Колись на місці, де зараз розташована церква Святого Євгенія в селі Буки Сквирського району Київщини, був пустир та звалище. Зараз до церкви та ландшафтного парку цього села щотижня приїжджають по три-чотири тисячі людей зі всієї України. Вхід вільний. Облаштувати парк вирішила родина нардепа, заступника лідера партії "Україна — Вперед!" Євгена Суслова. Вони виділяють кошти й на його утримання.
На 4,2 га навколо річки Роставиці з'явилися гранітні скелі, гребля, водоспад, кілька озер. Фотографуватися тут люблять молодята зі всього району. У парку є весільний камінь з Єрусалима. За повір'ям, якщо бездітне подружжя торкнеться його, в нього народиться дитина. На площі напроти церкви встановили фонтан, привезений із київського майдану Незалежності. Після реконструкції Майдану водограй кинули просто неба. Суслови реставрували його та перевезли до села Буки.
— Ми ще не завершили будівництво, — каже Євген Суслов, 30 років. — Хочеться, щоб це було створено на віки, й діти та внуки могли скористатися.
У суботу сюди завітала лідер партії "Україна — Вперед!" нардеп 36-річна Наталія Королевська та її ще один заступник, народний депутат Олексій Логвиненко. Із Євгеном Сусловим вони побували у церкві на службі. Потім їх запросили поспілкуватися до концертної зали дитячого будинку "Центр розвитку дитини "7". Будинок працює з 2002 року, коли родина Суслових вирішила всиновити 24 дитини. Зараз тут живуть 17 із них. Решта навчаються у Києві.
Євген Суслов розповідає, що нещодавно проїхав усю Центральну та Західну Україну:
— Люди питали, чому ми вважаємо себе інакшими, ніж теперішні політики. Кожен з них ставить свої пріоритети, чого хоче добитися. Чи отримати дивіденди для себе, чи хоче працювати. Я переконався, що у нас у державі не все безнадійно. Що багато людей хочуть трудитися, аби тільки держава їм не заважала. У нас у селі майже все зроблено без державної підтримки, радше навпаки. Триває постійна боротьба із губернаторами, чиновниками. Коли почали саджати парк, зібрали сходку села. Люди спочатку були проти. Сказали: "Ви хочете в наших дітей сонце вкрасти". Треба було спочатку зламати стереотип і переконати: якщо ми самі не захочемо змін, нічого не буде. Нам це потроху вдалося. Показовий приклад — місцевий електрик. Колись у нього паркан був похилився, кури в дворі бігали. А потім бачу — курей відгородив, паркан полагодив, побілив. З вулиці три камені поклав, квіти цвітуть. Альпійська гірка невелика вийшла. Я здивувався, питаю: "Чому ви так?". А він каже: "А я що, гірший за вас?".
Наталія Королевська всміхається та говорить, що партія "Україна — Вперед!" братиме участь у парламентських виборах 2012 року для того, щоб змінити країну.
— Ми допрацьовуємо план розвитку держави "Нова економіка — нова країна", — розповідає. — Цього тижня вперше презентуємо його у Вінниці. А потім проїдемо з ним усією Україною. Бачимо сьогодні багато об'єднань політиків. Але ми не згодні з тим, що варто замінити владу теперішню на колишню. Від цього політика не покращає. За 20 років люди перестали не те що довіряти політикам, а й вірити у те, що в країні можливі хоч якісь зміни. Тому що політики міняються місцями, але їхня якість від того не кращає. Прийшовши до влади, вони продовжують ділити країну, привілеї. А люди залишаються наодинці з проблемами та питаннями, які мали й до цього. Понад 50 відсотків людей нікому не довіряють і не вірять, що можна щось змінити. Найстрашніше, що їх переконали: в країні неможливо подолати корупцію. Насправді молоді політики чудово розуміють, як побороти корупцію в окремих секторах. Нам не потрібні сотні тисяч чиновників, які борються з корупцією. Потрібні 10 людей, котрі розуміють, що треба робити, аби змінити ситуацію.
На зустрічах мені часто кажуть, що нових людей усе одно не пустять. Що пройдуть ті, хто може домовлятися з владою. Ми хочемо довести, що це не так. Для нас головне зараз — достукатися до людей. Зробити все, щоби привести в політику нових осіб, забезпечити політичний та соціальний ліфти.
Королевська згадує ранкову молитву в храмі, коли отець Артемій сказав: "Стукайте, і вам відчинять".
— Будемо боротися, стукати, але добиватися зміни ситуації, — продовжує нардеп. — Це цілком реально. У країні є потенціал та можливості. Хоча проти цього нова влада та стара, у вигляді опозиції. Вони роблять усе, щоб розтрощити все це на самому початку. Бо між собою вже давно живуть в одній системі координат, монополізували право називатися владою та опозицією. Вони разом працюють проти нового. Не будемо шукати з ними компроміси. А підемо до людей й розкажемо, як можна змінити країну.
У неї питають, що треба зробити, аби вся країна була схожа на село Буки.
— Головне — не тільки зовнішній бік привести до ладу, фасад побілити. Важливо зробити міцний фундамент. Потрібні робочі місця, інвестиції, справедлива система правосуддя, умови для розвитку малого та середнього бізнесу. Треба підтримати національного виробника, створити споживчий попит. Головне, хто цю програму робитиме. Тому нам і потрібна команда нових лідерів. Зараз нами керують люди з радянським менталітетом. Моя мета — змінити ситуацію в Україні, побачити результат та пишатися ним. А в Азарова? Яка у нього може бути мета? Дожити до того часу, коли країна заживе по-іншому? Він про це не думає. Теперішні політики тупо конвертують країну до власних кишень. Для них результат — кількість грошей на своєму рахунку. Цей рахунок забезпечить майбутнє їм та їхнім родинам. Їм це зрозуміло. А молодь усвідомлює: коли змінити країну, можна буде пишатися результатом. Бо самому їсти сало в погребі скоро набридне.
3 
1
Коментарі
12