Минулого тижня в Києві пройшли мітинги політичних сил. "У вас третій Майдан починається?" — пише син у Фейсбук із Москви. Він там четвертий рік на заробітках. За Україну щиро вболіває. Я йому відповів, що майдани починаються не за гроші, а за ідею.
Три роки тому студенти вийшли проти непідписання тодішнім президентом Віктором Януковичем Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Здавалося б, ніякої загрози кілька сотень молодих людей режиму не становлять. Вони співали, тримали прапори, скандували проєвропейські гасла. Не закликали штурмувати Верховну Раду чи Адміністрацію президента, не вимагали імпічменту глави держави. Не розвінчували корупціонерів і злодіїв. Вони хотіли покінчити із совком і наблизити країну до сім'ї вільних європейських народів. Ну, помітингували б вони місяць-два, та й розійшлися б по домівках перед Новим роком.
Але влада нутром відчула від них смертельну ментальну небезпеку. Тому й кинула на беззахисних людей "Беркут". І прорахувалася. Бо совок і безкрай дістали мільйони українців. Тому вони й вийшли відстояти свою гідність і свободу. Та, виявилося, що віддирати минуле від майбутнього доводиться з кров'ю.
Тепер, через три роки після тих подій, адепти минулої влади зловтішаються: мовляв, за що стрибали на Майдані? Корупція стала ще нахабнішою, ніхто за злочини проти майданівців не покараний, люстрація заглухла, тарифи зросли, життя стало ще важчим. А нові можновладці нічим не кращі за колишніх. Так само брешуть і визискують народ, а наживаються ще більше.
Звісно, спроби змінити щось у країні були. Але ні іноземні фахівці, ні "молоді" команди, ні створення структур для боротьби з корупцією, ні оновлення органів влади і місцевого самоврядування не допомагають. Народ звично голосує "за гречку" і не хоче вчити уроки історії. Невже совок передається генетично?
"Революцію замислюють романтики, здійснюють фанатики, а плодами її користуються мерзотники", — писав німецький канцлер Отто фон Бісмарк понад століття тому.
"Революції завжди приводять до протилежного результату. Але це бунт здорових клітин суспільства проти загниваючих", — казав філософ Микола Рерих.
Обидва твердження правильні. Та варто розуміти, що революція — це не тільки барикади і коктейлі Молотова. Це насамперед зміна суспільної свідомості. Без цього ніяких інших змін не буде. Доки не зрозуміємо, що треба бути відповідальними за свій вибір і контролювати владу щодня, зиску від нових повстань буде мало. Ну можна налякати можновладців, змусити когось утекти за кордон чи кинути народу якусь кістку. Однак цього мало, якщо не змінити систему влади. От і нині бачимо, як олігархи після переляку перегрупувалися, згуртувалися й почали новий наступ на всіх нас. А значить, нового Майдану не уникнути. Адже у нас з'явилася віра в себе. А це — найголовніше, що ми винесли й відчули з усього пережитого за ці три роки.
3 
1
Коментарі