— 60 відсотків українців вважають, що їхнє матеріальне становище погіршилося за останні кілька років і продовжує погіршуватися. 65 процентів основною причиною називають неефективну та корумповану владу, — говорить 38-річний Андрій Ніколаєнко, голова політичної партії "Основа".
Зустрічаємося з Андрієм Ніколаєнком в офісі на вул. Фролівська на столичному Подолі.
— У соціологів є таке поняття як структура страхів. Сьогодні в українця на першому місці — підвищення цін, потім — безробіття, невиплата заробітної плати та пенсій, зростання злочинності. І лише на п'ятому місці — можливість військової агресії Росії. На запитання "Чого очікуєте від влади?" громадяни відповідають: "Вона має займатись економікою. Для неї це повинно бути головним пріоритетом", — каже Андрій Іванович.
Запрошує в кабінет. Вікна прикриті жалюзі. У шафах — книжки. На полицях — ікони.
Післямайданна влада виправдовує сподівання українців?
— На жаль, ні. Рівень очікувань щодо боротьби з корупцією був надзвичайно високий. Сьогодні бачимо, що Україна у світових рейтингах починає зміщуватись за цими показниками в гіршу сторону. Життя кращим не стало. Особливо важко представникам середнього класу, яких і так в Україні небагато. Вони були активом і рушійною силою Революції гідності та всіх позитивних змін. А зараз у регіонах відбуваються економічні утиски, навіть терор бізнесу. Ще гірше, ніж у часи Януковича. Це призводить до розчарування й зневіри людей. Ці почуття підсилюються корупційними скандалами в найвищих ешелонах влади.
Вона не відповідає викликам, які стоять перед країною?
— Основний закид Януковичу та попередній команді — вони були проросійські. Але теперішня влада по суті не є українською. Вона залежна від західних країн-партнерів. А їхні інтереси не завжди співпадають з українськими. Суспільство це відчуває.
Економіка другий рік зростає, але темпи мінімальні — близько 2 відсотків. Що заважає зробити ривок?
— Таке повільне зростання лише відтерміновує банкрутство. Щоб обслуговувати зовнішній борг, валовий внутрішній продукт мав би збільшуватись щороку хоча б на 6 відсотків.
Основним із недоліків України вважають корупцію. Подолавши її, країна подвоїла б валовий внутрішній продукт. Саме корупція відштовхує інвесторів від України. А ще те, що за рівнем ведення бізнесу ми поступаємося сусідам, у тому числі Росії.
Як подолати це?
— Мовою бізнесу Україна — дуже привабливий актив. Та ризики перевершують цю привабливість. Ідеться про корупцію, проблеми із захистом корпоративних прав, судову систему, адміністрування податків.
Однак ми здатні зробити ривок. Вийти на темпи росту ВВП від 10 до 15 відсотків на рік. Такого висновку дійшли автори Доктрини збалансованого розвитку "Україна-2030". Над цією книжкою працювали кращі фахівці п'яти провідних університетів України. Розробили модель, за рахунок яких джерел і за подолання яких стримуючих факторів Україна могла б 2030 року мати валовий внутрішній продукт на рівні 710–750 мільярдів доларів. Це майже вдев'ятеро більше, ніж зараз.
Іноземні інвестори майже не йдуть в Україну. Чим можемо привабити їх, окрім чорнозему?
— Нашу країну намагаються запхнути в модель аграрної держави. Але ми маємо космічну галузь, авіабудування, розвинену промисловість, інфраструктуру. Їх за часи незалежності не модернізували, вони зношувалися. Це створює інвестиційну можливість розвинути велику територію в Європі з найкращою землею.
У нас розвинена високотехнологічна промисловість, у тому числі — військова. А ми замість посилення свого виробництва закуповуємо американські "Хаммери" (військові позашляховики. — ГПУ), непотрібні "Саксони" (колісні бронетранспортери. — ГПУ) з Британії, які там списують.
Війна на Донбасі затягнеться на роки чи ситуацію можна переламати ближчим часом?
— Є два абсолютно різні сценарії розвитку подій. Це залежить від позиції української влади. Проблема в тому, що в неї немає стратегії щодо Донбасу. То говоримо про відвоювання регіону, блокуємо його. То кажемо про реінтеграцію, необхідність вести дипломатичні перемовини.
Донбас може повернутися в Україну доволі швидко. Але потрібно змінювати формат переговорів. Мінський вичерпав себе. За столом перемовин мають сидіти не лише європейські країни, а й Сполучені Штати. До цього процесу необхідно активніше підключити ОБСЄ. Формат треба змінити на Віденський. Австрія — по-справжньому нейтральна країна.
Припустимо, вогонь зупинили. Хто буде адмініструвати цю територію? Вважаю, Україна повинна вийти з ініціативою запровадження тимчасової міжнародної адміністрації. Вона за рік-півтора могла б відновити інфраструктуру, підготувати населення до виборів.
Які проблеми можуть з'явитись під час реінтеграції?
— Найбільша — ментальна. Через інспіровану Росією війну між українцями пролилася кров. Такі конфлікти заживають роками.
Ще одна проблема — повернення населення Донбасу до українськості. Зробити це зможемо, якщо гуртуватимемось навколо спільного майбутнього.
Об'єднати націю минулим — нереально. Особливо історією, адже вона в кожного своя. В одних батьки й діди воювали в Українській повстанській армії, в інших — у Червоній. І кожен поважатиме своїх.
Якою має бути економіка нового Донбасу?
— Війна змусила закрити підприємства, які не могли вижити без дотацій. Здебільшого це збиткові шахти. Структура економіки регіону значно змінилася. Лінії взаємозв'язків із контрольованою територією зменшилися. Тому треба проаналізувати стан підприємств, робочої сили. Сьогодні одна з головних проблем там — величезний відтік кадрів. Хтось переїхав у Київ, хтось — у Маріуполь, дехто — в Польщу. І не всі збираються повертатись.
Не треба відтворювати довоєнну економіку та інфраструктуру. Для українського Донбасу потрібно творити нову економіку. Найшвидший спосіб залікувати рани війни — зайняти людей роботою, показати їм перспективу.
Де бачите Україну через 10 років?
— Якщо почнемо реалізовувати правильну стратегію, зможемо розвиватись скоріше, ніж переважна більшість інших країн. Маємо значно кращий потенціал, ніж Польща.
Яку стратегічну ціль варто поставити Україні?
— Найбільша цінність держави — людина. Ми підтримуємо Доктрину "Україна-2030", яку готували українські науковці. Там визначені індекси, яких потрібно досягнути в плані розвитку людини як особистості. Це тривалість життя, рівень доходу на душу населення, можливість доступу до культурних та соціальних інститутів. До 2030 року Україна здатна ввійти в топ-30 країн за успішністю.
Що треба для цього?
— Чесна влада, яка матиме стратегію й команду. Сьогодні там люди з різних команд. Вони прийшли у владу з метою власного збагачення.
А з якою метою йде до влади партія "Основа"?
— Наша партія прагне змінити країну. Тут люди, які не хотіли займатися політикою. Але об'єдналися для того, щоб збудувати кращу державу. Ми обрали таку назву, бо починати треба з основи. Основою будь-якої держави є суспільний договір, економіка і заможність громадян. Ми — за те, щоб українці самореалізовувалися не в Польщі, не в Росії, а в Україні.
Для цього треба дострокові парламентські вибори? Вони змінять щось на краще?
— Дострокові вибори потрібні. Але головне, що треба, — це нові правила гри. Бо зараз виборці не можуть відкликати народного депутата. Немає суворого покарання за підкуп. Президенту не можна оголосити імпічмент. Ці закони треба прописати й перезавантажити владу.
Тренується шість днів на тиждень
Андрій Ніколаєнко працював у Південній Кореї в Українському посольстві. Після повернення в Україну був помічником народного депутата, працював у Кабміні. Згодом — у Кіровоградській облдержадміністрації. У січні 2013-го очолив її.
Із початком бойових дій на Донбасі був заступником голови Донецької військово-цивільної обласної адміністрації. Керував Держагентством з питань відновлення Донбасу.
— Займаюся спортом — бігаю, плаваю, їжджу на велосипеді. Тренуюся шість днів на тиждень, — каже Андрій Ніколаєнко.
Народився у Фастові на Київщині. З дружиною 36-річною Іриною виховують доньок — 11-річну Даринку та Ярославу, 3 роки.
1 
1
Коментарі