Коли Вищий адміністративний суд оголосив рішення щодо позову блоків Вітренко і Кармазіна та партії "Віче" до ЦВК, у залі запала тиша. Зааплодував лише один молодик у шкірянці — приятель члена комісії Жанни Усенко-Чорної. Жодної вимоги позивачів суд не задовольнив.
Рішення суддів учасникам процесу довелося чекати понад три години. Періодично з дверей, за якими радилися судді, хтось виходив.
Відчувалося напруження. Переживали його по-різному.
Наталя Вітренко, 53 роки, мовчки дивилася в одну точку — кудись над головами присутніх членів ЦВК. Кореспондент "ГПУ" поцікавився, що вона зараз відчуває.
— Хвилююсь, звичайно,— відповіла вголос і майже пошепки повторила. Вітренко намагалася ні з ким не говорити і на все відповідала лаконічно.
— Ну чего тебе так весело?— стомлено запитувала вона свого соратника Володимира Марченка, 51 рік. Той не міг усидіти на місці і майже не припиняв говорити. Багато фотографував.
— Ним можна знімати волосся на ніжках джмеля. Це дуже зручно, коли робиш політичні репортажі,— рекламував він свій фотоапарат Юрію Кармазіну. Потім помітив, що член ЦВК Юрій Донченко сидить, сперши голову на руки.
— Что, вспоминаешь, как звонил ночью в Луганск?— поцікавився Марченко. "Вітренківці" намагалися довести, що за телефонним дзвінком з Києва луганські суди заборонили перерахунок голосів.
Представники ЦВК мали стурбований вигляд. Хоча всі десять днів зберігали піднесений настрій і навіть підсміювалися над аргументами позивачів. Марина Ставнійчук сиділа, опустивши голову. На запитання, що вони робитимуть, якщо суд визнає дії ЦВК незаконними, сказала:
— Ми приймемо будь-яке їх рішення. ЦВК не фальсифікувала вибори. Ми працювали на межі своїх можливостей. І я не знаю, хто міг би провести ці вибори краще.
Головуючий на процесі суддя Олександр Пасенюк, 56 років, читав вирок майже двадцять хвилин. ІннаБогословська, 45 років, слухала з іронічною посмішкою. Вже потім сказала, що все зрозуміла одразу, з виразу облич суддів. Юрій Кармазін свердлив людей в мантіях поглядом і намагався зустрітися з ними очима. Але всі, крім головуючого, розглядали стелю.
— Мабуть, тепер перестану викладати право студентам. Мені в цій країні більше немає чого їм сказати,— сумно усміхаючись, збирала свої речі зі столу Богословська.
1 
1
Коментарі