Прем"єр-міністр Юлія Тимошенко оголосила про бажання переглянути нинішні газові угоди України з Росією. Зокрема, вона пропонує підвищити для росіян ціну на транзит газу українською територією. Кореспондент "ГПУ" розпитав колишнього голову "Нафтогазу України" Олексія Івченка, 45 років, про доцільність таких перемовин вже зараз.
— Думаю, що це правильно, — каже він. — Транзитна ставка не відповідає ціні на газ, що вдвічі піднята з 2006-го. Тоді 4 січня ми підписали угоду про вартість газу для України $95, а ставка для транзиту була встановлена на рівні $1,6 за прокачку тисячі кубометрів на 100 кілометрів. В угоді був пункт п"ятий про те, що жодна сторона не має права в односторонньому порядку переглядати ціни. Тож нашим наступникам нічого не треба було робити, лише отримувати газ по $95. Але ціна зростала двічі за уряду Януковича — до $130 і $180. А транзитну ставку не піднімали — нині вона $1,7. Якщо привести її у відповідність — то це має бути $2,2 — 2,3. Тому ініціатива Тимошенко продовжує те, що ми підписали 2006 року.
Президент не підтримує підвищення цін на транзит. Чи може прем"єр самостійно це зробити?
— Нафтогазовий комплекс нині підпорядкований Кабінету Міністрів. Тому прем"єр може ініціювати будь-які переговори. Але з другого боку — президент є гарантом безпеки держави, зокрема й енергетичної. Тому всі ці питання Віктор Ющенко має контролювати і втручатися в них. Потрібен компроміс.
У зв"язку з арештом кримінального авторитета Семена Могилевича в Росії, якого пов"язують із РосУкрЕнерго, чи можливе усунення або зміна посередника в постачанні газу в Україну?
— Для цього потрібна згода Росії. Бо українська сторона не може сама цього зробити. Транзит середньоазійського газу "Газпром" на 10 років передав РосУкрЕнерго. Але заміна — це шило на мило. У посередника інтерес — заробляти гроші собі. Із 2000 року таку роль грала "Ітера". Потім — ЄвралТрансГаз, зареєстрований в Угорщині.
Фактично цю фірму контролював Могилевич?
— Ну, не знаю, чия вона була, але зареєстрована в Угорщині (Могилевич у той час проживав там і мав громадянство цієї країни. — "ГПУ"). Потім 2004-го ЄвралТрансГаз замінили на РосУкрЕнерго.
Це ж, практично, була та сама структура...
— У "Нафтогазі" є документи за 2004 рік. Підписані вони були ЄвралТрансГазом, "Нафтогазом України" та РосУкрЕнерго. Про те, що РосУкрЕнерго є правонаступницею усіх угод і зобов"язань ЄвралТрансГазу. Якщо нині замінять посередника, то це знову — шило на мило. Я пропонував 2006 року, щоб були прямі контракти між "Нафтогазом" і "Газпромом" через створення спільної компанії.
"Ітера" має намір зайняти місце посередника знову
17 січня на переговори до Москви нинішній голова "Нафтогазу" Олег Дубина їздив разом із власником "Ітери" Ігорем Макаровим...
— Можна припустити, що "Ітера" має намір зайняти місце посередника знову. Або буде компанія з іншою назвою, але тими ж людьми.
Це — стара команда, з якою працювала Юлія Тимошенко ще за часів ЄЕСУ?
— Для України це нічого доброго не принесе.
Нині змінюється керівництво "Газпрому". Чи можливо, що раду його директорів очолить нинішній президент Росії Володимир Путін?
— Я про це чув. Думаю, що це можливо. Бо якщо Медведєв стане президентом, а сьогодні він є головою ради директорів "Газпрому", то не зможе обіймати цю посаду. І Путін, швидше за все, стане головою "Газпрому". Бо протягом його президентства він особисто контролював ситуацію на підприємстві. Але для України від цього нічого не зміниться. Важливо, хто представлятиме її.
Із певністю можна сказати, що переговорники з уряду Януковича не відстоювали інтересів України в газових переговорах з Росією.
Юлія Тимошенко в Європі оголосила ініціативу побудувати газопровід "Білий потік" — із Каспійського моря через Грузію, Чорне море та Україну до ЄС. Чи реально це та скільки часу може зайняти?
— Ми прораховували його економічно ще три роки тому. Це найвигідніший проект транспортування середньоазійського газу для Європи. Але політично російська сторона буде категорично проти і робитиме все, щоб цього будівництва не було. Бо це унезалежнення і для України, і для ЄС. Але якщо буде глобальна політична воля — і в ЄС, і в США, і в України — це можливо. За три роки його можна побудувати. Сама Україна цей проект політично не "потягне".
Яка за розрахунками його пропускна здатність?
— Десь 50–60 мільярдів кубометрів газу на рік.
Це практично половина того, що ми нині транспортуємо з Росії до Європи?
— Так. Сьогодні ми качаємо з Росії до ЄС близько 120 мільярдів.
3 
1
Коментарі