— Максимум у вересні призначать міністра сільського господарства і створять Міністерство агропромислового розвитку, — каже президент 42-річний Володимир Зеленський 10 липня під час зустрічі з аграріями на Волині.
29 серпня торік на першому пленарному засіданні народні депутати ліквідували Міністерство аграрної політики та продовольства. Його повноваження передали новоствореному Міністерству розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Зеленський кілька разів обіцяв відновити відомство.
На створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості цього місяця пішло п'ять днів. Його очолив Олег Уруський.
— У розвинених країнах спершу розробляють стратегію розвитку економіки. Далі — управлінську структуру з міністерств, відомств, держагенцій, які реалізовували б її. Потім ту наповнюють кадрами, — каже економіст 43-річний Олексій Кущ. — У нас все з ніг на голову. Під людей шукають чи створюють посади. Тому є уряд, призначений монобільшістю Верховної Ради, але тричі парламент не затвердив йому програму діяльності. Коаліція має взяти на себе повну відповідальність за формування Кабміну, стратегії розвитку країни, наповнення управлінської матриці.
Міністерство агропромисловості ліквідували, бо не було кандидатури на цю посаду?
— Влада каже, у неї нема людей. Що означає — нема своїх людей. Бо в Україні багато фахівців, які на вищих щаблях державної політики будуть ефективними.
Зараз створили Міністерство стратегічних галузей промисловості. Але нема навіть відповіді на запитання — які саме це галузі? Яким буде функціонал відомства, чим воно займатиметься? Перше завдання міністра буде — розробити національну промислову політику. Україна розвивається наосліп. Інвестор не прийде в країну, якщо не розуміє, у якому напрямку вона рухається.
Рішенням об'єднати Міністерства економіки і сільського господарства було ідіотським. Це гібрид вужа та їжака. Очевидно, Тимофію Милованову, якого тоді призначили міністром економіки, була цікава земельна реформа.
Що такими діями влада говорить аграріям?
— Жодна країна під час глибокої кризи не відкривала ринок землі. Ми впроваджуємо без запобіжників, у тому числі для малого і середнього бізнесу, одноосібних господарств, фермерів.
Візьмемо "податок на паї" (законопроєкт №3131 нардепів нардепи від "Слуги народу" та групи "Довіра" схвалив податковий комітет Ради. — ГПУ). Хочуть 5-відсотковим податком обкласти потенційну продуктивність землі. Не зважаючи на засуху, пожежі, падіння цін на світових ринках, рейдерські захоплення, неврожай — зобов'язати сплачувати фіксовану суму. Це штучний інструмент банкрутства. Дрібних фермерів доб'ють.
Проблема з призначенням міністра сільського господарства є, бо фаховий спеціаліст не захоче, щоб його асоціювали з такою токсичною політикою.
МінАПК потрібне державі?
— Радянська модель міністерського формування уряду неефективна. Нам потрібно мати міністерства фінансів і економіки. Замість решти слід за функціональними принципами сформувати державні агенції, які виконуватимуть практичні завдання. Нема в чистому вигляді галузей — усе переплетене. Сільське господарство, наприклад — з ІТ-сектором, хімічною промисловістю, машинобудуванням, транспортом.
Призначення в ці агенції мають бути через конкурс?
— Вважаю, керівники мають бути представниками політичних сил. Фракція партії "Слуга народу" — це 240 народних депутатів. На головних постах зараз люди, які не є її членами. Так влада уникає відповідальності.
Чим би мало сьогодні займатися аграрне міністерство?
— Тим, щоб виділені на стимулювання фермерства ресурси, були максимально ефективні. Мають аналізувати ризики, запобігати їм, формувати стратегію розвитку галузі.
Скоротився експорт продукції, у тваринництві криза. Можна вважати це наслідком відсутності профільного відомства?
— За попередньої влади воно було. Багатомільярдні дотації виділяли на користь кількох лобістів. Тому питання не в існуванні міністерства. А в тому, що нема людиноцентричного принципу державної політики. Багатства держави підпорядковані олігархам. Інакше створили б Державну агенцію аграрного розвитку. Вона спрямовувала б ресурс на точкову підтримку дрібного фермерства, сімейних господарств. Тоді було б зростання у секторі тваринництва, ягідництва, овочівництва. За таке не хочуть братися великі компанії. Їм краще вирощувати соняшник, рапс, кукурудзу.
Зараз уся підтримка направлена на стимулювання великого аграрного підприємництва. Держава щороку на 140 мільярдів гривень відшкодовує ПДВ. 80 відсотків — сировинний експорт. Дотації отримують кілька десятків найбільших компаній. Фактично щороку витрачаємо 4–5 мільярдів євро державних коштів на стимулювання вивезення сировини з країни. А мали б навпаки переробляти всередині країни й експортувати готовий продукт. У Саудівській Аравії з експортерів нафти стягують мита, з яких формують національний резервний фонд. Ми — єдина сировинна країна, яка не має такого. За 10 років у нас товари з високою доданою вартістю для експорту скоротилися з 16 до 5–6 відсотків. Це критично.
Переробка створить нові робочі місця. Так у Польщі держава стимулювала організацію гуртівень — малих і середніх заводів, ковбасних цехів, молочних.
3 
35413
Коментарі