29 листопада в місті Родинське на Донеччині ховали шахтаря 68-річного Геннадія Конопльова. Він помер у неділю під час знесення намету під Пенсійним фондом у Донецьку. Тіло з моргу привезли напередодні близько півночі. Його супроводжував один із заступників губернатора.
— Ночью проснулась от шума, посмотрела в окно, а на крутой машине тело в гробу привезли, — каже сусідка з першого поверху Галина. Підмітає під'їзд. — Я видела по телевизору Геннадия Ивановича. Он у нас революционер. В 1998 году пешком ходил в Киев, чтоб касками стучать возле Верховной Рады. Слышала, что там себя и еще несколько шахтеров цепями к забору приковал. Требовал, чтобы зарплату шахтерам выдавали. Мой отец тоже пенсионер-шахтер и получал 5 тысяч гривен пенсии, а теперь ему пересчитали и он получает 3 тысячи.
Близько восьмої ранку на третьому поверсі двері квартири Конопльових відчиняє син Геннадія Конопльова — Олександр. Очі червоні, чути запах алкоголю. Його мати Алла сидить над домовиною в чорній мереживній хустці, плаче. Поруч повна жінка читає псалми. У сусідній кімнаті сплять 10-річна Ірина і 16-річний Віктор, діти Олександра.
— Нам дали заключение, что отец умер из-за сердца. Я не делал экспертизы, потому что это ничего не изменит. Я хочу тихо его похоронить и ничего говорить не буду, — каже Олександр.
Похорон починається о 13.00. Біля під"їзду зібралися близько 200 людей — чорнобильці, пенсіонери і працівники шахт "Родинська" та "Червонолиманська".
— Он был "бютовцем". Из-за этого его не любили. Называли выскочкой и крикуном, — розповідає друг покійного. — Он баллотировался в Красноармейский горсовет, но не прошел. Жена его поддерживала. Он даже ее с собой брал в 2004 году на Майдан.
На похорон прийшов міський голова Родинського Валерій Джураєв.
— В бюджете нет статьи на помощь этой семье, но мы решили помочь и бесплатно вырыли яму на кладбище, договорились о катафалке и нашли деньги на поминки.
Домовину пронесли до центральної вулиці міста. Потім завантажили на катафалк. Родичі й друзі поїхали слідом на цвинтар у двох автобусах. Геннадія Конопльова поховали поряд із невісткою Світланою. Півроку тому її збив машиною міліціонер.
Мітинг-реквієм відбувся в цей день в наметовому містечку біля Пенсійного фонду в Донецьку. Тут помер Геннадій Конопльов.
— Влада переступила межу. Ми повинні відповісти! — закликає один із мітингувальників.
Натовп рушає хресною ходою до Донецької міськради. Дерев'яний хрест тримає учасник голодування Павло Ломізов із міста Волноваха. 27 листопада під час зносу наметового містечка в нього також стався серцевий напад. Життя чоловікові врятували лікарі.
Люди несуть вінки з написами "Геннадию Ивановичу от близких друзей", "Народному герою от народа Украины". Колона виходить на головну вул. Артема. Натовп блокує одну з чотирьох смуг руху. На півгодини виникає затор.
Демонстрантів супроводжують міліціонери у формі та цивільному, працівники місцевих органів влади. Ході не заважають.
— "Ганьба!" "Слава Україні!" — кричать українською маніфестанти біля мерії. — Ми принесли труну до мерії, тому що з міського голови все почалося, — говорить один із лідерів чорнобильців Микола Гончаров, 52 роки. — Це мер Олександр Лукьянченко подав на нас до суду, щоб заборонити акцію. Коли б не заборона, не було б зносу намету. І людина була б жива.
— Ви нам не дали з ним попрощатися, не дали поховати, ось чому ми тут зараз, — каже луганець Ігор Запрудський, 50 років.
Чиновники слухають маніфестантів і кажуть, що не відповідають за керівництво країни, яким обурені чорнобильці, афганці та діти війни.
— Труну віддамо нашій комунальній службі, — каже Максим Ровинський, керівник управління зв'язків із громадськістю. — А вінки відвеземо в Родинське, де похований Геннадій Іванович.
Після відходу демонстрантів хрест лишається на площі біля міськради із труною та вінками.
У маніфестації брали участь приблизно 1 тис. людей, зокрема,чорнобильці з Одеської, Львівської, Київської, Запорізької, Чернігівської, Житомирської, Хмельницької областей.
2 
1
Коментарі
38