"Навєрно, вибрали ми собі другого Януковича. Тільки розумного"

2

Фото: ФОТО: reuters

— О, уже выставили мусоропровод, — каже в суботу вранці столичний таксист синього "Шевроле Авео". Киває в бік двох міліціонерів, які стоять на тротуарі. Такі патрулі — через кожні 50 м на під'їздах до Верховної Ради. Тут має пройти інавгурація президента Петра Порошенка.

За 2 год. до початку церемонії територію біля будівлі парламенту обходять працівники Держохорони в камуфляжах із чорним лабрадором. Собака обнюхує велике полотно з тризубом посередині. Четверо еменесників на газонах шукають міни.

— Сьогодні буде дуже багато гостей, тому вас всередину не пустять, — каже журналістам керівник прес-служби парламенту Вікторія Шведова, 46 років.

— Вже живемо по-новому, — сміються ті.

Четверо прибиральниць знімають клейонку з червоної доріжки. Одна пилососить. Ще три метуть її щітками.

Біля доріжки вишиковуються восьмеро солдатів із почесної варти. О 10.05 під'їжджає чорний "Мерседес". Виходить 48-річний Петро Порошенко. Йде до дверей. Військовий 20-річний Олександр Сікало хитається, випускає з рук рушницю, вона падає на коліна. Олександра підхоплює інший солдат. Відводить убік.

— Перед Януковичем двері закрилися, і ми бачили, що з ним було, — каже хтось із журналістів. — Порошенку це теж знак.

Вмикають звукову трансляцію урочистого засідання. Його чути на вулиці. Спікер Олександр Турчинов оголошує присутніх у сесійній залі. Запрошує Порошенка на трибуну. Той присягає на вірність українському народу. Сідає у президентське крісло та підписує текст присяги. Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський вручає Порошенку посвідчення президента. А голова Конституційного суду Юрій Баулін — знак президента, гербову печатку та булаву. Хор співає "Молитву за Україну".

— Слава Україні! — вигукує Порошенко.

— Героям слава! — відгукується зал.

— Ми повинні тримати порох сухим, — каже президент. Обводить зал очима. — Армія та її переозброєння мають стати нашим найголовнішим пріоритетом.

Присутні хвилину аплодують. Турчинов закриває засідання. Співають гімн. Порошенко виходить на вулицю. Слідом іде президент Білорусі 59-річний Олександр Лукашенко разом із молодшим сином.

— Украина должна договориться со всеми, и с Россией тоже, — каже. — Главное, чтобы украинцы, мои родные люди, выкарабкались из этой ситуации.

— Так, а Крым украинский? — питають його.

— Сейчас не время и не место обсуждать эти проблемы, — говорить Лукашенко. — Езжайте в Крым и договаривайтесь, чтобы он был украинским. Не теряйте его.

З дев'ятої ранку на Софійській площі чекають на приїзд президента. Вже встелений 50-метровий червоний килим у бік собору. Троє прибиральниць замітають його. Військові вишиковуються, тренуються зустрічати Порошенка. Чотири рази за 3 год. марширують площею.

На вулиці +40°С. Військові ховаються в тінь ­дерев. Уся площа оточена залізними парканами. На найвищій точці — готелі "Гайят" ходять п'ятеро озброєних чоловіків. За годину до початку біля паркану вишиковують самооборонців Майдану.

— Последняя проверка безопасности. Прибыла 24-я сотня Майдана. 60 человек. Пропустить, — чути з рації одного з працівників Держохорони.

Об 11.04 під'їжджає чорний "Мерседес". Із нього виходить Порошенко. Його зустрічає начальник Генштабу Михайло Куцин. Люди кричать і аплодують. Їх тут близько тисячі. Порошенко з Куциним повільно проходять повз військових. Президент їм кланяється. Ті хором бажають йому здоров'я. Порошенко стає на невелике підвищення. Під національний гімн піднімають державний прапор та президентський штандарт. Порошенко голосно співає гімн та йде в Софійський собор. Там має приймати іноземних гостей. Кілька хвилин дзвонять у дзвони.

— Там трапезная, послы. Если будете ждать 2 часа, чтоб его увидеть, то стойте. Но нет гарантии, что он выйдет туда, куда зашел, — каже один з охоронців.

— Найкраще, що можете зробити для Порошенка — піти і випити за його здоров'я, — чоловік, на вигляд років 60, голосно каже в натовпі. Від нього чути перегар. — Де тут найближчий супермаркет?

— Вам треба, ви і йдіть. А я прийшла подивитися на президента, — відказує сива низенька жінка. Під руку тримає біляву доньку. — Ми родом із Він­ниці, хоч вже живемо в Києві. Бачили б ви, який фонтан Порошенко зробив у Вінниці, по­їдьте подивіться. Построїв дуже великі фабрики — одна на Бугу стоїть, така ще, совєцька. А другу построїв біля залізничного вокзалу на дві тисячі робочих місць. Він приїжджав її відкривати три роки назад. За ним ішли маленькі дітки, то він ­повернувся і каже: "А вам канфєтки давали?". Ті сказали, що — ні. То пообіцяв, що при виході всім дадуть. І дали. Він і собі робив, і людям давав. Ви ж подивіться, скільки за нього проголосували.

— Мамо, то не за нього голосували, а за мир, — відказує донька.

— У натовпі дівчина в національному одязі грає український гімн на сопілці. Трохи далі жінка роздає аркуші зі своїм віршем: "Запомни президент! Ты не с небес мессия! Мы выбирали! Можем так же снять! Два государства — Украина и Россия! И кровью родственную связь не разорвать!" Представляється Валентиною Добродєтєль. Пізніше каже, що її прізвище — Мурашова.

— Ідіть звідси зі своїми кацапськими віршами! — кричить до неї жінка у вишиванці.

— Мой народ ни в чем не виноват! — відказує Мурашова і йде геть.

— О, Саакашвілі! Саакашвілі! — вигукують ті, хто стоїть ближче до огорожі.

До них із дружиною підходить колишній грузинський президент Михаїл Саакашвілі. Тисне руки кільком десяткам.

— Слава Україні! — гукають до нього.

— Героям слава! — відповідає він.

Одна за одною до воріт собору під'їжджають машини з дипломатичними номерами.

— Оце дочка дзвонила, — каже низенькому й повному товаришу 65-річний Віктор Науменко з Борисполя під Києвом. — Казала, що коло Верховної Ради хлопець із почесної варти потіряв сознаніє, коли Порошенко коло нього проходив.

— Та це таке, шо з каждим случиться може. Порошенко хоч не скаже, що Чехов — це поет, і не назве Анну Ахматову "Ахметовою".

— Я Порошенка буду ждать, — каже 45-річний Олег Заремба з міста Самбір на ­Львівщині. Із грудня живе на Майдані. — Ну, не вірю, шо він до людей може не вийти. Ми його до влади привели, не зможе нам не по­дякувати.

— Та за шо йому нам дякувать? — каже земляк Олега 29-річний Святослав Муляр. — Він президентом став випадково. Просто в потрібний час оказався в потрібному місці. Та і, крім нього, нам не було кого вибирать. Чоловіки чекають 2 год. Допивають третю 1,5-літрову пляшку води.

— Ну всьо, можна Пєтруху не ждать, — Олег Заремба дивиться, як скручують червону доріжку. — Я сьогодні в новому президенту вже розчарувався. Навєрно, вибрали ми собі другого Януковича. Тільки розумного.

На 17.00 Петро Порошенко запросив гостей у "Мистецький Арсенал". Тут був його виборчий штаб. На задньому вході будівлі чоловіки розвантажують харчі: тарілки з рибою, фруктами, овочами та м'ясними нарізками. Все накрите целофановими пакетами.

— Із шостої ранку на ногах. І це ще не все, — каже чоловік, на вигляд років 25.

На вулицю з чорного ходу виходять музиканти гурту "Кому вниз". Вокаліст 50-річний Андрій Середа запалює цигарку:

— Усе, що зараз відбувається, — це набагато краще, ніж було. Порошенка люди вибрали і його треба підтримати. Тим більше, що зараз він чистий як президент. Замарається — будемо міняти.

Порошенко з дружиною Мариною запізню­ються на прийом на 1,5 год. Сюди ж приїздять і найбагатші українці — Рінат Ахметов, Олександр Ярославський, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський.

Солдат зомлів через хутряну шапку

15 червня торік на святкуванні 87-го дня народження королеви Єлизавети у Лондоні солдат британської королівської гвардії знепритомнів, коли представляли Кейт Міддлтон. Це була остання офіційна поява вагітної Кейт перед народженням сина Джорджа. Командир гвардійців просив поставитися з розумінням до випадку і не сприймати його як поганий знак. Пояснив, що людині стало погано через хутряну шапку.

На весіллі принца Вільяма і Кейт 29 квітня 2011-го солдат знепритомнів після того, як подружжя виїхало з Вестмінстерського абатства. Вояка підхопив товариш. Два роки тому під час першої самостійної появи Кейт на військовому параді, на святкуванні Дня святого Патріка 17 березня у графстві Гемпшир, зомліли троє військових — один у офіційній залі, ще двоє на параді.

На інавгурації американського президента Барака Обами 20 січня 2009‑го стало зле солдату. Він зблід і схопився за сусіда. Той відвів його до лікарів. Сержант гвардії Люк Джексон розповів пізніше, що цього не помітили, бо солдат стояв у четвертій шерензі. Джексон сказав, що гвардійців перед такими подіями довго тренують стояти непорушно на сонці, і в декого не витримує організм. Військових вишикували за 2 год. до інавгурації.

×