Україна наблизилась до того, щоб зафіксувати у Конституції намір стати частиною Європейського Союзу та НАТО. 22 листопада за цей законопроект, внесений президентом, віддали голоси 311 депутатів Верховної Ради.
Сам Петро Порошенко під час виступу в парламенті наголосив, що розглядає свою ініціативу як запобіжник проти проросійського реваншу. На його ймовірність закликав дивитися реалістично — не перебільшуючи, але й не недооцінюючи таку можливість.
— Ще у 2014 році ми повернули до закону про засади зовнішньої та внутрішньої політики норму про євроатлантичну інтеграцію. Цю гойдалку, коли фундаментальний закон правиться сюди-туди простою більшістю голосів (проста більшість — 226 голосів народних депутатів. — ГПУ), нам слід зламати. І ми це зробимо поправками до Конституції. У лютому 2019-го, на наступній сесії, ми приймемо зміни до Основного закону, — зазначив президент.
Фіксуючи у Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію, Україна посилає повідомлення західним партнерам і Росії, що має серйозні наміри, каже Порошенко.
— Ми розстаємося з Москвою безповоротно. Росія як країна-агресор не зможе завадити нашому вступу до НАТО та Європейського Союзу, — заявив він.
Під час виступу в парламенті президент перейшов на російську мову — щоб процитувати слова тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва на колегії КДБ у 2009 році.
— "В ряде соседних государств не прекращались попытки расширения НАТО, в том числе и за счет так называемого ускоренного вступления в Альянс Грузии и Украины. Все это, разумеется, потребовало четкой и слаженной работы специальных силовых структур, правоохранительных органов и весьма высокого уровня координации их деятельности. Должен сразу сказать, что Федеральная служба безопасности в целом успешно выполнила все поставленные перед ней задачи".
Тоді російським спецслужбам вдалося зірвати спроби України інтегруватися з НАТО, зокрема, підписати План дій щодо членства в Альянсі, зазначив глава держави. І звернувся до тих українських політиків, які де-факто були частиною російської спецоперації, протидіяли євроатлантичній інтеграції або відкрито, або "тишком-нишком вставляли палиці в колеса, посилали на Захід сигнали, мовляв, ще не час". Дехто з цих політиків, які мали відношення до невдач на євроатлантичному шляху, були присутніми у залі парламенту.
Лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, яка у 2009 році займала посаду прем'єр-міністра, нині веде активну агітаційну кампанію. Недавно намагалася виступати із гаслами щодо вступу до НАТО та ЄС, але, на думку експерта-міжнародника Володимира Горбача, її риторика є розмитою.
— У Тимошенко не вийшло заявити про себе як про євроатлантичного політика. Взагалі важко сказати, на яку аудиторію спрямована її кампанія. Порошенку ж удалося нав'язати свій порядок денний. Тема безпеки, НАТО та вступу до ЄС для нього є стратегічною, — каже аналітик.
На думку Горбача, закріплення на рівні Конституції наміру інтеграції з ЄС та НАТО може стати своєрідним щепленням проти негативних сценаріїв розвитку України та спроб переглянути зовнішньополітичний курс.
— Таке рішення, якщо воно буде проголосоване у другому читанні та в цілому, додатково озброїть українських дипломатів, додасть їм аргументів на переговорах із західними партнерами. Зрештою, розуміти чітку європейську та євроатлантичну перспективу України для мене особисто — просто приємно. Хоча стовідсоткової гарантії реалізації таких ідей зараз дати неможливо, — зазначає експерт.
Тим не менше, можна констатувати, що підґрунтя для оптимізму в українському погляді на Європу існує. Як зазначив Петро Порошенко, вже зараз ЗСУ здатні посилити східний фланг НАТО.
— Я неодноразово говорив: до НАТО ми прямуємо не з порожніми руками. Протягом останніх років створили сильну армію, яка має колосальний досвід відбиття російської агресії, — заявив глава держави.
Україна реалізує програму переходу від радянських до натовських стандартів в усіх сферах військового будівництва. Проводяться спільні навчання, досягається сумісність усього сектору безпеки та оборони.
Зростає й економічне співробітництво. Це важливо на тлі того, що до 2014 року близько третини українського експорту було спрямовано на Росію, яка закрила для України свій ринок, намагаючись вдарити і з цього боку. Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС принесли збільшення експорту української продукції до країн Євросоюзу на 30% у 2017 році та на 16% — у 2018-му.
Науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин при Університеті Джона Гопкінса у Вашингтоні Тарас Кузьо вважає, що жоден президент в історії України настільки впевнено не вів державу до Європи. І саме це посилює бажання російського керманича Путіна відсторонити Порошенка від влади.
— Якщо на початку 1990-х Україна вирвалася з радянського світу, то впродовж останніх майже п'яти років Порошенко вириває її з корінням із світу російського та вимітає залишки російського духу з української землі, — зазначив експерт.
За словами Кузьо, не лише відродження Збройних сил, тісна політична та економічна співпраця із Заходом, але й вихід України зі складу СНД, розрив фальшивого договору про дружбу з Росією, безвіз із Європою, політика національної пам'яті та підтримки української мови, зміцнення національної ідентичності, очікуване отримання автокефалії українською помісною церквою є підвалинами нової України часів Порошенка.
Гасло Миколи Хвильового "Геть від Москви! Дайош Європу!", яке проголошує Порошенко, найкраще описує його послідовний стратегічний курс.
Що ж стосується внесення змін до Конституції, то для остаточного рішення Верховна Рада повинна підтримати ці поправки двома третинами парламенту, тобто 300 і більше голосами. Перший розгляд цього питання показав, що політична воля для ухвалення цього стратегічного для України рішення у сесійній залі є.
2 
1
Коментарі