Перший референдум у новій історії України провели 17 березня 1991 року про збереження Радянського Союзу. Питання було характерне для радянської пропаганди.
"Чи вважаєте Ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи людини будь-якої національності?".
Більшість населення України підтримало збереження СРСР. А 1 грудня 1991-го в Україні провели референдум щодо незалежності новоутвореної держави. "За" проголосували 90,3% громадян.
Наступний всеукраїнський референдум був 16 квітня 2000 року. Його потребу обґрунтували нібито "за народною ініціативою". Але реально референдум провів тодішній президент Леонід Кучма. Він хотів більше повноважень. За додаткові підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради проголосували 84,69% громадян, за обмеження депутатської недоторканності — 89%, за зменшення складу парламенту з 450 до 300 народних депутатів — 89,91%, за необхідність формування двопалатного парламенту в Україні — 81,68%. Критики ідей Кучми говорили, що формулювання питань підштовхували виборців до вигідних ініціаторам відповідей. Верховна Рада не впровадила результатів.
Найбільше референдумів ініціювали в Криму. 1995-го та 1996-го порушували питання про місцеву конституцію. А 1998 року — про надання російській мові статусу державної в Криму. 2006-го кілька "народних" референдумів провели проти НАТО.
У листопаді 2012 року Янукович підписав новий закон "Про Всеукраїнський референдум". Документ ухвалювали з порушеннями, бо у парламенті голосували чужими картками. Закон розкритикувала Венеційська комісія.
Коментарі