Народний депутат від Партії регіонів Святослав Піскун, 48 років, нещодавно втретє за свою кар"єру побував генпрокурором. Але за місяць після призначення президент знову його звільнив і домовився з прем"єром про повернення у крісло керівника Генпрокуратури Олександра Медведька. Піскун же повернувся до кабінету номер 705, що в комітетах Верховної Ради. Він зберіг свій депутатський мандат.
Зустріч зі Святославом Піскуном призначена на 12-ту. Однак у його кабінеті сидять лише дві блондинки й щось жваво обговорюють. У кутку ввімкнений телевізор, по якому йде пряма трансляція засідання Верховної Ради.
— Святослав Михайлович там, — показує на телевізор його помічниця Тетяна.
За дві години екс-генпрокурор заходить до кабінету з охоронцем. Розмовляє по телефону. Дівчата зіскакують з місць. Піскун каже, що кабінет замалий, і пропонує поговорити в залі засідань, розташованій поруч. Іде туди коридором. Тетяна біжить за ним на тонких високих каблуках. Обганяє й перевіряє, чи вільна зала. Коли він заходить всередину, в охоронця дзвонить мобільний. Піскун роздратовано каже, щоб той "пішов погуляв".
Цими днями опублікували фото, де ви на дні народження скрипачки Асії Ахат обіймаєтеся з Тетяною Нєдєльською — дружиною вашого колеги Яна Табачника.
— Покажіть мені, де це, — пожвавлюється Піскун. — Солнышко, а нельзя ли мне сделать, чтоб я посмотрел, — звертається до другої помічниці, Олени, яка сіла за його спиною. — А то все говорят, а я об этом не знаю.
Олена виходить. Невдовзі приносить роздруківки фотографій.
— О Боже! А де моя дружина була в цей час? — сміється Піскун, розглядаючи фото. — Добре, що моя Свєта зараз за містом і газету не побачить!
По вас не помітно, щоб ви засмутилися через звільнення з посади генпрокурора...
— Чому ж? — Піскун одразу серйознішає: — В Україні зараз два легітимні прокурори — я і Медведько.
Але президент і прем"єр домовилися тільки про Медведька.
— Не може бути домовленостей між політиками стосовно генпрокурора. Це грубе порушення Конституції і законів України.
Але ж на вас зараз значок народного депутата, а не генерального прокурора.
— Так. Я повернувся в парламент, бо Медведько виконує обов"язки генерального прокурора. Так само і я можу виконувати ці обов"язки. Але на нього є указ. Президент вважає, що він бог і цар: хоче — призначає, хоче — перепризначає. Хоче — розпускає парламент, хоче — збирає. У нас з"явилася в Україні людина, якій все дозволено. Я його вітаю!
А Леонід Кучма не робив таких кроків?
— Їх навіть не можна порівнювати. Щодо правових питань — не йде ні в яке порівняння робота цього секретаріату й адміністрації Кучми. За всі правові питання тоді відповідав аксакал Медведчук. А в Ющенка за це відповідає якийсь Пукшин.
Піскун знову поглядає на фото, де його обіймає Нєдєльська. Усміхається й бурмоче, що шкода, адже все так швидко закінчилося.
Нещодавно ви сказали, що на дострокові вибори підете або в списку Блоку Юлії Тимошенко, або з Партією регіонів. Бо у вас і там, і там є багато друзів. А де більше?
— Звичайно, в Партії регіонів. Ось, наприклад, Петро Мельник, якому 18 червня виповниться 50 років. А з приводу БЮТу я трохи пожартував, щоб журналістам було весело. І на вибори піду з Партією регіонів. Хоча Тимошенко — сильний політик. Я таких поважаю. Вона бажає народу добра.
Чи повернетеся вчетверте у крісло генпрокурора?
— Обов"язково. Це може статися ще за часів Ющенка. Хоча я вважаю, що повинні бути перевибори президента — і що швидше, то краще. За будь-яких підстав. Зібрати підписи, оголосити референдум і проводити вибори президента.
Хіба це буде законно?
— Я думаю, якщо дві третини громадян підпишуться, що президент їх не влаштовує, то треба щось робити. У наступну редакцію Конституції треба вносити зміни і вписати, що президент повинен також бути відповідальним за дії, які робить у державі.
О Боже! А де моя дружина була в цей час?
Тільки президент винен? А "Беркут", який увірвався до Генпрокуратури і виштовхував усіх?
— Депутати викинули начальника охранки Гелетея, а "Беркут" нікого не зачепив. Просто з"явився і став на варті. Тому нема жодних підстав для розслідувань і нарікань на Цушка, якого Секретаріат президента вже оголосив злочинцем.
До речі, міністр внутрішніх справ лікується в Німеччині. Але невідомо, хто і за які гроші його туди вивіз.
— Я цим не переймаюся. У нас є податкова служба, яка й повинна відслідковувати, хто і які кошти витрачає. Головне, щоб людина була жива-здорова.
Чи ви хотіли б балотуватися на президента?
— Ні. Не піду! Це повинен бути надзвичайно високий рівень обізнаності, інтелекту, людинолюбства. Для мене президент — це взірець відданості державі та праву. Якщо Ющенко є таким, тоді я його вітаю. Але поки що я не бачу цього взірця.
Але на футбол ви з ним ходите, тиснете йому руку...
— Я знаю його думку про мене, і він знає мою про нього. Ми з ним говоримо, інколи сваримося. Я до нього як до людини ставлюся нормально. Але вважаю, що як президент він повинен бути іншим, більше законником. Я вважаю, що наступним президентом України повинен бути юрист, щоб не робив правових дурниць.
А якщо на президентські вибори піде Віктор Янукович, який не є юристом?
— Це непогана кандидатура, — трохи ніяковіє Піскун. — Він сильний господарник. Звичайно, не юрист, і цього йому бракуватиме, коли буде президентом. Але з його приходом в Кабмін навіть постанови стали чіткішими. Він напрочуд добре відчуває норми права.
Чим ви займаєтеся у вільний час?
— Великим тенісом.
Грали з Януковичем?
— Ще б пак! Декілька разів.
Хто перемагав?
— Хто-хто — я!
І як він після цього підтримав вас на посаді генпрокурора?
— Віктор Федорович поважає особистості. І сильних суперників — теж.
У пресі з"явилась інформація, що ви нібито тричі змінювали прізвище. Спочатку — з Фурмана на Святець, а потім — на Піскуна. Чи це правда?
— Нічого тут особливого немає. Це пов"язано з тим, що в моєї покійної мами була інша сім"я. Але це — моя родинна таємниця. Ну що я буду коментувати? Я написав так, як треба. Це ж усе взято з моєї автобіографії. Але, звичайно, мої вороги все перекрутили.
Тобто вашим батьком таки був Піскун, а не Фурман?
— Звичайно. До речі, у того пана Фурмана є син. Живе за кордоном. Він мені дзвонив і пропонував виступити по телебаченню і все розповісти. І мій дядько Саша Піскун мені теж дзвонив. Він живе в Києві й готовий усе розповісти журналістам. Але я забороняю це робити. Бо якщо я почну виправдовуватися, то кину якусь тінь на своїх батьків. Є речі сімейні, які взагалі нікого не стосуються. Я своїм родичам кажу: "А що ви будете коментувати — що я українець?". Та в мене у свідоцтві про народження написано, що я українець. Я і в серці насамперед українець!
Два роки тому про це вже хтось писав. І жодних нових документів за ці два роки не знайдено, слава Богу! Хоча я вам скажу, що мені це приємно: Луценко має ізраїльський паспорт, Тимошенко — єврейка, Піскун також єврей! Усі скрізь самі євреї! У нас склався бойовий сіоністський бомонд, який розвиває Україну на шляху до національної демократії та соборності держави, — сміється Піскун і додає: — Отак і напишіть!
1959, 8 березня — Святослав Піскун народився в Бердичеві на Житомирщині
1983 — закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка
1984 — слідчий прокуратури в місті Ірпінь під Києвом
1990 — працює в прокуратурі Київської області
1997 — начальник слідчого управління податкової міліції
2002 — генеральний прокурор України
2004 — заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони
2004 — удруге поновлений на посаді генпрокурора
2006 — народний депутат від Партії регіонів
2007, 26 квітня — утретє поновлений на посаді генпрокурора
2007, 1 червня — звільнений з неї
Одружений, має доньку й сина
4 
1
Коментарі