Лідери України та Росії зустрілися вперше за три роки

9 грудня в Парижі лідери України, Росії, Німеччини та Франції домовилися про повне припинення вогню на Донбасі під цілодобовим спостереженням місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі та обмін полоненими "всіх на всіх".

Мова лише про українців, яких утримують бойовики. Ці пункти мають втілити до кінця 2019 року.

Узгодили розведення сил на трьох додаткових ділянках. На яких саме — поки що невідомо. Президент Володимир Зеленський дав вказівку начальнику Генштабу Руслану Хомчаку підготувати "три найпростіші точки, які не є небезпечними". Завершитися розведення має до кінця березня 2­020-го. Такі рішення ухвалили на першій за три роки зустрічі у "нормандському форматі".

"Сторони вважають за необхідне включити "формулу Штайнмаєра" в українське законодавство", йдеться в комюніке. Вона визначає порядок втілення політичної частини Мінських домовленостей — вибори в окупованих районах Донецької й Луганської областей та особливий статус, але упускає безпекову. Не змогли домовитися щодо контролю українсько-російського кордону на окупованих територіях.

Запланували провести наступну зустріч через чотири місяці. Тоді обговорять проведення місцевих виборів на Донбасі.

— У нас із президентом РФ різна позиція щодо ­кордону. Російська сторона наполягає, що за Мінськими домовленостями передача кордону під контроль України має відбутися після виборів, — каже 41-річний Володимир Зеленський на прес-конференції після переговорів.

— Лише після гарантування безпеки можна вирішувати політичні питання. Я наголошував на необхідності виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та роззброєнні незаконних військ. Проведення місцевих виборів у ­ОРДЛО можливе лише за законодавством України та стандартами ОБСЄ.

Для кожного українця Донбас і Крим — це Україна. Тільки конкретні дії будуть підтвердженням готовності всіх до миру. Ми готові до виконання домовленостей, але це дорога з двостороннім рухом.

Російський президент заявив, що треба внести у законодавство поправки, передбачені "формулою Штайнмаєра". А саме, про амністію бойовиків, уточнив він.

— Для миру треба внесення змін у Конституцію України, що закріплять особливий статус Донбасу, — заявив 66-річний Володимир Путін.

— Мінські угоди не є скам'янілим документом. Для їхнього втілення необхідна гнучкість, — говорить канцлерка Німеччини 65-річна Анґела Меркель. — Мінський меморандум був підписаний 19 вересня 2014-го. Завдяки вжитим Володимиром Зеленським заходам з'явилася можливість надати документу рух та еластичність.

— Радники лідерів "нормандського формату" мають узгодити безпекові умови, щоб через чотири місяці створити передумови для місцевих виборів на Донбасі, — підсумував Еммануель Макрон, 41 рік.

— Бачимо відсутність будь-якого прогресу. Це логічно. Україна та Росія мають різні уявлення про вирішення конфлікту, — каже публіцист Віталій Портников, 52 роки.

— Зеленський говорив про деокупацію, припинення війни, необхідність повернення полонених. Путін продовжував наполягати на прямому діалозі між Києвом і квазі-республіками. Знімав із себе та Росії відповідальність за війну. На саміті в Берліні у жовтні 2016-го переговори закінчилися точнісінько так. Тоді головною темою було звільнення полонених і визначення трьох місць для розведення військ. Після того ми рік очікували звільнення українських бранців і три роки — можливості розвести війська. Ймовірно, цього разу вдасться реалізувати ці пункти швидше. Проте комюніке фактично дублюється. Це свідчить про відсутність нормального ­діалогу з принципових питань.

Як оцінюєте участь Володимира Зеленського в саміті?

— Нормандську зустріч провели, бо український лідер щиро прагнув зустрітися з Путіним. Наш президент вірив, що Петро Порошенко не хотів або не міг припинити війну та домовитися з Кремлем. Очевидно, після перемовин у Парижі Зеленський зрозумів, що Путін не має бажання домовлятися з будь-яким українським лідером. Що він розглядає його лише як потенційного керівника майбутнього російського генерал-губернаторства. Зеленський це усвідомив. Це і є головний результат нормандської зустрічі.

Як далі діятиме РФ?

— Тиск росіян посилиться. Кремль примушуватиме Зеленського до капітуляції. Варто очікувати на політичне й військове загострення. Мовляв, якщо Україна хоче уникнути погіршення на фронті, має капітулювати.

Другий раунд переговорів може відбутися, тільки якщо Кремль вирішить не поспішати з військовою ескалацією. Обмежиться внутрішньополітичною дестабілізацією нашої держави.

На президента вплинули протести в Україні?

— Він казав, що акції посилювали російську сторону. Але мітинги могли би грати на користь ворогу, якби люди відстоювали вигідні Кремлю позиції. Наприклад, спонукали до прямого діалогу з представниками маріонеткових адміністрацій, вимагали купувати напряму дешевий російський газ. Але українці обстоювали ті самі позиції, що й президент. Вони посилили його позицію.

Зеленський має зробити висновок. Електорат, що прагне союзу з Росією та миру будь-якою ціною, більше не є опорою його президентства. Ті люди голосували на виборах за колабораціоніста, який віддасть Україну на милість Кремлю. Возз'єднає їх із РФ. Зеленський у Парижі показав, що не збирається цього робити. Тепер опорою його влади стануть прихильники-патріоти.

Має думати про єдність з усіма проукраїнськими силами — Петром Порошенком, Святославом Вакарчуком, Юлією Тимошенко. Вони можуть бути опозицією в економічних чи управлінських питаннях. Але союзниками — в захисті національних інтересів. Треба припинити розмови про старих і нових політиків. Це штучне розділення веде країну до капітуляції. Потрібен уряд націо­нальної єдності.

Говорили без свідків 15 хвилин

Переговори в Єлисейському палаці тривали 9 год. Першою прибула канцлерка Німеччини Анґела Меркель, за нею — президент України Володимир Зеленський. Через 10 хв. приїхав Путін на російському броньованому лімузині "Аурус Сенат", доставленому з РФ. Лідерів України, Росії та Німеччини біля входу в палац вітали французький президент Еммануель Макрон і почесна варта.

Почали перемовини з двосторонніх зустрічей. Доки Макрон говорив із Зеленським, Меркель спілкувалася з Путіним. Після цього президент Франції розмовляв із лідером Росії, а канцлерка Німеччини — з главою України. Ще одна двостороння зустріч пройшла між Меркель і Макроном.

Чотиристоронню перервали після двох годин — для перемовин між президентами України та Росії. Вони тривали близько години, із них 10–15 хв. глави держав розмовляли віч-на-віч, без помічників. Одразу після цього всі учасники саміту знову зібралися за робочою вечерею.

До складу офіційної української делегації увійшли глава Служби безпеки Іван Баканов, головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, глава міністерства зовнішніх справ Вадим Пристайко, керівник енергетичного відомства Олексій Оржель, помічники Зеленського Сергій Шефір і Андрій Єрмак, глава Офісу президента Андрій Богдан і виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко.

"Світ побачив, що Кремль не зацікавлений у припиненні війни"

— Увесь світ побачив, що Кремль не зацікавлений у припиненні війни на Донбасі. Це можна назвати головним результатом саміту, — вважає політолог Костянтин Батозський, 39 років.

— Сподіваюся, відбудеться обмін полоненими. Пункт про припинення вогню кочує з одного комюніке в інше. Реальних передумов для режиму тиші немає.

Розведення ще в трьох точках — вдале рішення. Будь-яка робота в цьому напрямку зміцнює довіру до української сторони з боку жителів окупованих регіонів. Вони розуміють, що про них пам'ятають.

Позицією щодо повернення кордону Путін укотре показав світу своє обличчя. Не досягнув своїх цілей у Парижі.

Меркель заявила, що Мінські домовленості можна змінювати. Фактично заперечила Путіну, який безапеляційно відстоює "Мінськ". Це — важливий сигнал. Міжнародні партнери не ставляться до цього документа як до без­альтернативного. Це обнадіює.

У березні розпочнеться суд у Нідерландах щодо збитого 2014-го бойовиками над Донбасом боїнга. Від Росії очікують співпраці. Прокуратура оголосила список людей, яких бажає бачити на лаві підсудних. Серед них громадяни РФ і бойовик із Тореза Володимир Цемах. У разі зустрічі за чотири місяці на російську делегацію чинитимуть більший тиск.

Команда Зеленського має винести важливий урок. Вона розпалила хвилю недовіри та скептицизму щодо перемовин у Парижі. Атмосфера закритості, кулуарних домовленостей дратувала суспільство.

×