецьку, Харкові й Луганську. Головна вимога — референдум про статус регіонів. У минулі вихідні протистояння перекинулося в міста Донецької області — Слов'янськ, Краматорськ, Маріуполь. Сепаратисти захоплюють міськради, відділки міліції. На в'їздах з'явилися блок-пости з озброєними людьми. Влада проводить антитерористичну операцію за участі армії.

Експерти впевнені, що на території України діють російські диверсанти. Служба безпеки України повідомила про арешт 23 кадрових офіцерів Головного розвідувального управління РФ.

— Війна — виграш у часі й просторі. Виграє той, хто діє на випередження, — каже військовий експерт Олексій Арестович, 38 років. — Зараз російські спецпризначенці на Донбасі діють швидше.

— Наші так не вміють, — додає. — Це нормально. На початку будь-якої війни спершу йде купа тупості. Це минеться. Поки що все це відбувається криво й неправильно. Та не забуваймо, ми ще кілька днів тому не знали, чи буде ця операція взагалі. А вона є. Це хороша новина.

Це фактично початок війни?

— Убили офіцера СБУ, — диверсанти із засади розстріляли офіцера. Які ще потрібні докази? Вже почалося, це стрільба на ураження.

У чому основне завдання наших військових?

— Фізично знищити російських диверсантів. Частину з них треба захопити в полон, продемонструвати їх світові, і щоб вони дали свідчення. Це буде дуже сильний дипломатичний хід. По обмовках наших керівників спец­операції розумію, що таку задачу вони зараз і ставлять. Це буде дуже міцний козир на користь України.

По-друге, маємо розуміти, що без цих "зелених чоловічків" ніякі донецькі сепаратисти нічого зробити не зможуть. Донбас розуміє силу. Цю силу потрібно продемонструвати. Жорстко й рішуче знищити ворога. Постаратися не зачепити мирних жителів.

Росіяни стріляють на ураження. З нашого боку такої команди немає. Що робити?

— Це керівництво в Києві гальмує. Турчинов та Аваков не можуть приймати правильних кадрових і законодавчих рішень. Кажуть: іде антитерористична операція. Насправді там війна і пора вводити воєнний або надзвичайний стан.

Що це дасть?

— Розв'яже руки армії. Нормативно-правова база така, що армія не може застосовувати зброю проти власних мирних громадян, що блокують військові колони в мирний час. Таким чином, доки діє режим антитерористичної операції, беззбройні сепаратисти можуть спокійно взяти в полон українську армію й дійти до Львова. Бо армія не стрілятиме.

Коли це воєнний стан, солдатам дають жорсткий наказ — стріляти на ураження при спробі захоплення, незалежно від того, жінки це чи діти. Тоді армія хоч щось може робити. В режимі антитерористичної операції стріляти по беззбройних може тільки міліція та СБУ — вони мають таке право навіть у мирний час.

Сьогодні потрібно робити хоча б змішані колони техніки — щоб ішли чотири військові машини, а поряд — одна міліцейська. Щоб вони могли застосовувати силу, якщо військових блокують, згідно із законом про міліцію. Керівникам операції поки що на це не вистачило мізків.

Чому дозволили російським військовим увійти у міста Донбасу?

— На такі речі потрібна політична воля. Має бути чіткий наказ із Києва. Хто його може дати, якщо в нас досі колективний орган прийняття рішень? Має бути одна людина — верховний головнокомандувач. А в нас Рада, половина якої є сепаратистами, приймає ці рішення. В Росії це одна людина — Путін. Тому вони ефективні.

Військового контингенту України на Донбасі зараз достатньо?

— Немає точних даних. Знаємо, що там є "Омега", "Альфа", є 95-та брига­да десантників, частина 26-ї брига­ди десантників із Дніпропетровська, є Внутрішні війська. Ситуація не дуже зрозуміла. Це правильно, бо ніхто не має знати, скільки їх там є.

Скільки військ потрібно для перемоги?

— Щоб упевнено працювати по місту, потрібне співвідношення 6 до 1. Щоб блокувати дороги й контролювати райони — 12 до 1. У Слов'янську зараз десь 600 російських військових, і приблизно така ж кількість — у Краматорську. Загалом їх десь близько тисячі. Значить, нам потрібно 12–15 тисяч, щоб упоратися із ситуацією.

Чого очікувати найближчими ­днями?

— Росіяни зробили хитро — не стали боротися за обласні центри. Натомість, розхоплюють периферію. Це робиться для того, щоб розтягувати наші сили. Якби зайшли в Луганськ — там достатньо українського населення, є багато журналістів. Щоб захопити таке місто, їм знадобилося б половина армії. Далі спробують "підпалити" Запоріжжя й Одесу. Їм треба розтягнути сіру зону. І наша армія опиниться з перевернутим фронтом. Вороги спереду, і вороги ззаду. Стане зовсім туго. Але й добре з іншого боку, бо тоді нарешті вийдуть нормальні командири, а не ті, які росли в мирний час. Діятимуть за нормами воєнного часу.

×