
Аграрна партія підтримує ідею об'єднання селян. Це найбільш імовірний шанс змінити майбутнє й отримувати максимальний прибуток від свого господарства.
Селянину нелегко працювати на землі з вигодою. Вітчизняний аграрний ринок заповнений, на експорт здебільшого йдуть лише великі партії сільгосппродукції. А здавати вирощене заготівельнику, який продасть його за вищою ціною, — собі у збиток. Люди почали об'єднуватися і спільно радитися, як вигідніше збути свій товар.
Найкращим прикладом такого гуртування є створення кооперативів — добровільних об'єднань селян, що об'єднують свої ресурси заради збільшення прибутків.
Кооперативний рух в Україні розвивається доволі повільно. Частково тому, що селяни погано обізнані з механізмом створення кооперативу, умовами його функціонування та вигодами від такої спілки. Та найвагомішою причиною залишається страх селянина бути обдуреним.
Кооперація — єдина дієва система господарювання на селі. На цьому ще століття тому наголошував митрополит і успішний економіст Андрей Шептицький.
Аграрна партія України виступає за об'єднання селян. Адже вбачає в цьому реальні можливості для розвитку громади, території, на якій вона живе, та й загалом країни. Бо людина праці повинна жити заможно й успішно. Діти не мають покидати домівки через брак роботи, безгрошів'я, безперспективне майбуття.
— Кооперація селян дасть можливість упроваджувати в їхню працю новітні програми розвитку рослинництва і тваринництва, — розповідає один із засновників кооперативу в селі Михайлючка Шепетівського району на Хмельниччині Валентин Книш. — Уже маємо гарні результати. Люди почали вирощувати квасолю, часник, відгодовувати телят. За свою роботу отримують гарний прибуток. Бо, об'єднавшись, вже не віддають товар за безцінь, а збувають його за ринковою вартістю. Непоганий зиск мають від відгодівлі телят м'ясної породи. Звісно, праці доводиться вкладати чимало, проте і гроші мають непогані. Ми підрахували: якщо сім'я візьметься годувати 50 бичків, то за рік може заробити 200–250 тисяч гривень. Погодьтеся, хороша перспектива. Тому охочих стає дедалі більше.
— Сподіваюся, що світова кон'юнктура, ставлення нашої держави все-таки зміниться і до молочного скотарства, — зазначає генеральний директор товариства "Науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля" Сергій Іващук, керівник Хмельницької обласної організації Аграрної партії України. — Хоч закупівельна ціна на молоко протягом останніх років не зросла, а собівартість збільшилася, все одно — галузь молочного скотарства потрібно розвивати. З одного боку — це непросто, а з другого — почесно, благородно і патріотично. Це праця наших прадідів. Велика роль у відродженні галузі селян-одноосібників. Якщо вони об'єднаються у сільськогосподарські кооперативи, займатимуться сімейним фермерством, створюватимуть великі товарні партії, то вже самі зможуть диктувати умови і заготівельникам, і споживачам. Відтак і зароблятимуть більше. Кооперативне господарювання спонукає мислити економічно. Прогнозувати й отримувати максимальний прибуток.
Кооперативи — не щось нове, а добре забуте старе. Вони слугували основою добробуту українців ще на початку ХХ століття. Чи знову повірять люди у свої сили, у підтримку ззовні, у краще завтра? Певно, мають повірити, тим більше, якщо жодної іншої позитивної перспективи не мають. Досвідчені та прогресивні аграрії вивчать попит на ринках, аби краще розуміти, що буде вигідно виростити і продати завтра, у якому напрямку рухатися разом із селянами, готовими гуртуватися для подолання зубожіння. Задумок багато. Справа лише за довірою людей.
Коментарі