Володимира Жмака складно охарактеризувати як типового випускника факультету міжнародних відносин і міжнародного права.
На відміну від більшості однокурсників, які на студентську лаву престижного факультету потрапили прямо з батьківських міцних обіймів, Володимир перед вступом до університету два роки "ковтав" пил на дорогах Афганістану. Вчився виживати й керувати. Армія — це школа, яка навчає швидко відділяти зерна від полови, дотримуватися слова і бути відповідальним не лише за себе, а й за бойових друзів. Незабаром після випуску Володимир Жмак використовує ці навички вже в бізнесі. Тільки його не чекало підготовлене турботливими родичами "тепле" місце, усього довелося добиватися самому. Вміння досконало розібратися в ситуації, ефективно організувати роботу, чесність і порядність дозволили йому досягти успіху спочатку в юридичній фірмі "ЛКІ", пізніше в найбільшому телекомунікаційному операторі України — компанії "Київстар", потім "ІТТ-Плаза" і "ТНК-ВР". А цього року Володимир зрозумів, що "дозрів" і для "походу у владу". Наша бесіда про те, як він прийняв це рішення і що планує зробити як депутат Київської міської ради, виявилася дуже цікавою.
Володимире, розкажіть детальніше, чому вирішили взяти участь у виборах?
— Каталізатором для ухвалення рішення про участь у виборах став, безумовно, Майдан. Він якось загострив сприйняття ситуації. Прийшло розуміння: якщо не зараз, то коли? Якщо не ми, то хто? Країні потрібні зміни й ефективні провідники цих змін — компетентні менеджери. Ми отримали шанс довести, що керувати країною можуть гідні люди. Ми скинули кайдани байдужості й буквально за кілька місяців переконалися в тому, що громадянське суспільство сформувалося, має чітку життєву позицію і не допустить бездіяльності майбутньої влади, а навпаки братиме активну участь у житті міста й країни. В Україні саме бізнес-середовище, а не державна служба, здатне сформувати ефективних управлінців. Адже підприємців, які мають сміливість продовжувати розвивати бізнес і створювати робочі місця в цій країні, ставлять в умови, коли їм треба проявляти чудеса "бізнес-еквілібристики", аби якось триматися на плаву. Це, знаєте, дуже сприяє розвитку.
У мене великий досвід управління. Був час, коли я займався власним бізнесом, зокрема мав успішну юридичну практику. Я брав безпосередню участь в створенні лідера вітчизняної телекомунікаційної галузі, одного з найбільших у столиці платників податків — оператора мобільного зв'язку "Київстар". Працював менеджером в енергетичній галузі. Тобто я розумію, що таке бізнес. А ще краще я розумію, що бізнес не живе окремо від держави. Адже саме держава формує правила гри. Звісно, не можна перекладати всю відповідальність за неефективність державної "машини" на чиновників. Бізнес і бізнесмени, якщо вони хочуть розвитку, повинні брати участь в державному управлінні, відповідати перед суспільством і країною. Більшість ідуть шляхом реалізації соціальних проектів, і це дуже правильно. Але, на жаль, це не змінює систему. Наше завдання — змінити вектор: не лише бізнес винен державі, а й державна машина зобов'язана створити такі умови, щоб бізнес розвивався, досягав успіху, процвітав і таким чином регулярно наповнював казну податками. У мене достатньо сил, досвіду і знань, які я можу і хочу інвестувати в розвиток нашої країни, і особливо Києва, в цьому напрямі.
Як до цього рішення поставилася ваша сім'я?
— Повністю підтримала — і старші діти, і молодші. Але особливо дружина. Мар'ян — француженка, ми вчилися в одній групі в університеті. Вона понад 30 років живе в Україні, вивчила мову й культуру. Дружина стала для мене прикладом того, що відповідальність не обмежується сім'єю. Незважаючи, що в нас четверо дітей, і турбот вистачає, вона завжди була в гущі подій — у нашій юридичній фірмі, в громадських і бізнес-асоціаціях. І на моє повідомлення про балотування в кандидати Київради відповіла коротко: "Ти прекрасний юрист і чудовий управлінець, зараз саме час застосувати твої знання й досвід".
Чого, на вашу думку, не вистачає українській місцевій владі сьогодні? Що ви маєте намір привнести?
— Насамперед розширення самоврядування з боку городян. Моє завдання при цьому, як менеджера, ефективно організувати процес. Наприклад, я вважаю, що в Києві необхідно запровадити практику примусового розгляду народних ініціатив. У тому ж США це реалізовано так: якщо петиція, ініційована громадянами, за певний термін набирає 100 тисяч підписів на підтримку, вона в обов'язковому порядку розглядається адміністрацією президента США, і щодо неї приймають рішення. Подібну практику розгляду народних ініціатив треба впровадити і в Києві. Технічно це можна реалізувати за допомогою голосування за народні ініціативи на сайті КМДА або спеціальному сайті, створеному для цього. У Києві багато талановитих програмістів. Думаю, вони зможуть запропонувати варіант, що гарантує чесність і прозорість такого голосування.
Наступний крок — виносити на всенародне обговорення і затвердження проекти і програми, які передбачають фінансувати з міського бюджету. Якщо ми говоримо про розширення самоврядування, треба, щоб не чиновники, а кияни вирішували, на що мають піти бюджетні гроші. Народний контроль розподілу бюджетних коштів повинен стати дієвим робочим механізмом.
Із чого почнете роботу? Якими будуть ваші перші кроки в разі обрання?
— У першу чергу, вирішення соціальних проблем, питань, пов'язаних з інфраструктурою, створенням робочих місць. Але, безумовно, це має відбуватися одночасно з боротьбою з корупцією і створенням прозорих схем взаємодії жителів із чиновниками та державним апаратом.
Я виріс на Борщагівці. Тут живуть мої родичі й друзі, тому тамтешня проблематика мені добре відома. Наприклад, 16 ринків для такого району, як Святошин, це досить багато. Але я усвідомлюю, що для багатьох людей це єдине джерело заробітку, тому просто взяти й закрити частину майданчиків — не можна. Як юрист я знаю, що в такому випадку набагато ефективніше узаконити стихійну торгівлю, розмістити торговельні точки в дозволених місцях і впровадити прозорі механізми прискореної реєстрації.
Чи взяти, приміром, проблему опалювання й гарячого водопостачання. Жителі Святошина добряче потерпають від неякісних послуг у цій сфері. Причина відома — незадовільний стан теплових мереж, більшість з яких вичерпали термін експлуатації. Я вже маю на руках реєстр таких будинків, і ми готові навести лад у цьому напрямі.
Не можна залишати без уваги стан доріг та їх ремонт. Ми також провели моніторинг стану асфальтового покриття усіх вулиць Святошина і складаємо кошторис робіт з відновлення доріг. Адже від цього часто залежить не лише безпека руху автомобілістів, а й життя пішоходів.
Також я готовий працювати в напрямі залучення інвестицій в утеплення фасадів житлових будинків району, в ремонт бойлерних, покрівлі, будівель, що знаходяться в аварійному стані.
Ваша програма містить кілька блоків, при цьому наявність програми не гарантує її реалізацію. За рахунок чого ви плануєте досягати цілей?
— Я хочу використовувати бізнес-практики та інструменти, які вже добре себе зарекомендували. Нам не треба винаходити велосипед. Більшість інструментів давно придумали й випробували в дії. Для того, щоб ці інструменти використовувати, треба хоча б знати про їх існування. А це рідкість серед наших чиновників.
З другого боку, потрібні зрозумілі показники ефективності, за допомогою яких вимірюватиметься результат.
По-третє, слід посилити функцію народного контролю. І взагалі більшою мірою залучати жителів району до формулювання і розв'язання питань, пов'язаних із місцем їх проживання. У нас багато талановитих людей, готових брати в цьому активну участь. І це неймовірне за своїми можливостями джерело треба просто спрямувати у правильне русло.
2 
1
Коментарі