— Маю дещо дистанціюватися від активної діяльності, що, по суті, є постійним стресом. Тому в четвер відлітаю закордон, — розповідає екс-міністр внутрішніх справ 48-річний Юрій Луценко, якого 7 квітня звільнили з ув'язнення. — Отримав запрошення уряду Польщі — тому їду до Варшави. Все інше визначать лікарі. Беру з собою книжки, ноутбук і паспорт.
Юрій Віталійович хворіє на виразку й гепатит. Також має проблеми зі слухом. Можливо, у Варшаві йому зроблять операцію на вусі — встановлять вушний протез, уточнює дружина Ірина Луценко.
Колишній міністр просидів у тюрмі 832 дні. Помилуваний указом президента Віктора Януковича. Відповідно до закону нині Луценко перебуває на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Щоб виїхати закордон, мусив отримати дозвіл Державної пенітенціарної служби.
Луценко планує пробути в Варшаві близько місяця. Лежатиме у центральній клініці МВС Польщі. Навідуватися до хворого можна раз на день і бути з ним годину, зазначено в розкладі закладу.
Можливо, після Польщі екс-міністр поїде до Австрії — лікувати внутрішні органи, виразку, гепатит. Підозрюють, гепатитом заразився під час ув'язнення.
— В Австрії є знайомі медики, які лікували мого сина, — розказує Юрій Віталійович. — Вони запропонували допомогу. Але це попередньо. Можливо, на подальше лікування залишуся в Польщі.
Влітку 2008-го в Олександра, старшого сина Луценка, виявили рак щитовидної залози. На тримісячне лікування до австрійської клініки його возила мати.
Юрія Віталійовича цього року оперували двічі. Видаляли поліпи з кишківника. Обидві операції провели в київській приватній клініці "Оберіг". За два роки ув'язнення в екс-міністра також виявили захворювання серця, цукровий діабет та цироз печінки.
Раніше Ірина Луценко розповідала, що допомогу в лікуванні чоловіка запропонував президент Польщі Броніслав Коморовський. Він зателефонував їй на мобілку в день звільнення Луценка з-за ґрат.
Чому політики лікуються за кордоном?
Геннадій Москаль, 62 роки,
нардеп від "Батьківщини":
— Луценко подивився на рівень нашої медицини в місцях позбавлення волі. І я теж українській медицині не довіряю. 22 роки тому мені поставили діагноз рак четвертого ступеня. Сказали дружині готуватися до похорону. Але я не помер. А за 20 років у Будапешті мене оглянули й виявилося, що ніякого раку не було. Я всього лиш пережив рідкісну хворобу легенів.
Вдруге мене лікували під гіпертонії. Кожен спеціаліст призначав інші ліки. В результаті я мало не помер від інсульту. В Угорщині пальцем покрутили біля скроні, коли побачили, що я пив. Кажуть, то не ліки навіть, а крейда якась, вітаміни.
Краще померти патріотом України чи вилікуватися за кордоном?
Тетяна Бахтєєва, 59 років, депутат-"регіонал", голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я:
— Сьогодні медицина в Україні на достойному рівні. У нас є напрацювання, що навіть Європі ще невідомі. Наприклад, Інститут травматології та ортопедії в Донецьку використовує унікальні методики, пов'язані зі специфічними травмами шахтарів та металургів. Є хороший Інститут отоларингології імені Коломійченка Академії медичних наук. В Україні операції на вусі роблять без проблем.
Валерій Баранов, 55 років, екс-нардеп "литвинівець":
— Мене оперували в Ізраїлі. О п'ятій вечора — операція, о дев'ятій ранку наступного дня викликали таксі й сказали: "Ти вільний". У нас би тиждень тримали. В Україні безперспективна система медичного забезпечення. Експеримент із безкоштовною медициною, що впроваджував Союз, зазнав краху. Де безкоштовно — завжди погано. Нема ні обладнання, ні препаратів. У всьому світі є обов'язкове медичне страхування. Але наш народ не хоче реформ.
Немає в Україні і хороших спеціалістів. Якщо лікар отримує 2 тисячі гривень, чи буде він тут працювати? Майже всі кращі виїжджають.
3 
1
Коментарі
7