— Володимир Зеленський у квітні під час передвиборчої кампанії запитував у Петра Порошенка: коли сядуть убивці Гандзюк? Сьогодні ми прийшли з цим же запитанням, — каже 24-річний Сергій Стерненко, активіст, екс-очільник "Правого сектора" в Одесі.
27 вересня на вул. Банковій у столиці біля Офіса президента проходить акція "Ніч на Банковій. Знову". Збираються близько 200 учасників. Закликають розслідувати вбивство Катерини Гандзюк і напади на громадських активістів.
Радницю міського голови Херсона облили сірчаною кислотою 31 липня 2018 року. 4 листопада 33-річна Катерина Гандзюк померла в опіковому центрі в Києві. П'ятьох нападників засудили на терміни від 3 до 6,5 року ув'язнення. Підозрюваного в організації вбивства Олексія Левіна шукає СБУ разом з Інтерполом. Ігоря Павловського випустили із СІЗО у травні. Владислав Мангер, голова Херсонської обласної ради, якого підозрюють у замовленні злочину, вийшов під заставу і носить електронний браслет.
Першу акцію на Банковій провели рік тому. Вимагали розкрити злочини проти активістів. Друзі Катерини та адвокати постраждалих написали "список Гандзюк" — 55 нерозслідуваних випадків.
— Зі "списку Гандзюк" я знаю всіх, на кого нападали в Одесі, — говорить Стерненко. — На мене скоїли три напади — жоден із них не розслідуваний. Якщо не працюватиме закон, не каратимуть замовників, то під загрозою опиняється кожен громадянин.
О 19:00 під Офісом троє дівчат років 15 тримають плакат "Кожен може бути наступним". Крапає дощ. За півгодини вмикають музику. Між учасниками ходять поліцейські, у синіх жилетах — поліція діалогу.
За кілька хвилин до початку акції до білого екрану підходить історик і журналіст 26-річний Тарас Білоус. Тримає плакат "Напади праворадикалів також мають розслідуватися".
— На минулій акції я не був, — каже Білоус журналістам.
— Вас ніде не було: ні на суді по Крисіну, по Волкову (Юрій Крисін засуджений на 5 років за співучасть у вбивстві журналіста В'ячеслава Веремія під час Революції гідності на Майдані; Олександр Волков — підозрюваний в організації викрадення Ігоря Луценка та вбивства Юрія Вербицького 2014 року. — ГПУ), ні на судах по Майдану, по Гандзюк, — підвищеним тоном каже лідер праворадикальної громадської організації "С14" Євген Карась.
— На учасників Харків-прайду напали праворадикали, — продовжує Тарас Білоус. — У списку злочинів проти активістів не було жодного нападу на ЛГБТ (спільнота, яка об'єднує представників сексуальних меншин. — ГПУ), лівих, феміністок. Хочу нагадати випадки, про які мовчать.
— Ми закликаємо до солідарності, — каже Владислав Грезнєв з ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?". Під курткою чорна футболка з фотографією Катерини. — Озвучуємо вимогу до нового політичного керівництва країни. Президент Володимир Зеленський є гарантом прав і свобод громадян України, тож мусить максимально включатися в цей процес і робити все для розслідування справ і покарання замовників.
Наперед виходить батько Катерини Віктор Гандзюк. На ньому розстібнута куртка. У декількох кабінетах Офіса президента горить світло.
— Я не був на цій акції рік тому. Катя була у тяжкому стані, — каже 64-річний Віктор Гандзюк. — Потім вона померла. У нас новий президент, генпрокурор, монобільшість, оновлений Аваков і керівництво СБУ. Але за рік мало що змінилося. Я зустрічався із президентом. Говорили з іншими керівниками держави. Який результат? Нульовий. Після зустрічі я був сповнений надії. Здавалося, у нього вистачить політичної волі продовжити справи. Президент заявив, що сприятиме розслідуванню. А за три тижні слідство припинили (16 липня Генпрокуратура зупинила розслідування проти Владислава Мангера та Олексія Левіна, оскільки останній перебуває у розшуку. — ГПУ).
О 20:08 учасники переходять до входу у президентський Офіс.
Туди ж несуть картонні коробки з кольоровими балончиками та трафарети. Їх розкладають на мокрих плитах. Під електронну музику наносять чорно-червоний напис "Хто наступна Гандзюк?" Поліція їх не зупиняє. Навколо напису розставляють свічки. Із прапорів на акції — лише державний.
Біля верхнього краю напису стоїть 62-річний Ігор Демченко з плакатом "Авакова у відставку".
— Тричі за два роки мене обкрадали. Громадяни не почуваються у безпеці, а активісти тим паче. Учора п'яний поліцейський заїхав на зупинку, померла жінка, — посуває вбік окуляри. 19 січня 2014 року на Грушевського втратив око, другим погано бачить.
Кілька разів учасники скандують: "Хто замовив Катю Гандзюк?" На білому проекторі про неї вмикають фільм "Слідства. інфо". Люди кутаються в ковдри.
— Я хочу нагадати слова Каті Гандзюк — давайте гуртуватися, бо прийдуть і за нами. Об'єднуймося, люди добрі, — каже координаторка Медійної ініціативи за права людини 34-річна Ольга Решетилова. — Зеленський має дати команду своїй партії у парламенті створити ефективну тимчасову слідчу комісію, яка розслідуватиме системні напади на активістів. Зробити захист громадянського суспільства пріоритетом у своїй політиці. Звільнити Арсена Авакова, який є уособленням порушення прав людини і нападів на активістів.
Учасники стоять групами. Між ними періодично хтось проїжджає на самокаті. Біля металевого паркану курять.
В одній із груп стоїть Віктор Пилипенко, ветеран війни.
— Кожна людина з активною громадянською позицією почувається в небезпеці, — каже. — Ми повинні запитувати ще раз і ще раз, хто замовив Катерину Гандзюк? Так вимагати реформи правоохоронних органів і судів.
О 22:05 оголошують, що акція на Банковій добігає кінця.
Учасники виходять з Урядового кварталу. Біля напису "Хто наступна Гандзюк?" стоїть 17-річна Анастасія Міщенко, першокурсниця Київського національного університету будівництва та архітектури.
— Я витратила весь чорний лак для нігтів на плакат "Авакова у відставку", — каже. — Стоїть чоловік, у нього напис, зроблений простим олівцем. Кажу, прочитати ж нічого не можна. Пошукала — у мене був тільки лак. Я поклала цей плакат йому на спину й обвела. Аваков не дозволив узаконити використання медичного канабісу. В мене є знайома онкохвора за кордоном. Розумію, наскільки важливо мати доступ до знеболення.
Біля Будинку з химерами стоїть представник ініціативи "Хто замовив Гандзюк?" 34-річний Роман Сініцин:
— За рік пройшли десятки акцій у Херсоні, Києві. Це єдиний законний шлях вирішувати цю проблему. Ми не можемо відступити. Убили нашу подругу, вона три місяці вмирала в лікарні. Тож ми не зупинимося.
Я хочу жити в країні, де немає кризи справедливості. У нас вона є. Люди не вірять правоохоронній системі, її як такої не існує. І якщо нічого не робити, то нічого й не буде.
Коментарі
1