— Назріває революція. Чим більше мордуватимуть людей, чим більше помилок зробить чинна влада, тим скоріше настане їй кончина, — каже 48-річний Микола Грабар, адвокат і кандидат у президенти на виборах 2004-го.
Микола Федорович через зайнятість переніс інтерв'ю на вихідний день. Зустрічає біля під'їзду свого будинку неподалік центру Києва. Енергійно крокує до ліфта. У 3-кімнатному помешканні на дев'ятому поверсі живуть також його дружина, донька та онуки.
Сідаємо у вітальні. Кімнату прикрашає муляж каміна. Микола Федорович пригощає кавою з печивом. Приносить дві пляшки пива "Оболонь".
Чи можливий інший сценарій розвитку України?
— Він гірший, ніж революція. Років за 10 населення скоротиться на чверть. Бо до 55 років жінки з гріхом пополам доживали, а тепер їм треба доробити до 60. Частина людей просто вимре, а решта буде змушена піти до влади на роботу. Їм же треба лакеїв, робітників або менеджерів мати.
Сподіватися, що хтось щось змінить — не варто. Люди самі мають нарешті прозріти й вийти з цього дурману та очманіння.
Якими засобами впливають на людей?
— Кожен третій узяв кредит у банку. Україну фактично поработили кредитуванням. Як людині виходити на Майдан і там стояти, коли треба заробляти гроші й віддавати кредит? В Америці списують заборгованість або на 50 років реструктуризують. У нас такого не буде, бо представники банків є у Верховній Раді.
Зараз влада хоче захопити останні вільні речі — землю та комунальну сферу. Готують законопроект, щоб пільговики платили податок на землю. Іншим законом зобов'яжуть усі багатоповерхівки перейти на Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Ними управлятимуть керуючі компанії, умовно кажучи мільярдерів Коломойського, Ахметова. У Житловому кодексі сказано: якщо один із членів ОСББ має борг за комунальні послуги, компанія може забрати його власність. Пробний камінець уже запустили — у Львові за борг у 10 тисяч гривень викинули на вулицю родину із шістьма дітьми.
У владі чи опозиції є люди, які могли б зламати нинішню систему?
— Дон Кіхотів у політиці майже не лишилося. Найпоширеніша причина, через яку йдуть у владу, — заробити гроші. За певну суму ти можеш отримати титул "заслужений юрист". За минулої влади посада глави райдержадміністрації коштувала від 150 до 350 тисяч доларів. Індустріальний "хлібний" район коштує дорожче, сільський — дешевше. Маєш гроші — вхожий у партійні списки. Перші 30 місць розподіляють між наближеними та цікавими лідеру. Інші — за гроші.
Після виборів верхня ланка у владі міняється, але інші перебувають в одному кублі, як оси. Вони всередині ж-ж-ж, — Грабар крутить руками. — Хочуть вжалити один одного, але оси себе не жалять. А ми з вами обираємо то одну, то іншу осу. Система робитиме все, щоб нормальні люди не проявили себе в політиці й виштовхуватиме нагору свого "лідера". Так 2004 року влада вдало розвела народ зі своїми кандидатами Януковичем та Ющенком. Те саме повторили на останніх виборах.
Молоді політики спроможні зберегти незалежність від системи?
— Місце сидіння передбачає спосіб мислення, — Грабар робить паузу, потім продовжує. — Даватиму оцінку тим фактам, до яких особисто причетний. Приходив до Тягнибока на останніх парламентських виборах. Сидів із ним у кафе на вулиці Житомирській і казав: "Олеже, я готовий бути в тебе в команді". Він думав, що я прийшов із певним "кешем", із пропозиціями. Відповів, що я — людина небідна, але не маю дурних грошей.
Звідки у "Свободи", яка живе за рахунок членських внесків, стільки коштів? Такі партії розкручуються лише тоді, коли це вигідно фінансово-олігархічним кланам. Свого часу Віктор Балога підтримав їх.
Для чого було Балозі підтримувати Тягнибока?
— Щоб протидіяти БЮТу на виборах мера Києва 2008 року й зберегти на цій посаді Леоніда Черновецького. Тепер Тягнибок вигідний правлячій партії. "Свобода" має розпорошити опозиційний рух. Конкуруватиме з БЮТом, "Фронтом змін", і вони ніколи не об'єднаються. А народ не розумітиме взагалі, що робити.
Яка найбільша проблема наших лідерів?
— Я заперечував і Ющенку, і Тимошенко. Перша їхня реакція — оторопілість. Вони цього не розуміють. Думають: "Як ти можеш собі таке дозволяти? Тебе наблизили до тіла, маєш бути вдячний. Тільки лідер знає, як треба робити! Він — від Бога". Після цього ти стаєш їм нецікавий.
Де шукати політиків і чиновників нової формації?
— Я завжди пропонував брати на посади лише за результатами конкурсу. Бо за які заслуги ставлять на вищі посади дітей чиновників? Заступником міністра призначали 29-річного сина Ганни Герман — за що?
Як оцінюють справу Тимошенко в адвокатському середовищі?
— Із погляду процесу та її ставлення до суду, як інституції, я вважаю поведінку Тимошенко неправильною. Називаючи себе лідером опозиції, вона мусить бути зразком. В очах людей вона більше виграла б, якби дотримувалася вимог кримінально-процесуального кодексу, а за межами суду представляла свої інтереси шоуменським способом. Хоча, як колишній прокурор і нинішній адвокат, стверджую: суддівська система побудована так, що зацікавлені особи можуть згноїти людину в тюрмі. Оправдати її буде нереально. Має втрутитися третя сила.
Хто ця третя сила, що керує судами?
— Є кілька центрів впливу: радники президента з Адміністрації, Вища кваліфікаційна комісія суддів на чолі з Сергієм Ківаловим та Вища Рада юстиції на чолі з Володимиром Колесниченком. Робота адвокатів максимально ускладнена командою радника президента Андрія Портнова, який готував судову реформу. Придумали через суд обмежувати термін для ознайомлення зі справою. Тобто нікому не потрібно, щоб ви могли себе захистити. Ти говориш суду очевидні речі, посилаєшся на очевидні статті — у кращому випадку суддя слухає, у гіршому — перебиває. І нічого не вдієш, закон як дишло. А свої інтереси вони захистять за будь-яких умов.
Судову систему можна порятувати?
— Я пропонував виборність суддів — так само, як обирають депутатів. Цю систему підтримує Юлія Тимошенко, а зараз почала погоджуватись і команда Віктора Януковича. Це не складно зробити за принципом багатомандатних округів. Приміром, реєструють охочих на три місця від району, люди голосують і три переможці стають суддями.
У політику повертатися не збираєтеся?
— Без грошей не повернешся. Маю чимало пропозицій від сумнівного капіталу. Але взяти суму й стати рабом — мене не влаштовує. Можливо, на певному етапі знайду однодумців, які б мали чисті гроші.
Скільки потрібно для розкрутки партії?
— 2–3 мільйони доларів. Якби мав їх, витратив би на політичні проекти, щоб відкрити людям очі. Й отако підкладати кожному сірники, — показує, ніби вставляє в око сірника.
19 675
Стільки виборців проголосували на президентських виборах 2004 року за Миколу Грабара. Це — 0,07% голосів. Посів 12-те місце з 24 кандидатів.
Запропонував зробити депутатів недоторканними
Микола Грабар закінчив університет ім. Тараса Шевченка. Працював у столичній прокуратурі. Тричі ставав депутатом Київради. Нардеп другого скликання.
— Я — одноосібний автор 80-ї статті Конституції (гарантує народним депутатам недоторканність. — "ГПУ"). Мені кажуть: "Ти зробив біду". Ми з Сергієм Головатим за барки хапалися в залі, коли я з третьої спроби переконав депутатів проголосувати за недоторканність. А уявіть собі ситуацію, якби вони не мали недоторканності. Люди, які займаються політикою, що б із ними було? Ми навіть не можемо собі уявити, як би це переламало хід історії.
Грабар заробляє адвокатською практикою. Також має санаторний бізнес у Закарпатті.
Дружина Марія — заступник директора юридичної фірми. Виховали двох доньок. Мають трьох онуків.
Коментарі
63