Якщо Майдан вистояв повноцінні бої проти силовиків у ніч на 19 лютого, то він усе правильно робить задля свого збереження, — говорить голова Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук, 41 рік. — Зараз у влади немає ресурсів для того, щоб розправитися з вулицею. Зачистити Майдан без застосування вогнепальної зброї та бронетехніки не вийде. Поки що ймовірність появи танків у Києві невелика.
Що може допомогти Майдану встояти?
— Україна. Важливо, що розійшовся спротив на інші регіони. Чим ширший він — тим простіше Майдану. Влада кидає силовиків на Київ, а регіони — палають. Не знають, де прорве, тому перестраховуються скрізь. Те, що у Львові Народна рада оголосила область територією, непідконтрольною режиму Януковича — теж тривожний для влади дзвіночок. Керівництву країни треба зберігати свою присутність в регіонах. Якщо зараз сконцентрують усі сили на Київ, то через гори трупів розчистять Майдан. Але втратять кілька областей. Це дуже небезпечно для влади.
Може, їм вистачить половини України?
— Ні. Розрив країни на зони, підконтрольні й непідконтрольні Януковичу, означає три речі. По-перше, почнеться брак ресурсів, як завжди буває в таких випадках. По-друге, через тиск міжнародної спільноти Янукович не зможе ввести надзвичайний стан, щоб кинути в бій армію. По-третє, у самого Майдану є необмежений ресурс. Хоч Київ заблокований, але люди з інших регіонів знаходять можливість потрапити до міста й допомогти протестувальникам. Владі, щоб не доводити ситуацію до найнегативнішого сценарію, треба йти на переговори і приймати умови Майдану.
Янукович готовий до цього?
— Можливо. Партія регіонів — неоднорідна. Там є свої клани та групи впливу. Одні наполягають на силовому сценарії, а інші — навпаки. Хоч би що зробив Янукович — у його оточенні будуть невдоволені.
Які ресурси необхідні Майдану, аби успішно протистояти владі?
— Гроші, харчі, одяг чи ліки — це надзвичайно потрібні речі, але не критичні. Головне — люди, структури, які забезпечують координацію дій та активність протестувальників. Будь-який чоловік, який бере в руки бруківку — це вже одиниця Майдану. Але він має діяти синхронно з іншими.
Чого бракує вулиці?
— Не вистачає авторитетних політичних лідерів. У цьому полягає трагедія Майдану: він не довіряє опозиції, і навпаки. Тому вона не здатна на нього впливати й уособлювати вимоги протестуючих. Це — прикро.
Яка роль народних депутатів від опозиції?
— Їм треба захищати людей. Їх теж можуть запросто побити, але все ж у них є низка переваг. По-перше, недоторканність. По-друге, зв'язки. Але головне завдання — шукати політичне рішення. Нові смерті нікому не треба. Шукати політичний вихід — це робота народних депутатів.
Як довго стоятиме Майдан?
— Якщо не думати про людські життя, то його можна розігнати танками за лічені хвилини. Але Майдан неможливо знищити як поняття. Зараз часто говорять про класичну війну, але в Києві — партизанщина. Вона не горить, а тліє. Наприклад, ірландська республіканська армія воювала з 1919 року і до початку 2000-х, УПА — теж дуже довго боролася. Протести можуть тривати десятиліттями в різних формах. Тому після розгону Майдан повернеться з часом у більш радикальній формі. Якщо у народу є мета, до неї він ітиме попри все. Завдання політиків — розуміти цей рух і допомагати робити його з найменшими втратами.
Коментарі