"Люди бояться тарифів, війни і голоду"

 

— Учора виступав у Харкові. Величезний зал. 750 людей. Найбільша наша біда й проблема — це розпач. З людьми можна робити великі речі, якщо в них є довіра до того, що відбувається в країні, — говорить 44-річний ­Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України.

Зустрічаємось у його кабінеті в офісі на столичній вул. Васильківській. Під стіною — книжкова шафа. На тумбі — свіжий коровай. Віталій Євстафійович привіз його з Харкова.

— Два роки їжджу по Україні майже щодня. Позаторік, після революції, люди вірили у швидкі зміни. А вже в середині 2015-го на фоні зневіри з'явився комплекс меншовартості: "Ну, як же так: ми — розумні, багаті природними ресурсами, а нічого в нас не виходить". Треба повернути людям віру й довіру.

Теперішня влада спроможна зробити це?

— Рівень недовіри до нинішніх політиків — 80 відсотків. При тому не до когось окремого, а загалом до цієї когорти. Тому дуже малоймовірно, що ці персони зможуть отримати довіру.

6 липня під Кабміном і Верховною Радою були протести щодо зависоких комунальних тарифів. Чому виникла така проблема?

— Ситуація з тарифами — результат безголової економічної політики уряду. За відсутності цивілізованого ринку та державного контролю балом править корупціонер. Яскравим доказом цього є "схеми Онищенка". Очевидно, що і Антимонопольний комітет, і НКРЕ є учасниками картельної змови. А це вже посадові злочини. Сьогоднішні платіжки — це здирництво. Люди доведені до відчаю. Вони не можуть платити за новими тарифами. Ті беруться з "повітря" й враховують лише інтереси монополістів-олігархів. Я щотижня зустрічаюся з людьми. Їх турбують такі проблеми: тарифи, низькі доходи, війна, страх голоду.

Проблеми в країні влада списує на війну з Росією. При цьому третій рік говорять про боротьбу з корупцією, однак жодної "великої рибини" не затримали і не ув'язнили. Чому так?

— Нинішня влада пояснює стан справ у державі війною, яка для неї є АТО. Пояснює це зовнішньополітичною ситуацією, яка для України не є визначальною: ми не інтегровані ні в світовий ринок капіталу, ні в ринок робочої сили, лише частково в ринок товарів. У першу чергу причини такі: тотальна корупція, відсутність продуманої економічної політики, бездумна валютно-грошова політика Нацбанку, нераціональне використання державної власності, зловживання земельними ресурсами. Це — ілюстрація нефаховості. Корупція стала частиною державної машини. Україну врятує нова модель держави.

А саме?

— Нам потрібна нова Конституція, нова доктрина права, найглибша децентралізація, сучасна інноваційна модель економіки. А стартовим майданчиком для глибоких економічних реформ має стати високоіндустріальний аграрний сектор. Реалізувати ці завдання потрібно у найближчі три роки.

Аграрна партія не брала участі у парламентських виборах 2014 року, а на місцевих торік отримала загалом по Україні понад 7 відсотків голосів. При тому, що прохідний процент у Верховну Раду — 5. А як вам це вдалося?

— На місцевих виборах торік ми делегували 9900 кандидатів у депутати. Пройшли майже 3700. Коефіцієнт корисної дії — близько 40 відсотків. Ми — номер один у цьому напрямку.

Ці люди представляють переважно аграрний сектор?

– 30 відсотків на той час були аграрії й пов'язані з сільськогосподарським виробництвом. Понад 10 відсотків — науковці і освітяни. Стільки ж — представники медицини, 6 відсотків — священослужителі. Члени Аграрної партії приблизно пропорційно представляють усі верстви суспільства.

Плануєте йти на парламентські вибори?

— А по-іншому як? Готуємо 225 кандидатів у депутати на мажоритарні округи і 225 — для списку, тобто повний склад Верховної Ради.

Чим відрізняєтеся від інших політичних сил, насамперед важковаговиків?

— Соціальною базою Аг­рарної партії є середній і дрібний власник. Це — альтернатива сьогоднішній олігархічній владі.

Хто з відомих людей є членом вашої політичної сили?

— Цей процес — у русі. Як прототип парламентських комітетів та центральних органів виконавчої влади ми формуємо ради Аграрної партії. Так, медичну очолив нейрохірург, президент Медичної академії наук Віталій Цимбалюк. Спортивну — олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Стелла Захарова. Мистецькою опікуватиметься композитор Олександр Злотник, раду промислового розвитку очолить екс-міністр Во­лодимир Шандра. Йде формування рад із безпекових, економічних, соціальних і правових питань. Вони стануть основою альтернативного уряду, середовищем підготовки кадрів. Державою мають управляти фахівці. Не хочемо прийти у парламент і рік-два розбиратися, що відбувається в країні. Ми повинні одразу взятися за справу.

Кого вважаєте своїми основними конкурентами?

Нашим ворогом є корупціонери і олігархи. Головними опонентами — влада і популісти, яких об'єднують пустопорожні обіцянки.

У нашому розумінні вся теперішня політична система — це минуле. Суспільство за останні 25 років зробило п'ять кроків уперед. Бізнес — так само. А політична система, на жаль, застряла в 1990-х.

Ринок землі варто відкрити?

— Сьогодні робити це ні в якому разі не можна. Це не просто купи-продай. Це — національне багатство. У нас є дві найцінніші речі — це люди і земля.

Ми повинні гарантувати: ця земля належала 50 з лишком поколінням українців, і надалі належатиме не менше, ніж 50 поколінням. Світ знайшов інструменти регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення. Їх 17. У нас працюють тільки два. Немає земельного кадастру, земельного банку. А він мав би гарантувати: 32 мільйони гектарів орної землі, які є в Україні, завжди будуть 32 мільйонами гектарів орної землі. І ефективно використовуватимуться. Ми кажемо: не дамо продати-вкрасти українську землю, як фактично вкрали всю промисловість.

А якщо не зробимо цього?

— Тоді втратимо землю. Українці будуть наймитами на ній. У світі достатньо охочих купити наші чорноземи.

Зможемо повернути Крим і Донбас?

— Якщо будемо зовсім слабкі, то в нас заберуть усю країну. Ми нікому у цьому світі не потрібні. Це треба зрозуміти. Нам треба вибудувати сильну економіку, безпеку і справедливе суспільство. Тоді проблем із поверненням Донбасу і Криму не буде.

У вас є фото, де ви — з колишнім головою Верховної Ради, одним із патріархів української політики Іваном Плющем. Що вам дало знайомство з ним?

— Проводив із ним багато часу. Я говорив 0,5 відсотка, і то за велике щастя, а 99,5 — це Іван Степанович. Він заборонив друкувати, що почув від нього. Але історію нашої держави знаю не з підручників, а від людини, яка її будувала.

Іван Степанович казав: "Влада не дається у нагороду. Влада — це важка ноша і покарання. Коли отримуєш її, в першу чергу подумай — за що тебе Бог покарав".

Ви виросли у селі й напевне мріяли про якусь міську професію. Про яку?

— Та ні. У дитинстві хотів бути головою колгоспу.

Що з тих часів запам'яталося найбільше?

— Мама працювала вчителькою початкових класів. На декрет давали три місяці. Тому мене носили до всіх бабусь, які жили на нашій вулиці. Мама зранку йшла в школу, мене одягала, виводила на дорогу, а я вибирав — до якої бабусі йти. Вони дуже цікаво розповідали про життя. А ще були гарними кухарками. Баба Маруся мастила хліб маслом і повидлом. Це були мої улюблені ласощі. Інші бабусі пригощали розмоченим хлібом у цукрі.

Якщо завтра раптом з'явиться одна повністю вільна година — чому присвятите її?

— Читанню. У мене багато книжок.

Любить кататися з дітьми на конях

Віталій Скоцик після навчання в сільськогосподарській академії продовжив освіту в Сполучених Штатах Америки. Перший в Україні доктор наук у галузі стратегічного менеджменту. У США і Великій Британії очолював аграрні підприємства. Після повернення на батьківщину працював у сільськогосподарській галузі. Позаторік очолив Аграрну партію України.

Із дружиною Тетяною виховують трьох дітей.

— Найменшій Даринці 6 років, Данилу — 10 і Діані — 17, — каже Віталій Скоцик. — Живемо під Києвом у приватному будинку. Маємо три сотки городу й теплицю. Тому всі продукти у нас — домашні.

Любить кататися з дітьми на конях. Своїх коней не має.

×