Типовий приклад ідіотства і впертості, яку видають за непохитність. Одні осли вирішили, що це буде хороша пропаганда — судити українського військового за вбивство журналіста. Інші осли — зі Слідчого комітету — склепали справу так, що білі нитки стирчать у різні боки. Треті — вперто доводили високопоставленим ослам, що все добре. Ну й головні осли в Кремлі, як завжди, вирішили: "Не можна піддаватися тиску".
Хоч як на ситуацію із Савченко поглянь — Росії вона невигідна. Прямо суперечить довгостроковим інтересам країни й путінським тактичним цілям.
Навіть для навіжених прихильників війни з Україною очевидно: справа сфабрикована. І в дрібницях (їхала у військовій формі на таксі у Воронеж), і в цілому (як можна навідника артобстрілу звинувачувати в умисному вбивстві конкретних людей?).
Немає сумнівів, що Савченко брала участь у бойових діях. Вона — офіцер регулярної армії. Сама армія не відмовляється від неї. Мудрувати тут нічого: вона — військовополонений з особливим юридичним статусом. Судити її як звичайного цивільного злочинця — ідіотизм.
Це справляє тяжке враження й на російських військових, які проектують ситуацію на себе.
Трюк із вивезенням Савченко в РФ за участю співробітника адміністрації президента Путіна рано чи пізно використають як юридичний доказ російської участі у війні. Таких доказів уже мільйон, але цей — один із найвагоміших і загальновідомий.
Україна отримала нового національного героя. Після повернення на батьківщину Надія буде популярним політиком із гострою антиросійською риторикою.
На тлі того, як Україна й українці ставляться до Савченко, особливо жахливий вигляд має повний і демонстративний "кидок" спецназівців Александрова та Єрофєєва. Їх не згадують, не намагаються повернути.
Для Європи і США "справа Савченко" — додатковий важіль впливу на Росію. Нею можна пояснювати нові санкції. Але якщо Надію відпустять, то жодних послаблень щодо РФ не буде.
Вся метушня навколо Мінських угод зараз зводиться до того, що Захід має оцінити, хто їх дужче не виконав. Парламентська криза в Україні дає Кремлю можливість сказати, що Київ. Але тепер останній може говорити: демонстративна справа Савченко — одна з причин, чому Верховна Рада не може виконати побажання Німеччини (внесення змін до Конституції України щодо "особливого статусу" Донбасу, проведення виборів на окупованих територіях. — ГПУ).
Олексій НАВАЛЬНИЙ, російський опозиційний політик, "Эхо Москвы"
3 
1
Коментарі