Із колишнім головою Верховної Ради 51-річним Володимиром Литвином зустрічаємось у його кабінеті на другому поверсі Національної академії наук на вулиці Володимирській у центрі столиці. Тут Литвин уже другий рік працює віце-президентом НАНУ. Водночас він є головою Народної партії.
Надворі нас зустрічає прес-секретар Литвина, запрошує всередину. У приймальні — два охоронці та секретарка. Вона скаржиться, що в офісі немає кондиціонера. Мовляв, раніше й не треба було, бо біля вікон росли старі великі каштани. За мера столиці Олександра Омельченка їх зрубали.
— Сьогодні прийде Омельченко. Я його спитаю, нащо це зробили, — говорить вона.
У кабінеті Литвина — прохолодно. Він пропонує чай-каву і просить секретарку приготувати. Сідає на шкіряний низенький диван. Над ним у рамці довга фотографія із останнього дня роботи попередньої Верховної Ради.
Останнім часом багато пишуть, що ви можете не взяти участі у виборах...
— Це виключено. Головне призначення політичної партії — боротися за владу. Щодо наших проблем з фінансуванням виборів... Ви ж прекрасно розумієте, що олігархи роблять ставку на ті політичні сили, які мають величезний запас міцності. Отож ми розвиваємося в протилежних напрямах і не перетинаємося, — усміхається Литвин. — Сьогодні ми на межі проходження до Верховної Ради. Маємо свої закриті дослідження і знаємо свої результати. Для нас вкрай важливо відійти від межі за три відсотки.
На минулих виборах блок практично зупинився на порозі парламенту. Ви говорили, що ваші відсотки вкрали під час підрахунку голосів. Як уникнути повторення цього?
— Найважливіше — захистити результати голосування, не дати можливості їх сфальшувати. Треба зробити ставку на спостерігачів, які були би принципові, об"єктивні, вимагали чесного підрахунку голосів.
Президент і його команда йдуть на вибори з метою мати контрольний пакет, щоб сформувати виконавчу владу. А коаліція й уряд змушені йти на вибори. Вони розуміють, що їм потрібно захистити свої минулі результати і навіть їх приростити. Отже, у хід буде пущене все.
Що спонукало президента до різкої зміни поведінки на початку квітня.
Литвин складає докупи пальці обох рук і, після короткої паузи, відповідає:
— Ключову роль зіграло те, що президента відштовхували від прийняття ключових кадрових рішень. Ющенко відчув, що таке влада, відчув смак головного гравця в країні. А його команда відчула, що сфера її впливу звужується. Відтак вони стали активно підштовхувати президента включитися в цю війну за повноваження.
Кажуть, що такі радикальні кроки президента — це початок його президентської кампанії 2009 року.
— Сьогодні все робиться з прицілом на кінець 2009-го — початок 2010 року. Окрім здобуття пакета акцій у вищому законодавчому органі країни, йдеться і про те, щоб зачистити політичний простір від конкурентів. Мета — вивести вибори на рівень з"ясування стосунків між двома Вікторами.
Тимошенко однаково не бачать на посаді прем"єра як Партія регіонів, так і "Наша Україна"
Хто з трьох лідерів: президент, прем"єр чи спікер робить зараз найкорисніші кроки для майбутнього держави?
— Вони кожен по-своєму руйнують підвалини держави. Хоча саме прем"єр-міністр намагається дотриматися Основного Закону для того, щоб мати аргументи в дискусії з президентом. А особливо для того, щоб мати аргументи під час діалогу із Заходом. Оскільки президент відчуває в цьому меншу потребу.
Як би ви зараз поводилися, якби опинилися на місці Мороза?
— Якби фракція Народної партії була в Верховній Раді, ми б не дійшли до такого глухого протистояння. Тим більше, у мене вже є певний досвід організації і проведення діалогу та виходу на компромісні рішення.
Вас не намагалася залучити для вирішення теперішньої кризи?
— У них не було такої зацікавленості, — смутніє Литвин, який доти говорив досить жваво. — Навпаки, вони все робили для того, щоб забути, що є така людина. Яка свого часу відіграла, як мені здається, не останню роль для того, щоб відвести Україну від провалля. Я неодноразово звертався до прем"єра, президента, голови Верховної Ради, переступаючи іноді через себе. Пропонував, що треба зробити, щоб не доводити ситуацію до абсурду. Вони мені красно дякували. Потім я бачив, що на цьому ставиться табу.
Мороз не радився з вами?
— Ні, з боку цієї політичної сили якесь специфічне ставлення до мене. Хоча, за великим рахунком, я ніколи не давав підстав для безпардонного і цинічного паплюження мене. А щодо Мороза, то він діє так, як розуміє політику і мораль, — посміхається Литвин.
Сьогодні в руках Януковича зосереджено більшість влади, але він пішов на поступки і погодився на вибори. Чому?
— Президент продемонстрував, що навіть із його сьогоднішніми повноваженнями можна задавати тон у політичних процесах. Він повністю керує місцевими державними адміністраціями, а це буде відігравати значну роль під час виборчої кампанії. Ющенко від самого початку нав"язав коаліції розвиток подій за його сценарієм. Уряд не зміг використати тих можливостей, які відкрили зміни до Конституції. І ще — ми побачили вразливість квотного принципу формування уряду. Бо прем"єр змушений рахуватися з тими, кого делегують фракції. Є ряд людей, яких би він звільнив одразу. Але мусить керувати урядом, який отримав через домовленості.
Під час цієї кризи кожна сторона намагалася стягнути до себе серйозних гравців. Багатьох задіяли, а вас ні...
— Повірте, це не скарга і не скиглення про те, що мене забули. Я від цього не страждаю. Бувають моменти, що треба триматися подалі від "царської ласки". Я себе комфортно почуваю, будучи політично самотнім, зі своєї політичною силою.
Подейкують, що президент після виборів не подасть на прем"єра ні Тимошенко, ні Януковича.
— Я не виключаю тактичного об"єднання, яке буде спрямоване проти Юлії Тимошенко. Бо однаково її не бачать на посаді прем"єра як Партія регіонів, так і "Наша Україна". Поки що БЮТ та "Наша Україна" виглядають друзями. Далі ми будемо бачити процес з"ясування стосунків. На цьому етапі можуть бути проведені домовленості, можуть бути відповідні зміни. Я не виключаю домовленостей такого ґатунку, що Віктор Федорович буде прем"єром при жорстких гарантіях підтримки Віктора Ющенка на президентських виборах. Зрозуміло, якщо Схід не підтримуватиме його кандидатуру, то буде складно боротися за посаду президента на другу каденцію. Зараз усе робиться з прицілом на наступні президентські вибори.
Яку роль відіграв Віктор Медведчук під час кризи?
— Я особисто не спілкувався з Медведчуком півтора року. На мою думку, він іще повернеться у велику політику.
Як?
— У нас є посади, обіймаючи які, можна відчутно впливати на політичні процеси.
У судовій гілці влади?
— І не тільки. Гадаю, він зайняв правильну позицію: подивився, проаналізував, почекав. Потім буде поступово відвойовувати плацдарм українського політичного життя. Для цього треба мати таку важливу рису, як терпіння.
Торік ви говорили, що братимете участь у президентській кампанії
— Давайте знімемо це питання. Зараз треба дивитися, якою буде парламентська кампанія. А вона таки буде. Хоча дехто хоче відтягнути свою політичну смерть.
1956, 28 квітня — Володимир Литвин народився в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області
1978 — закінчив історичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка
1986 — начальник управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР
1989 — лектор ЦК КПУ
1991 — доцент історичного факультету, докторант КДУ ім. Т. Шевченка
1994 — помічник президента України
1995 — заступник глави Адміністрації президента України
1996 — перший помічник президента України
1999 — глава Адміністрації президента України
2002 — голова Верховної Ради
2006 — заступник президента НАН України
3 
1
Коментарі