"Претендуватимемо на посаду спікера"

 

Із депутатом Львівської облради, молодшим братом лідера "Свободи" 38-річним Андрієм Тягнибоком зустрічаємося біля місцевого ресторану "Кавказ". Він у джинсах і куртці.

— Вибачте, що не одягнув костюм, — усміхається. — Публічність — не мій пріоритет.

Замовляє люля-кебаб, хачапурі по-аджарськи, овочевий салат, лаваш.

Чим зараз дихає українське суспільство? Що робиться в головах українців?

— Я щоп'ятниці проводжу прийом виборців у своєму Сколівському районі. Роботи в людей немає, виживають за рахунок тимчасових заробітків і натурального господарства. Багато виїздять працювати за кордон. Поки що бракує малої іскри, щоб підняти на вила правлячий режим.

Згідно з опитуваннями, кожен п'ятий готовий протестувати. Чому не виходять на вулицю?

— Самі по собі вони ніколи не вийдуть, бо мають знати, за ким іти. Друге — терпець не урвався. Також є велике розчарування після Майдану. За це треба дякувати його лідерам, які гризуться донині.

Якщо люди все-таки вийдуть на вулицю, голова "Свободи" очолить цей протест? Якщо проллється кров, візьмете на себе відповідальність?

— Ми ніколи не відмовляємося від відповідальності. І дивлячись, чия кров проллється. Подивіться, які зараз протести в Європі.

Який ваш план зміни влади?

— Він довгостроковий. Найближчий крок — прорив у Верховну Раду і створення першої за часи незалежності націоналістичної фракції. Розраховуємо як мінімум на 50 бійців. Претендуватимемо на посаду спікера, і це не обов'язково має бути лідер партії. Таким чином "Свобода" отримає загальноукраїнську трибуну для армії депутатів та їхніх помічників, які ефективніше протистоятимуть режиму. Далі — участь у президентських виборах, на яких плануємо увійти щонайменше в трійку лідерів. Якщо будуть достойні кандидати від опозиції, які співпрацюватимуть із нами у Верховній Раді, готові їх підтримати. А нове життя в Україні розпочнеться тільки після люстрації. Ми стимулюватимемо до державної служби молодих спеціалістів, не зіпсутих прогнилою системою. Без цього все решта неможливе.

Опитування свідчать, що "Свобода" може й не потрапити за списками в парламент, якщо прохідний бар'єр буде 5 відсотків. Натомість "Фронт змін" пропонує лідерам непрохідних партій вливатися в їхні лави.

— Нехай для початку Яценюк покаже свою партію, щоб ми могли зміряти, яка потужніша, — сміється. — Ми — ідеологічна партія, що не об'єднується заради об'єднання. Ми бачили різні політичні утворення, що як виникали перед виборами, і так само успішно зникали. Блок "Наша Україна — Народна Самооборона" у парламент увійшов із дев'ятьма партіями, а зараз їх 16, серед яких і Яценюк.

Як нарощуватимете рейтинг?

— Йтимемо до кожного українця, як заповідав Бандера. Це довгий, але надійний шлях.

Чого чекати від президента Віктора Януковича найближчим часом?

— Його завдання — остаточна узурпація влади, покращення життя для свого кримінально-олігархічного клану. А народ перетворити на кріпаків, національно принизити на догоду тим, хто хоче відновити совєтську імперію, будувати "русский мир".

За що варто похвалити нову владу?

— Вбачаються тільки негативні речі. Починаючи з горезвісних харківських угод і завершуючи так званими реформами. Я розумію реформа — це скасування панщини ХІХ століття. А від їхніх реформ злидні лишилися злиднями, а олігархи стали дужче жирувати.

До заслуг Януковича можуть приписати лише Євро-2012. Але чемпіонат прекрасно обійшовся б і без нього.

Українці хотіли сильної руки, маєте її в особі Януковича.

— Тільки націоналістична влада дбатиме про інтереси нації, себто народу. Це можуть зробити люди, що мають внутрішню мотивацію, а не так, мов у байці Руданського: нацарювали 100 рублів і втекли. От у Грузії влада націоналістична. Ми їхали бусом по воєнно-грузинській дорозі. Це небезпечний шлях гірським серпантином. Раптом із-за повороту назустріч виїхав кортеж президента. І він притиснувся до узбіччя. Наш водій усміхнувся: "Ой, Миша поехал. Как-то нехорошо получилось". Там немає страху перед владою. Там люстрували старі кадри і набрали нових людей. Ті, хто поїхав вчитися за кордон, повертаються і працюють у державному апараті. Середній вік держслужбовця — 29 років. І це брехня, що в нас пізно проводити люстрацію.

×