Із громадським діячем 45-річним Ігорем Курусом домовляємося про зустріч опівдні біля столичного ресторану "Мафія" в центрі. Він — координатор кампанії "За відповідальну владу". Виходить із помічницею з будівлі інформаційного агентства УНІАН. У Куруса дзвонить телефон.
— Як же вшановувати письменника такого масштабу, як Франко, з розбитими дорогами? Може, залишимо ту статтю витрат? — кладе слухавку. — Подали Гройсману (спікер парламенту. — "ГПУ") законопроект про святкування річниці з дня народження Івана Франка в його рідному селі Нагуєвичі на Івано-Франківщині. Там державний історико-культурний заповідник, а дороги — страшенно розбиті. Вписали статтю на їх ремонт. Володимир Борисович викреслив.
Наскільки влада стала відповідальнішою після Майдану?
— Нічого не змінилося. При минулому уряді "попєрєдніків" ми розуміли, що державний бюджет розкрадають. Ні Азаров, ні Янукович цього не стидалися. Зараз усі начебто чесні, говорять про Революцію гідності. А розкрадання продовжуються.
Як долати корупцію?
— Суспільству нав'язали думку, що чиновник має бути бідний. Це неправильно. Якщо чиновник приносить прибутки країні — залучає більше коштів до бюджету, розвиває галузь, якою опікується, то повинен отримувати гідну зарплату. Тоді він буде зацікавлений законно заробити гроші. Зараз мери міст заінтересовані взяти землю, побудувати ресторан і переписати його на тещу. А не залучати кошти на розвиток міста. Та якщо він житиме з відсотку із залучених коштів, то хотітиме багатіти офіційно.
Чиновники прив'язані до олігархів. Залежать від них, бо ті підсовують чемодани з грошима. З одного боку, ми повинні мотивувати чиновників коштами, з іншого — жорстко контролювати. Так відокремимо їх від олігархів.
Антикорупційне бюро стане рушієм у боротьбі з корупцією?
— Не покладав би на нього надій. Політики не зацікавлені викорінити корупцію. Хочуть заробляти за існуючими схемами. Люди сподівалися на люстраційний комітет, на судову реформу, тепер надіються на Антикорупційне бюро. Але все забуксувало. Зневіра у суспільстві може перерости у відкриту агресію. Тому кажу цій владі: створіть справедливі суди, бо вони судитимуть вас. А якщо — ні, то люди розіпнуть вас. Нинішнім посадовцям треба обирати між справедливим судом і судом Лінча.
Коли людям увірветься терпець?
— Якби я знав. Але дотягувати до цього не хочу.
Треба запускати мотивованого контролера. Це громадяни, які хочуть змінити ситуацію. Якщо дамо можливість їм "почистити" владу знизу — з начальників місцевої міліції, прокурорів, суддів, мерів, місцевих депутатів, то зможемо зняти негативи у суспільстві. І дамо можливість займатися не смітниковою люстрацією, а реальними речами. Тоді поступово "почиститься" і центральна влада.
Як суспільство може це зробити?
— Громадяни повинні мати реальний вплив на владу. У Польщі існує закон про референдум. Жителі міста можуть відкликати свого мера чи депутата. Тільки позаторік у Польщі відбулося 80 референдумів. Але референдум — це дорого. У нас те саме можна робити за допомогою петицій.
Наприклад, хтось написав, що у місті потрібно зрубати всі тополі. Кілька тисяч місцевих підтримали це звернення. Місцева влада повинна виконати вимогу, якщо з нею погоджується більшість. Якщо посадовець відмовляється зробити це, то його відкликають з посади. Так громадяни можуть скласти петицію, щоб звільнили начальника міліції, який всім поперек горла. І відправити її міністру.
Яких змін країна потребує насамперед?
— Влада має відновити довіру для себе. Для цього треба почати виконувати передвиборні обіцянки.
Друге: в нас жахливе оподаткування. Малий і середній бізнес не виживе на тлі загального збідніння населення. Яценюк сказав: забороняю всі перевірки, якщо до вас прийде якийсь інспектор, то посилайте його. Це має робитися регуляторними речами, а не словами прем'єра. Коли поляки почали реформувати країну, то в Конституцію записали: базою економіки є малий і середній бізнес, а не олігархи. Тому що власник магазинчику, ресторану чи міні-заводу зацікавлений у своєму бізнесі, він живе ним. А олігарх, який прикупив 125-й комбінат, запросто поріже його на метал. А це — робочі місяця.
Президент говорить про зміну Конституції. Чи потрібно це?
— Стосовно децентралізації, то в Конституції все прекрасно прописано. Але вона ніколи не виконувалася. Щоб зробити реальну децентралізацію, треба міняти закон, а не Конституцію. Те саме стосується прав і свобод громадян. Усе прописано, все передбачено.
Боюся, що йдеться про банальний перерозподіл повноважень між президентом і прем'єром. І відвернення людей від реальних реформ. Бо нам кажуть: зробимо децентралізацію, але треба змінити Конституцію. Влада не знає, що там треба міняти. Це означає, що немає плану реформ.
Хто і що сьогодні гальмує реформи?
— За минулий рік затвердили три ключові документи. Перший — "Стратегія-2020" президента, де прописано 53 реформи. Далі мали програму уряду, за якою теж повинні були все реформувати. Третє — коаліційна угода, яку прописали до ниточки. Парадоксально, що всі три документи мають серйозні протиріччя. І нічого не виконується.
Останній сесійний тиждень бачимо протистояння у коаліції. Вона може розпастися?
— Може. Ці чвари виникають через порушення процедури подачі законопроектів. У демократичній державі будь-який законопроект повинен бути розглянутий. У нас депутат може подавати скільки завгодно ініціатив, але їх не розглядатимуть через чиїсь політичні інтереси. Тому малі групи депутатів — навіть ті, які входять у коаліцію — змушені блокувати трибуну, щоб їх почули.
Хто першим вийде з парламентської більшості?
— Ближче до місцевих виборів депутати розуміють, що перебувати в коаліції з владою не вигідно. Бо вона втрачає рейтинги. З коаліції можуть вийти "Батьківщина", "Самопоміч" і Радикальна партія. Все залежить від їхніх планів на місцеві вибори. Якщо матимуть потужних кандидатів на мерів та можливість сформувати більшість у міськрадах, тоді їм треба прощатися з коаліцією.
Після розколу сформується демократична опозиція, яка опонуватиме уряду. Можливо, в нову більшість увійде "Опозиційний блок". Вони звикли працювати з владою. Голосування за генпрокурора показало, що для них це — не проблема.
Навіщо Ляшка призначили координатором коаліції?
— Радикальна партія останнім часом активно критикує уряд. От його й поставили координувати коаліцію, щоб замовк.
Якою бачите Україну до кінця року?
— У середній перспективі матимемо серйозне політичне загострення. "Народний фронт" і "Блок Петра Порошенка" намагатимуться перенести місцеві вибори. Бо восени в них не буде шансів перемогти.
В економічному плані не бачу радісних перспектив. Не працює бізнес — ресурс, що міг би давати кошти державі. Якщо уряд не запустить економіку, то напевне нас чекає поганий час. Сподіваюся, що завершиться війна на Донбасі до кінця року. Бо це — найбільший наш головний біль.
Двічі балотувався в народні депутати
Ігор Курус народився в місті Стебник на Львівщині. За освітою — соціолог культури. Закінчив Державну академію керівних кадрів культури та мистецтв. Працював редактором у газеті "Теленеделя" та Національній радіокомпанії. Був першим заступником голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Зараз — координатор кампанії "За відповідальну владу", що створили в червні 2013-го. Також голова правління громадської організації "Український центр прямої демократії". Паралельно працює директором двох водолікувальних готелів — на Львівщині та Закарпатті.
— Після анексії Криму втратили готель у Євпаторії, — розповідає.
Двічі балотувався до парламенту в місті Дрогобич на Львівщині. 2012-го програв депутату від "Батьківщини" Романові Ілику, торік — Богданові Матківському з "Блоку Петра Порошенка".
Дружина 46-річна Тетяна за освітою будівельник. Виховують 19-річну Станіславу та 10-річного Назарія. Донька вчиться на юриста у Національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Любить грати у футбол, подорожувати. Сподобалося в Ісландії та Японії.
Коментарі