Міста перейменують до 21 лютого

21 листопада в Україні завершився перший етап декомунізації тоталітарних назв. Протягом півроку 941 населений пункт мав подати до Верховної Ради пропозиції щодо перейменування. Зокрема, 32 міста. З них свої варіанти запропонували чотири. У 13 провели громадські слухання. Решта населених пунктів розташовані на окупованих територіях Донбасу і Криму. Там перейменування відбудеться за рішенням парламенту.

25 листопада Рада перейменувала село у Кременецькому районі на Тернопільщині з Радянського на Великі Млинівці. Таку назву підтримали його жителі. Це перший населений пункт, рішення щодо якого прийняли на найвищому рівні.

— Також перейменують чотири міста, що подали заявки. Артемівськ на Донеччині пропонують назвати Бахмутом, Дзержинськ — Торецьком. Іллічівськ на Одещині стане Чорноморськом. Найбільше пропозицій із назвами надійшло по Кіровограду — сім, — каже 38-річний Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам'яті. — Повноцінному процесу декомунізації завадили місцеві ради. До виборів у їх складі було багато комуністів і колишніх "регіоналів", які не готові були займатися перейменуванням. Ново­обрані депутати взялися активніше.

— Міста, у яких через дії міської влади не пройшли громадські слухання, можуть надіслати свої пропозиції в інститут до 21 грудня цього року. Врахуємо їх, коли подаватимемо список населених пунктів до Верховної Ради, — продовжує В'ятрович. — Якщо міста не встигнуть і зараз, рішення про нові назви прийме парламент. Перейменування триватиме до 21 лютого 2016-го. Тоді розпочнеться третій етап: демонтаж радянських пам'ятників і перейменування вулиць. Особисту відповідальність за цей процес нестиме голова населеного пункту. Якщо провалиться — кожен громадянин зможе подати на нього до суду. Передбачена кримінальна відповідальність (саботаж прирівнюється до поширення комуністичної символіки, передбачає від п'яти до 10 років ув'язнення. — "ГПУ").

Гроші на демонтаж пам'ятників і виготовлення табличок із новими назвами вулиць виділятимуть із бюджетів населених пунктів.

— Окремої статті витрат на декомунізацію в місцевих бюджетах немає. Тому зносити змушуємо підприємства, на балансі яких ці пам'ятники перебувають, — каже Владислав Морокко із Запорізької облдержадміністрації. — З ентузіазмом приєдналися місцеві бізнесмени. Частину пам'ятників люди готові забрати у приватні колекції.

У населених пунктах в першу чергу орієнтуються на демонтаж пам'ятників, стел і меморіалів відомим радянським діячам. Тому особливий контроль має бути за знесенням пам'яток дрібнішим постатям, кажуть експерти.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила чотири закони щодо засудження комуністичного режиму. Заборонили також пропаганду комуністичної та нацистської символік.

×