— Вже більш як рік я не маю статусу народного обранця. Але люди досі звертаються по ­допомогу. З різними проблемами. Коли пояснюю, що я не народний депутат, то почуваюся некомфортно. Бо не звик відмовляти, — каже екснардеп 47-річний Олег ­Петренко із Черкас.

Балотується у депутати Черкаської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання "Черкащани".

— Політична кар'єра не є сенсом мого життя. Але я людина з активною пози­цією. Із земляками був на Майдані, на барикадах. Коли в країні почалася війна, пішов добровольцем у батальйон "Азов". Не можу байдуже спостерігати, що відбувається в державі, в Черкасах.

Відчув, що з більшістю людей у "Черкащанах" можна працювати й досягати результату. Декого я знав, з кимось познайомився, коли працював у фонді "Черкаси vs Covid-19". Тоді звільнялися лікарі й медперсонал, бо не було елементарних засобів захисту. Ми гуртом забезпечили медиків необхідним. Тому йду у складі цієї команди. Захищатиму інтереси міста.

Хочу зробити статус депутата обласної ради значимим і важливим. Хто може реально допомагати місту — зайнятися закладами охорони здоров'я, спортивною галуззю, добудувати аеропорт і драмтеатр. Налагодити залізничне, річкове й автомобільне сполучення з усіма областями, — наголошує Олег Миколайович.

Він був народним депутатом України VIII скликання.

— Я був одним із найдисциплінованіших. Пропустив лише кілька пленарних засідань. І мав на те вагомі причини. Якось зателефонував Володимир Макеєв. Це син правозахисника і громадського діяча в Черкасах Валерія Макеєва, який тоді перебував у полоні. Каже: "Є шанс забрати батька. Але з тієї сторони наполягають — має бути людина зі статусом, аби вони розуміли, що віддають у серйозні руки". Звісно, я покинув засідання Ради й згодом повернувся в Черкаси із Валерієм Федоровичем. Коли їхали додому, зателефонували зі Служби безпеки України. Мовляв, ви зірвали обмін. СБУ нікому не дозволяє лізти в цю тему. Але це не єдиний земляк, якого я витяг із полону.

Працівники Черкасиобленерго пів року не отримували зарплату. Сотні з них приїхали до столиці в орган, який керує енергетичною галуззю. З вимогою виплатити їм заборгованість. А їх не пустили у приміщення. Таке скотське ставлення до виборців — неприпустиме. Я завів людей у кабінет керівника. Кажу: "Я розумію, вам важко уявити, що людям нічим годувати дітей". Він на все це зреагував зверхньою посмішкою. Я вимушений був фізично стерти її з обличчя. Допомогло. Він вибачився і поспілкувався з людьми в актовому залі.

Потім були десятки урядових засідань, судових. Цей чиновник поскаржився на мене на засіданні паливно-енергетичного комітету. Більшість депутатів тихенько казали, що хоч хтось його поставив на місце. Бо деякі посадовці по-іншому не розуміють.

Кілька разів я блокував трибуну, коли йшло голосування, зокрема, за особливий статус ОРДЛО. Намагався цього не допустити.

Засідання комітетів Верховної Ради не пропустив жодного разу. Добивався, щоб Черкаси достойно фінансували. Не ділив місто на свій округ і не свій. За моєї каденції відремонтовано чимало шкіл, дитячих садків, зала спортивної гімнастики. В школах будувалися футбольні поля й тренажерні майданчики. Лікарні отримували сучасне обладнання. І ніде немає жодної таблички, що це здійснено за мого сприяння. Забороняв це робити.

Я йду депутатом у Черкаську обласну раду по Придніпровському округу, по якому обирався до Верховної Ради. Мій номер — 1. Не збираюся купляти голоси, поливати брудом конкурентів. Для мене принципово, щоб я був обраний за довірою. Це справді має бути мандат від черкасців.

Новими обличчями люди вже ситі. Вони можуть лише обіцяти. Я готовий доводити це своїми вчинками, — зазначає Олег Петренко.

Кардіологічний центр отримав обладнання для операцій

— Олег Петренко — один з ексдепутатів, які підтримали обласну кардіохірургічну службу. Наш центр отримав торакоскопічну стійку для мінінвазивних оперативних втручань. Такі операції проводяться через розрізи 5–8 сантиметрів, — каже 34-річний Олег Журба, завідувач кардіохірургічного відділення Черкаського обласного кардіоцентру.

— Мініінвазивну операцію на серці пацієнти переносять у три-чотири рази легше за звичайну. За сприяння Олега Миколайовича придбали набір кардіохірургічних інструментів для втручань на відкритому серці. Заклад зміг вдосконалити методики, покращити якість і проводити більше необхідних операцій.

×