пʼятниця, 25 листопада 2011 05:15

"Какая жена? В нашей общаге даже туалета нет"

Автор: фото: Тетяна Заровна
  Голова управління зв’язків із громадськістю Донецької міськради Максим Ровинський (ліворуч) спілкується з чорнобильцями
Голова управління зв’язків із громадськістю Донецької міськради Максим Ровинський (ліворуч) спілкується з чорнобильцями

Попри заборону суду триває пікетування інвалідами-чорнобильцями Донецького обласного Пенсійного фонду. Вони вимагають підвищення пенсій. Днями до протестувальників долучилися по двоє чорнобильців із Полтави та Запоріжжя й троє — з Харкова. Увечері в середу голодували 42 жителі наметового містечка.

Біля найбільшого намету прикріплений плакат із півметровими цифрами. Це номер мобілки президента громадської організації "Союз Чорнобиль України" — Юрія Андрєєва. Він засудив виступ у Донецьку. Номером обклеєні й усі довколишні стовпи.

— Я ему уже позвонил и сказал: "Ты — п…" Пусть все звонят и говорят, что думают, — каже один з інвалідів.

— Назвал нас липовыми чернобыльцами, провокаторами, — говорить інший.

— Вышел в степь донецкую парень голубой, — наспівує третій.

У штабному наметі дві печі, столи й 30 матраців. На деяких лежать люди, кутаються в ковдри. Біля печі гріються троє.

— Меня воспитали в духе "Всегда готов!" — добровольцем пошел ликвидатором в 19 лет. Через месяц вернулся — люди в очереди молча расступались. А теперь стыдно удостоверение доставать. Кто был герой, тот дурак, лох, — каже 44-річний Олег із міста Новоазовськ.

— Так ты молодой. А у меня сыну 40, — говорить Василь Нагуляк, 62 роки.

— Никто не говорил, что повезут на станцию. Я работал на третьем блоке, из защиты только маска-"лепесток", но одежду каждый день нам меняли, — розказує 49-річний Станіслав Городецький, який голодує із 14 листопада. — Мне без разницы, где жить, — в общежитии все равно нечего есть.

Городецький виріс у дитбудинку. У нього видалені частина 12-палої кишки й частина шлунка. Дружини та дітей немає. Пенсію з 1 листопада скоротили до 1162 грн. На роботу з інвалідністю не беруть.

— Какая жена? — каже. — В нашей общаге даже душа и туалета нет. И мужчины, и женщины на ведро ходят.

Входить голова управління зв'язків з громадськістю Донецької мерії Максим Ровинський. Пояснює, чому міськрада звернулася до суду з позовом про заборону акції:

— У нас есть информация, что этот адрес могут избрать объектом совершения теракта, мы обязаны были реагировать. Но не поддерживаем силовое исполнение судебного решения.

— Почему не отменяете сегодняшний матч "Шахтера" с "Порту"? — запитує 52-річний Микола Гончаров, лідер акції. — В супермаркетах — скопление людей. Где логика?

Повторює ці питання в різній формі кілька разів.

— Потому что вы первые, на кого смотрят, — стиха, нахилившись до обличчя Гончарова, відповідає Ровинський. Пояснює, що вирішити чорнобильську проблему на місцевому рівні неможливо.

— Вызывайте Азарова на партсобрание, вы все "регионалы"! — не вгаває Гончаров. — Передайте, что отсюда не уйдем. И еще — что сносить городок не советуем. Может случиться непоправимое. Энное количество человек готово в случае силового захвата палаточного городка совершить самосожжение.

Зараз ви читаєте новину «"Какая жена? В нашей общаге даже туалета нет"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

37

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути