Про прогалини в ораторських здібностях політиків найбільше стали говорити під час президентської кампанії 2004 року. Досі на слуху орфографічні помилки, яких припустився Віктор Янукович, заповнюючи тоді анкету кандидата у президенти. У ній він себе записав "прємьєр-міністром", "доктором экономічних наук" і "проффесором".
Однак специфічні стосунки з мовою, як українською, так і російською, почав демонструвати ще Леонід Кучма. За часів свого депутатства у 1990–1992 роках він жодного разу не виступив з трибуни Верховної Ради і навіть не брав слова з місця. Хоч і працював у Комісії з питань оборони і державної безпеки.
Кучма виріс у селі Чайкине на Чернігівщині, де говорять білорусько-українським суржиком. Зрештою, професія інженера-механіка не вимагала ораторської віртуозності.
Згодом Кучма став прем"єр-міністром. Відмовчуватися друга особа в державі не могла. Помічники стали писати йому промови і вчили їх читати. Над словами стояли правильні наголоси, жирним шрифтом були виділені слова, на яких слід було акцентувати. Так було й усі десять років президентства Кучми.
Назвав композитора Гулака-Артемовського Гулаком-Артьомовським
Не просто складалась і ораторська доля Юлії Тимошенко, яка виросла у російськомовному Дніпропетровську. Української не знала зовсім. Але 1998 року Юлія Володимирівна очолила бюджетний комітет у Верховній Раді. Голова цього стратегічного підрозділу змушений часто виступати з трибуни. Саме тоді Тимошенко і вивчила державну мову. Спочатку читала з паперу. Але згодом навчилася говорити й без нього. Хоча й досі у її промовах трапляються словечка, яких годі знайти в українських словниках. "Якнаймога більше" — чи не найпомітніший мовний витвір Юлії Володимирівни її прем"єрських часів.
Мовна біографія Віктора Януковича дуже перегукується з історією Тимошенко. Він ріс у Єнакієвому на Донеччині, де на вулицях переважала російська. А в Донецьку, де навчався головний "регіонал", вона панувала. Державною мовою Віктор Федорович заговорив уже 2002-го, коли став прем"єр-міністром.
Якось Віктор Федорович розповів кореспондентові "ГПУ", що українську вчив із приватним викладачем:
— Як тільки в мене виникла така необхідність, я почав учити сам. Потім знайшов вчителя, — пояснив Янукович.
Перші кілька тижнів, за його словами, довелося навчатися дуже інтенсивно.
Януковичу досі пишуть промови і розставляють над словами наголоси. Особливо це важливо для лідера "регіоналів" після того, як він назвав українського композитора Гулака-Артемовського Гулаком-Артьомовським, а російську поетесу Анну Ахматову — Ахметовою. Однак писати українською кандидат у прем"єри досі не навчився. Два тижні тому йому довелося відвідати російське посольство в Україні, де записав свої співчуття з приводу авіакатастрофи в Іркутську. Їх Янукович старанно скопіював з аркуша, який приніс із собою. Цього разу без помилок.
4 
1
Коментарі