Перед входом до кабінету голови Фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко, 50 років, висить табличка — перекреслені мобільний телефон, сумка й "авоська". Із цими речами до голови ФДМУ заходити заборонено.
Помітно, що господиня нещодавно пофарбувала волосся у світлий колір і трохи змінила зачіску. Поруч із робочим столом акваріум. Запитуємо, чи голова ФДМУ сама обирала рибок. Каже, що ті залишилися їй у спадок від попередника — Михайла Чечетова.
Розповідає, що коли продавали "Криворіжсталь" у жовтні 2005 року, президент Віктор Ющенко дивився це по телевізору в її кабінеті. Семенюк тоді лежала в лікарні під крапельницею. А Юлія Тимошенко була у приміщенні, де відбувався аукціон.
— Але я була весь час на зв"язку, — згадує голова ФДМУ. — Він мені дзвонить і каже: "Валентино Петрівно, у вас тут в акваріумі однієї рибки не вистачає". Я запитую — якої? "Піраньї", — відповідає президент. А я йому: "Та в нас однієї піраньї вже достатньо в Україні".
Кандидат на вашу посаду "бютівець" Андрій Портнов заявив, що вони не виконуватимуть указів президента щодо Фонду держмайна. Як це розуміти?
— Пам"ятаю 2005 рік. Прем"єр заявила, що будемо реприватизовувати то один, то інший об"єкт. Інвестори жахалися, коли чули таке. А тепер чують — ми не будемо виконувати укази президента. Так може говорити людина, яка не відповідає за свої дії і слова.
Семенюк-Самсоненко розповідає, що 2005-го була категорично проти продажу "Криворіжсталі". Але керувала Фондом держмайна і мусила виконувала постанову уряду про приватизацію.
— Чому Янукович, коли Ющенко накладав вето на постанови, не біг і не кричав, що не буде виконувати? — продовжує вона. — У 2007 році вийшов указ президента про припинення приватизації Одеського припортового заводу. Прем"єром був Янукович — політичний опонент Ющенка! Проте указ виконав. Чому ж сьогодні не виконується? Захотіла доця лялю, але не отримала. Впала, ногами соває і кричить перед камерами.
Валентина Семенюк-Самсоненко має на увазі заяву прем"єр-міністра Юлії Тимошенко про те, що вона не виконуватиме указів президента про зупинку приватизації Одеського припортового заводу. "Мені не цікава ця суєта. Приватизація Одеського припортового буде в травні, як ми і домовлялися. Все, крапка", — сказала прем"єрка.
Юлія Тимошенко має якісь механізми, щоб продовжувати приватизацію?
— Хіба що прийти сюди і під дулом автомата заставити мене з моїми працівниками провести конкурс. Або за час, що залишився, у будь-який незаконний спосіб скинути мене з посади. Можливо, готується нове захоплення Фонду.
Я видала наказ, попередила потенційних інтересантів, що конкурс відмінено. Без ФДМУ це зробити неможливо.
"Бютівці" заявляють, що Конституційний суд ухвалив рішення про те, що укази президента щодо кадрових рішень у Фонді держмайна не відповідають Конституції. Але не оприлюднює його...
— Президент видав новий указ 15 квітня. Він уточнив певні параметри. Відповідно до положень про ФДМУ, ми цей указ виконали. У мене немає рішення Конституційного суду. Ми його не бачили.
Ви будете кандидатом від Соцпартії на наступних президентських виборах. Чому про це оголошено ще більш як за рік до кампанії?
— Це реакція партійців на всі нинішні дії уряду. Хтось може назвати це викликом. Так, це виклик нинішньому прем"єру. Нам потрібен час на розкрутку. Для мене це було несподіване рішення. Бо коли готувався з"їзд, мене не було в Україні. А коли політрада обговорювала це рішення, я була в пологовому будинку. Бо донька народжувала.
Може статися, що Олександр Мороз відійде на другий план і ви очолите соціалістів?
— Дай Боже стільки здоров"я кожному, як в Олександра Олександровича. І такий розум. Питання про заміну лідерства не може бути. Мороз — голова партії.
Чи чули про домовленості БЮТу і Партії регіонів підняти прохідний бар"єр для проходження до Верховної Ради?
— Я знаю про такі наміри. Але якщо так станеться, то в нас буде дві партії.
Хто їм може завадити?
— Партії, які знаходяться поза парламентом. І президент на це не піде.
Але БЮТ і "Регіони" можуть подолати його вето, бо мають понад 300 голосів.
— Не думаю, що вони можуть сьогодні піти на таке.
Що думаєте про порушені проти Василя Цушка та Миколи Рудьковського кримінальні справи?
— Якби я не вистояла в лютому перед розпорядженням Кабміну, я би теж була поряд із цими хлопцями. Справи проти них шиті білими нитками. Те саме йде сьогодні проти мене. Юлія Володимирівна ніколи не пробачить мені 2005 рік, що я не погоджувалася виконувати певні дії.
У лютому президент став на ваш захист. А того самого Цушка навпаки вимагає притягнути до відповідальності...
— Президент став на бік Фонду держмайна як державної інституції. Бо він несе відповідальність за економічну безпеку країни. Президент прекрасно бачить пана Портнова, який робив рейдерство вроздріб. Якщо він прийде у Фонд держмайна, це буде оптом і набагато страшніше.
Юлія Володимирівна ніколи не пробачить мені 2005 рік
Ви спілкуєтеся з Цушком по телефону?
— Звісно. Якщо треба, я йому скидаю смс, і він мені телефонує.
Як Цушко оцінює свою справу?
— Він готовий до судових позовів. Має гарних юристів. Але останнім часом про його справу ми не говорили. То були короткі розмови. В Україну планує повернутися скоро, бо нього тут діти, дружина.
Семенюк-Самсоненко починає важко кашляти.
— Це Чорнобиль, — пояснює і звертається до керівника своєї прес-служби: — Дайте водички.
Та іде по воду в сусідню кімнату.
Під час зустрічей із Віктором Ющенком чи Віктором Балогою ви говорите про Цушка?
— Ні. Я не можу нав"язувати президенту якусь думку. А з Балогою вперше зустрілася в лютому цього року. Я зайшла до Ющенка, він викликав Балогу. Ми сіли, за дві години написали указ і все. До цього я з Балогою жодного разу не зустрічалася.
Мільярдер Ігор Коломойський нині бореться з Рінатом Ахметовим за "Дніпроенерго". І каже, що поки у Фонді держмайна "сидить" Семенюк, нормальної приватизації не буде.
— Для нього точно, — усміхається. — Бо для Коломойського нормальна приватизація, коли забрав за безцінь і в обхід законодавства. "Дніпроенерго" банкрутувало. Ціна банкрутства — 600 мільйонів гривень. Що було запропоновано? 49 відсотків переходить Рінату, а 50+1 відсоток залишається в держави. Планом оздоровлення передбачена реконструкція, модернізація, погашення боргів. За це йде 1,5 мільярда гривень. А якщо через банкрутство, то його заберуть за 600 мільйонів гривень. Якщо заберуть, як банкрута, то заберуть всі 100 відсотків. Коломойський зараз добивається, щоб забрати "Дніпроенерго" через банкрутство.
Останні кілька років ви зустрічаєтесь із найбагатшими людьми країни. Які від них враження?
— Пінчука бачила у Фонді держмайна, коли продавали "Криворіжсталь". Він просив не продавати індійцям, а залишити у держави. Коломойського бачила на дні народження у Віктора Андрійовича. Їхали разом у ліфті. Він каже: "Добрий день, давайте я вас підвезу". Я кажу, що "підвести" ви точно вмієте. Більше я його не зустрічала. Таруту бачила на Алчевському заводі. З олігархами я спілкуюся офіційно. Я їм не заздрю. Їм треба весь час боятися, що щось заберуть, ховатися.
Семенюк-Самсоненко розповідає, як однокласник-банкір приїхав привітати її з днем народження.
— Ми були в мене в квартирі. Їли ковбасу, сало. Була самогонка. Співали, говорили про Україну, розповідали анекдоти. Він був задоволений. Потім я поїхала на день народження до його дружини. Була вечірка самих багатих банкірів України. Я послухала їхню мову про тачку, дачку, бабки і про жінок. І мені стало сумно.
А ще коли мені було 50 років, прийшов привітати великий олігарх. Перед тим він був за кордоном, набрав мене по телефону і каже — хочу вас привітати. Приїхав на другий день. Приніс красивий букет квітів, духи і жіночу сумочку. "Я прийшов вас привітати не тому, що вас люблю, — сказав він мені. — Бомонд, який я представляю, вас ненавидить. Але не поважати вас неможливо". Ми випили по келиху шампанського, з"їли кілька цукерок. Це був єдиний візит олігарха до мене.
Говорить, що на Великдень поїде до мами в село:
— Сьогодні дзвонила. Там уже закололи порося, наробили шинки.
1957, 4 липня — Валентина Скиб"юк (дівоче прізвище Валентини Семенюк-Самсоненко. — "ГПУ") народилася в селі Заріччя на Житомирщині
1974 — діловод Ружинської селищної ради народних депутатів
1982 — закінчила Житомирський сільськогосподарський інститут
1990 — секретар Ружинського райкому КПУ
1991 — член Соціалістичної партії
1994, 1998, 2002 — обиралася народним депутатом
1999 — закінчила Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого
2005 — голова Фонду держмайна
2007 — балотувалася у народні депутати за списком Соцпартії. До парламенту СПУ не пройшла
3 
1
Коментарі
2